ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     24 травня 2007 р.
     № 22/88-07
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого судді:
     Ходаківська I.П.
     судді
     Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
     розглянувши матеріали касаційної скарги
     Відкритого     акціонерного     товариства      "Дніпровський
металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"
     у справі
     господарського суду Дніпропетровської області
     на рішення
     господарського суду Дніпропетровської області від  20.03.2007
року
     за позовом
     Державного підприємства "Одеська залізниця"
     до
     Відкритого     акціонерного     товариства      "Дніпровський
металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"
     про
     стягнення коштів
                        В С Т А Н О В И В:
     У січні 2007 року, державне підприємство "Одеська  залізниця"
звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача  19911,12
грн. в  тому  числі  штраф  за  неправильно  вказану  в  накладних
№№46054732, 46054733, 46266107 масу вантажу, плати за користування
вагонами, плату за  перезважування  вантажу,  збір  за  зберігання
вантажу і телеграфні повідомлення.
     Рішенням господарського суду Дніпропетровської від 20.03.2007
року (суддя Пуппо Л.Д.) позов  задоволено  частково.  Постановлено
стягнути з відповідача 18021,11 грн. основного боргу, 180,21  грн.
державного  мита   та   106,80   витрат   пов'язаних   з   оплатою
інформаційно-технічного забезпечення  судового  процесу.  В  решті
позовних вимог відмовлено.
     У апеляційному  порядку  рішення  суду  першої  інстанції  не
переглядалося.
     У касаційній скарзі відповідач посилається  на  порушення  та
неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального
права і просить рішення суду скасувати, постановивши нове  рішення
про відмову у задоволенні позову.
     В  касаційній  скарзі  відповідач  посилається  на  неналежне
оформлення залізницею комерційних  актів  на  надлишок  вантажу  у
вагонах і тому вважає, що комерційні акти не можуть бути належними
доказами по справі.
     Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи  скарги,  судова
колегія вважає, що постановлене у справі судове  рішення  підлягає
частковому скасуванню, а матеріали  справи  направленню  на  новий
судовий розгляд, виходячи із наступного.
     Як   встановлено   судом   попередньої   інстанції,   а    це
підтверджується  наявними  у  справі  матеріалами,  за  накладними
№№46054732, 46054733, 46266107 у вагонах  №№  52735503,  53517843,
52725256 відповідач відвантажив вантаж -шлак гранульований.
     За    положеннями    пункту     129     Статуту     залізниць
України ( 457-98-п ) (457-98-п)
          обставини,  що  можуть  бути  підставою  для
матеріальної   відповідальності   залізниці,   вантажовідправника,
вантажоодержувача, пасажирів  під  час  залізничного  перевезення,
засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми,  які
складають станції залізниць.
     Комерційний акт складається для засвідчення  таких  обставин,
зокрема  невідповідності  найменування,  маси  і  кількості  місць
вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними,  зазначеними  у
транспортних документах;
     Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама
виявила зазначені вище обставини або якщо  про  існування  хоча  б
однієї з них заявив одержувач або відправник  вантажу,  багажу  чи
вантажобагажу.
     В  усіх  інших  випадках  обставини,  що  виникли  в  процесі
перевезення вантажу, багажу і  вантажобагажу  і  які  можуть  бути
підставою для матеріальної відповідальності,  оформляються  актами
загальної форми.
     Порядок складання комерційних актів та актів загальної  форми
встановлюється Правилами.
     На станції  Снігірівка  Одеської  залізниці  при  проходженні
вагонів через тензометричні ваги  виявилося,  що  маса  вантажу  у
вагонах перевищує зазначену у накладних масу, про що складені акти
загальної форми.
     У відповідності з пунктом 4 Правил складання актів на вантаж,
що  перебуває  у  дорозі,  комерційні  акти  складаються  у   день
виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.  У
разі неможливості скласти комерційні акти в указані в цьому пункті
термін, вони складаються у  всіх  випадках  не  пізніше  наступної
доби. Про складені на попутних станціях комерційні  акти  робиться
відмітка на зворотньому боці накладної.
     Судом   встановлено,   що   комерційні   акти   складені    у
відповідності із зазначеним пунктам правил.
