ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 р.
№ 12/341-06 (18/58)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кочерової Н.О.
суддів
Рибака В.В. Черкащенка М.М.
розглянув касаційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Донагропром"
на рішення
від 04.12.2006 господарського суду Дніпропетровської області
у справі
№ 12/341-06
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Донагропром"
до
суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
про
спонукання повернути млин Р6-АМВ-7 заводський НОМЕР_1
за участю представників сторін:
від позивача Круглий А.Є. директор
від відповідача ОСОБА_2 дов. від 16.10.06
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю
"Донагропром" пред'явило в суді позов до приватного підприємця
ОСОБА_1 про спонукання виконати певні дії, а саме: повернути
млин Р6 -АВМ -7 заводський номер НОМЕР_1 шляхом демонтажу млина
і доставки в с. Ящиково Перевальського району Луганської області
і його монтажу.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він є
власником млина, який в 2000 році було передано відповідачу
терміном на один рік у користування і який останній відмовився
повернути.
Вважає, що відповідач є недобросовісним володільцем, а тому
зобов'язаний повернути майно власнику.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
04.12.2006 (суддя Жуков Л.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові, господарський суд виходив з того, що
позивачем не доведено, що відповідач є недобросовісним набувачем
майна в розумінні ст. 390 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
а тому спірне майно не може бути витребувано у відповідача як у
недобросовісного набувача.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю
"Донагропром" просить рішення господарського суду скасувати та
прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити,
посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального
права.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши
повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну
оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з
наступного.
Відповідно до ст. ст. 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
вказівки, що містяться у постанові
касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції
під час нового розгляду справи.
Скасовуючи рішення господарського суду та постанову
апеляційної інстанції, касаційна інстанція зазначила, що при
новому розгляді справи необхідно повно, всебічно і об'єктивно
з'ясувати дійсні обставини справи і в залежності від встановленого
у відповідності з законом вирішити спір.
Проте ці вказівки повністю виконані не були.
Як встановлено господарським судом та вбачається з
матеріалів справи між сторонами у серпні 2000 року виникли
договірні правовідносини щодо передачі позивачем млина в
тимчасове користування (оренду), які були укладені в усній формі
згідно вимог статті 42 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, яка
діяла на момент укладення угоди.
Термін дії договору оренди млина, як зазначав позивач, було
встановлено в один рік.
В серпні 2004 року позивач направив відповідачу лист про
повернення млина, але останній відповіді на лист не надав і млин
не повернув.
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку
договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом
одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був
раніше встановлений договором.
Як вбачається з матеріалів справи позивач в серпні 2004 року
відмовився від договору оренди і почав вимагати повернення млина.
Проте ці обставини залишились поза увагою суду першої
інстанції (судом не з'ясовано чи отримував відповідач лист про
повернення майна і які підстави у нього були користуватися млином
після вимоги позивача повернути млин.
Позов товариством з обмеженою відповідальністю "Донагропром"
пред'явлено в лютому 2006 року з посиланням на ст. 400 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, яка регулює обов'язок
недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка
має на нього право власності чи інше право або, яка є
добросовісним володільцем.
Враховуючи підстави з яких пред'явлено позов та їх
обгрунтування нормами матеріального права, неможна погодитись з
висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не є
недобросовісним набувачем майна.
Враховуючи викладене, постановлені судові рішення підлягають
ска суванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої
інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене
і ви рішити спір у відповідності з вимогами закону і обставинами
справи.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського
процесуаль ного кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
"Донагропром" задовольнити частково.
Рішення від 04.12.2006 господарського суду Дніпропетровської
області у справі № 12/341-06 скасувати, справу направити на
новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
С у д д і В.Рибак
М.Черкащенко