Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Ходаківська I.П.

судді

Данилова Т.Б., Савенко Г.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальський торговий дім"

у справі

господарського суду Луганської області

на постанову

Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року

за позовом

Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Iвано-Франківська дирекція залізничних перевезень"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальський торговий дім"

про

стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2006 року, державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Iвано-Франківська дирекція залізничних перевезень" звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальський торговий дім" штрафу у сумі 80790грн. за неправильне зазначення в залізничних накладних маси вантажу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2007 року (суддя Закропивний О.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року (судді: Баннова Т.М., Бойченко К.I., Семендяєва I.В.) рішення суду першої інстанції скасоване, позов задоволено у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і просить постанову суду скасувати, залишивши рішення господарського суду Луганської області без змін.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Як встановлено судом попередньої інстанції, а це підтверджується наявними у справі матеріалами, в липні 2006 року відповідачем із станції Мануйлівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці для Бурштинської ТЕС були відправлені вагони з вугіллям за накладними №№ 48386512, 48386511, 48386509, 48386510.

Відомості у накладних стосовно маси вантажу вказані вантажовідправником (відповідачем), яким здійснено і завантаження вагонів та засвідчені підписом представника відповідача.

Пунктом 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. За неправильне зазначення в накладній маси згідно п. 122 Статуту з відправника стягується штраф у розмірі, передбаченому п. 118 Статуту, тобто п'ятикратної плати за всю відстань перевезення.

Невідповідність відомостей стосовно маси вантажу, що зазначені відповідачем у накладних на відправку спірних вагонів, підтверджена комерційними актами АК № 317416/215/187, АК № 317417/216/188, АК № 317419/218, АК № 317418/217/189.

Апеляційний господарський суд правильно визнав безпідставним висновок суду першої інстанції в рішенні стосовно того, що вказані комерційні акти не можуть слугувати належним доказом по справі, оскільки акти підписані також і бригадиром ПКО, так як висновок суду не відповідає змісту п. 10 Правил складання актів, яким передбачена можливість залучення до перевірки вантажу і підписання акта інших працівників залізниці.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" (273/96-ВР) обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Згідно п. 129 Статуту залізниць України  (457-98-п) такими актами є комерційні акти та акти загальної форми.

Відповідно до Правил складання актів невідповідність маси і кількості наявного вантажу повинна бути засвідчена комерційними актами (п. 2 Правил складання актів).

Невідповідність фактичної маси вантажу у спірних вагонах масі вантажу, що зазначена у накладних, підтверджено комерційними актами, складеними відповідно до Правил складання актів, та іншими матеріалами справи, у тому числі накладною № 32578640 на відправлення надлишку вантажу на станцію призначення.

Вказаний факт відправлення позивачем надлишку вантажу судом при прийняті рішення до уваги помилково не був прийнятий.

Крім того копія журналу переваження вагонів від 04.08.2006 та копія натурного листа зважування поїзда від 03.08.2006 року, що надані позивачем суду апеляційної інстанції, дані комерційних актів підтверджують.

Передбачений п. 122 Статуту залізниць України штраф стягується з відправника за сам факт неправильно зазначених в накладній відомостей про масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, незалежно від наявності чи відсутності збитків у залізниці.

Відповідач при розгляді справи в судах попередніх інстанцій не заявляв клопотання про зменшення розміру штрафу.

Враховуючи наведене, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до правильного висновку, скасувавши рішення господарського суду Луганської області від 11.01.07 у справі № 5/590 та обгрунтовано постановила нове рішення про задоволення позову, і підстав для скасування постанови Луганського апеляційного господарського суду, з наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перевальський торговий дім" залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року залишити без змін.