     Так, у вагоні №52735503 вантажу виявлено  на  1380кг  більше,
ніж вказано в накладній 46054732, що  зафіксовано  в  комерційному
акті №БК 043861/78 від 22.07.2006 року, у вагоні №53517843 вантажу
виявлено на 1480кг більше, ніж вказано в  накладній  46054733,  що
зафіксовано в комерційному акті №БК 043860/77 від 22.07.2006 року,
у вагоні №52725256 вантажу виявлено на 2980кг більше, ніж  вказано
в накладній 46266107, що зафіксовано  в  комерційному  акті  №  БК
043874/91 від 24.07.2006 року.
     У всіх комерційних актах вказано, що зважування здійснювалося
на  статистичних   вагонних   вагах   вантажопідйомністю   150тн.,
справних, перевірених у встановленому порядку.
     До справи позивачем доданий витяг  з  паспорта  на  зазначені
ваги,  з  якого  вбачається  відмітка  державного  поверителя  про
повірку вагонів 04.07.06. і про придатність їх до експлуатації.
     Щодо розрахунку, то судом встановлено, що представники сторін
перевірили його і встановили, що позивач припустив помилку,  штраф
становить 9450 грн.
     За таких обставин  рішення  у  частині  стягнення  9450  грн.
постановлене з додержанням норм  матеріального  та  процесуального
права, і підстав для скасування у цій частині постановленого судом
рішення з наведених у касаційній скарзі мотивів судова колегія  не
вбачає.
     Щодо  задоволення  позову  в  частині  стягнення   плати   за
користування вагонами, збору за переважування, збору за зберігання
вантажу у вагоні,  телеграфне  повідомлення  то  рішення  підлягає
скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд у цій
частині,  оскільки  постановляючи  оскаржуване  рішення  у   даній
справі, господарський суд першої  інстанції  не  відобразив  своєї
правової  позиції  щодо  наявних  у  справі  матеріалів,  а  саме:
відомостей користування вагонами, які не  підписані  позивачем  та
пам'ятки  користування  вагонами,   підписаних   вантажовласником,
виписку із книги переважування та накопичувальні  картки,  які  не
підписані вантажовласником, копії телеграм та  обгрунтування  ціни
за телеграму.
     До того ж, суд задовольняючи позов у частині стягненні  збору
за  зберігання  вантажу  у  вагоні,  не  дослідив,  що  акти   про
зберігання вантажу в матеріалах справи відсутні.
     Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
          переглядаючи
у касаційному  порядку  судові  рішення,  касаційна  інстанція  на
підставі  встановлених   фактичних   обставин   справи   перевіряє
застосування  судом   першої   чи   апеляційної   інстанції   норм
матеріального і процесуального права.
     Касаційна інстанція не має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання
про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних
доказів над іншими, збирати нові докази або  додатково  перевіряти
докази.
     За таких обставин та враховуючи, що  господарським  судом  не
мотивовані всі заявлені позовні вимоги, не досліджені всі наявні у
справі матеріали,  їм  не  дана  належна  правова  оцінка,  судова
колегія вважає,  що  скарга  підлягає  частковому  задоволенню,  а
справі направленню на новий судовий розгляд.
     Під час нового розгляду суду  необхідно  врахувати  наведене,
повно та всебічно дослідити  матеріали  справи,  дати  їм  належну
правову оцінку  і  в  залежності  від  встановленого,  постановити
законне і обгрунтоване рішення по решті заявлених позовних вимог.
     Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11,-  111-12  Господарського  процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   відкритого    акціонерного    товариства
"Дніпровський  металургійний  комбінат  ім.  Ф.Е.   Дзержинського"
задовольнити частково.
     Рішення господарського  суду  Дніпропетровської  області  від
20.03.2007  року  в  частині  стягнення  плати   за   користування
вагонами, збору за переважування, збору за  зберігання  вантажу  у
вагоні, телеграфне повідомлення скасувати та  направити  матеріали
справи на новий судовий розгляд у цій  частині  до  господарського
суду Дніпропетровської області.
     В частині стягнення 9450 грн. штрафу  рішення  господарського
суду Дніпропетровської області від 20.03.2007  року  залишити  без
змін.
     Головуючий I. Ходаківська
     Судді Т. Данилова
     Г. Савенко