ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Відмовлено у порушенні провадження у справі на підставі ухвали Верховного Суду України (rs1061258) )
24 травня 2007 р.
№ 5/591
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Ходаківська I.П.
судді
Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальський торговий дім"
у справі
господарського суду Луганської області
на постанову
Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року
за позовом
Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Iвано-Франківська дирекція залізничних перевезень"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальський торговий дім"
про
стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2006 року, державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Iвано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальський торговий дім" штрафу у сумі 100775грн. за неправильне зазначення в залізничних накладних маси вантажу.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2007 року (суддя Закропивний О.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року (судді: Семендяєва I.В., Єжова С.С., Парамонова Т.Ф.) рішення суду першої інстанції скасоване, позов задоволено у повному обсязі.
У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і просить постанову суду скасувати, залишивши рішення господарського суду Луганської області без змін.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Як встановлено судом попередньої інстанції, а це підтверджується наявними у справі матеріалами, в липні 2006 року відповідачем із станції Мануйлівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці для Бурштинської ТЕС були відправлені вагони з вугіллям №№ 66695610, 67146746, 66741810, 66062027, 60327350 за накладними №№ 48386174, 48386472, 48386484, 48386469, 48386476; за результатами зважування вантажу на 150-тоних вагонних вагах на станції відправлення було визначено масу вантажу, яку представниками відправника на станції відправлення внесено до накладних.
01.08.2006 року по станції Миронівка Південно -Західної залізниці вагони № 66695610, 67146746, 66741810, 66062027, 60327350 було відчеплено для проведення контрольного зважування, оскільки при прибутті вагонів та одночасному зважуванні їх на тензометричних вагах виявлено, що вони навантажені понад норму, що, в свою чергу, загрожувало безпеці руху згідно Правил технічної експлуатації залізниць України.
Підставою для відчеплення вагонів для переважування на статичній вазі та в подальшому складання комерційних актів є акт загальної форми № 10523 від 01.08.2006 року, яким виявлено невідповідність фактичної маси вантажу відповідно до перевізних документів.
При комісійному зважуванні встановлено, що маса вантажу, зазначена в накладних, не відповідає дійсній масі вантажу, встановленій при комісійному зважуванні, а саме:
- у вагоні № 66695610 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - 91250 кг., тара (з бруса) - 22250 кг., нетто - 69000 кг., фактично виявилося - брутто - 94550 кг., тара (з бруса) - 22250 кг., нетто - 72300 кг., що більше проти відомостей, зазначених у накладній на 3300 кг. Дані обставини засвідчені комерційним актом АК № 317407/205/178.
- у вагоні № 67146746 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - 90000 кг., тара (з бруса) - 21000 кг., нетто - 69000 кг., фактично виявилося - брутто - 94150 кг., тара (з бруса) - 21000 кг., нетто - 73150 кг., що більше проти відомостей, зазначених у накладній на 4150 кг. Дані обставини засвідчені комерційним актом АК № 317410/208/181.
- у вагоні № 66741810 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - 91300 кг., тара (з бруса) - 22300 кг., нетто - 69000 кг., фактично виявилося - брутто - 95000 кг., тара (з бруса) - 22300 кг., нетто - 72700 кг., що більше проти відомостей, зазначених у накладній на 3700 кг. Дані обставини засвідчені комерційним актом АК № 317411 /209/182.
- у вагоні № 66062027 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - 90700 кг., тара (з бруса) - 21700 кг., нетто - 69000 кг., фактично виявилося - брутто - 94200 кг., тара (з бруса) - 21700 кг., нетто - 72500 кг., що більше проти відомостей, зазначених у накладній на 3500 кг. Дані обставини засвідчені комерційним актом АК № 317412/210/183.
- у вагоні № 60327350 згідно накладної маса вантажу визначена відправником становить - брутто - 93000 кг., тара (з бруса) - 23000 кг., нетто - 70000 кг., фактично виявилося - брутто - 96750 кг., тара (з бруса) - 23000 кг., нетто - 73750 кг., що більше проти відомостей, зазначених у накладній на 3750 кг. Дані обставини засвідчені комерційним актом АК № 317414/212/185.
Переважування вагонів проводилося двічі на 150-тонних вантажних вагах ВАТ "Миронівський ЗВВК", остання державна перевірка ваг проводилася 17.05.2006 року. Надлишок вантажу по всіх вагонах перевантажено у вагон № 67898403 по накладній № 32578599 та відправлено на станцію призначення.
За пунктом 6 Статуту залізниць України накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил перевезення вантажу і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно з п. 2.1 розділу 2 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року № 863/5084 (z0863-00) , графи комплекту перевізних документів -"маса вантажу в кг, визначена відправником" заповнюються вантажовідправником, вказується маса вантажу у кілограмах.
Відповідно до п. 37 Статуту залізниць України маса вантажу має бути визначена відправником у накладній під час здавання вантажів для перевезення.
У залізничних накладних маса вантажу визначена відправником. Отже, відповідачем при відправленні невірно зазначено масу вантажу в залізничних накладних.
Відповідно до п. 24 Статуту залізниць України  (457-98-п) вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Згідно п. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, код та адресу одержувача відправник притягується до матеріальної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати згідно п. 118 вказаного Статуту.
У відповідності до п.п. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені в накладній маси вантажу відповідачу нарахований штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Провізна плата згідно накладних за даними вагонами складає 20155 грн. 00 коп., а сума нарахованого штрафу -100775 грн. 00 коп.
З наявного у матеріалах справи акту загальної форми № 10523, вбачається, що виявлені при зважуванні на тензовагах перевищення вказаної залізничної накладної маси вантажу, комерційні акти АК № 317407/205/178, АК № 317410/208/181, АК № 317411/209/182, АК № 317412/210/183, АК № 317414/212/185, у яких зазначено, що при контрольному переважуванні вагонів виявлені надлишки, які перевантажені в інший вагон та відправлено на станцію призначення по накладній № 678908404.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що місцевим господарським судом зроблений безпідставний висновок про те, що відповідач належним чином здав вантаж до перевезення, зазначив в накладних масу вантажу, визначену за результатами зважування на 150-ти тонних вагах на станції відправлення. В подальшому, відповідач не здійснював будь-яких дій по законному чи незаконному збільшенню фактичної маси вантажу безпосередньо в самих вагонах або внесення недостовірних даних в накладні. Тобто, відповідач не вчиняв ніяких дій, які можна було б кваліфікувати як правопорушення і які були б підставою для застосування штрафних санкцій до нього.
Пункт 6 Статуту залізниць України  (457-98-п) розкриває поняття накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Відповідно до п. 2.1. Правил оформлення перевізних документів графи комплекту перевізних документів "маса вантажу в кг. визначена відправником" заповнюються відправником із зазначенням маси завантаженого вантажу в кілограмах. В даному випадку станція відправлення не могла і не приймала жодної участі у оформленні перевізних документів і тим більше у визначенні маси вантажу. Дані обставини також підтверджуються п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, згідно якого маса вантажу визначається відправником, про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Відповідно до накладних маса вантажу визначена відправником і всі дані накладних заповнені ним безпосередньо.
Щодо посилань у рішенні суду першої інстанції на те, що позивачем не надано витягів з журналів реєстрації контрольного переважування та копії технічних паспортів вагонних ваг, на яких проводилося зважування, переважування вантажу, то апеляційний господарський суд обгрунтовано визнав їх такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, оскільки журнали реєстрації переважування є внутрішньообліковою документацією, що застосовується для роботи станції і не є доказом по даній справі, а лише дублюють дані, зазначені у комерційних актах, і саме останні є підтвердженням невідповідності даних, зазначених у перевізних документах, із даними, визначеними при контрольному переважуванні в натурі. Щодо копій технічних паспортів вагонних ваг слід суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що позивачем копії вищезгаданих паспортів були залучені до позовної заяви, а тому таке твердження у рішенні є безпідставним, що свідчить про неповну оцінку обставин та матеріалів справи.
До того ж апеляційний господарський суд правильно визнав необгрунтованим та безпідставним посилання у рішенні господарського суду на те, що з наявних у матеріалах справи завірених копій комерційних актів по спірних вагонах вбачається, що вони підписані начальником станції, прийомоздавачем та бригадиром ПКО, який, не входить до вичерпного переліку осіб, які у обов'язковому порядку повинні підписувати комерційні акти, відповідно до п. 10 Правил складання актів, оскільки п. 10 вказаних Правил містить лише перелік посадових осіб, які мають право підписувати комерційні акти і він не є вичерпним, тому що відповідно до цього ж таки пункту Правил до підписання комерційного акту можуть бути залучені інші працівники станції.
Бригадир ПКО (пункту комерційного огляду) здійснює свої повноваження на підставі правил комерційного огляду поїздів та вагонів, яким встановлено порядок комерційного огляду поїздів та вагонів, який здійснюється на залізничних станціях для виявлення та усунення комерційних несправностей. Згідно з п. 1.3 Правил комерційного огляду керівництво роботою ПКО здійснює бригадир ПКО.
У даному випадку бригадир ПКО правомочний підписувати комерційні акти, оскільки п. 10 Правил складання актів передбачено залучення інших працівників залізниці до підписання комерційного акту.
Також, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що при постановленні рішення, судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що всі надлишки вантажу, виявлені у вагонах, були вивантажені у вагон № 67898403 по накладній № 32578599 та відправлено на станцію призначення відповідно до п. 25.2 Тарифного керівництва № 1. При прибутті на станцію призначення вагони були перевантажені згідно п. 12 Правил складання актів та різниці між показниками не було виявлено, що підтверджується факт перевантаження вагонів понад норму та неправильне зазначення відправником відомостей у накладних.
Передбачений п. 122 Статуту залізниць України штраф стягується з відправника за сам факт неправильно зазначених в накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, незалежно від наявності чи відсутності збитків у залізниці.
Відповідач при розгляді справи в судах попередніх інстанцій не заявляв клопотання про зменшення розміру штрафу.
Враховуючи наведене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до правильного висновку, скасувавши рішення господарського суду Луганської області від 11.01.07 у справі № 5/591 та обгрунтовано постановила нове рішення про задоволення позову, і підстав для скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду, з наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальський торговий дім" залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року залишити без змін.
Головуючий I. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Г. Савенко