3/584пн про визнання відсутності права на вимогу оплати рахунку та про визнання відсутності права на обмеження поставки електроенергії несплату рахунку - Текст документа

ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" та ФО-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії НОМЕР_1 від 31.10.2005 року, відповідно до п. 1 якого постачальник електричної енергії (відповідач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач (позивач) оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку (п. 2 договору).

09.02.2006 року уповноваженими представниками ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" на об'єкті позивача здійснена перевірка дотримання вимог ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року № 910), та складено акт № НОМЕР_2 про порушення споживачем (позивачем) ПКЕЕ, а саме, п. п. 3. 3.., 3. 19., що полягають у зриві пломб Держстандарту розрахунковому засобі обліку.

В порядку п. 6.43 ПКЕЕ та відповідно до умов укладеного між сторонами договору відповідачем на адресу позивача виставлений рахунок НОМЕР_3 на оплату вартості недоврахованої електроенергії, нарахованої за актом про від 09.02.2006 року № НОМЕР_2.

Звертаючись до суду з позовом про визнання у відповідача відсутності права на вимогу оплати позивачем рахунку № НОМЕР_3 на суму 9 852,62 грн., виставленого на підставі акту № НОМЕР_2 від 09.02.2006 року, а також про визнання у відповідача відсутності права на обмеження поставки електроенергії позивачу через несплату рахунку № НОМЕР_3 на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1, ФО -підприємець ОСОБА_1 посилається на порушення ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" при перевірці дотримання вимог ПКЕЕ на вищезазначеному об'єкті положень ПКЕЕ, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 року № 910, Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі-Методика), затвердженою постановою НКРЕ № 1197 від 05.12.2001 року (втратила чинність на підставі постанови НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року), обгрунтовуючи при цьому свої вимоги передбаченим ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (436-15) способом захисту прав та законних інтересів, а саме, визнання наявності чи відсутності права.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.01.2007 року у справі № 3/584пн (колегія суддів: М. Доманська, Н. Зюбанова, Є. Пономаренко) у задоволенні позову відмовлено, судові витрати у справі покладені на позивача.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 року (колегія суддів: К. Бойченко, Т. Баннова, С. Єжова) рішення господарського суду Луганської області від 26.01.2007 року у справі № 3/584пн залишено без зміни.

Приймаючи оскаржувані рішення господарські суди виходили з наступного.

Згідно з п. 3.3 ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб, відповідно до акта про пломбування, та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них, покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.

Як встановлено в ході судового розгляду 09.02.2006 року на об'єкті позивача повноважними - представниками відповідача було виявлене порушення п. 3. 3 ПКЕЕ - зрив пломби Держстандарту на розрахунковому електролічильнику № НОМЕР_4 типу МС - 331НР1А, про що відповідно ПКЕЕ складений акт про порушення від 09.02.2006 року № НОМЕР_2, в якому зазначені показники електролічильнику № НОМЕР_4 типу МС-331НР1А - 042208,6 кВт/год; в акті-повідомленні про направлення на експертизу лічильника електроенергії від 09.02.2006 року № НОМЕР_5, зазначено, що лічильник позивача з такими ж показаннями 042208,6 кВт/г знімається представником відповідача та замість нього встановлюється інший; вказані акти підписані представниками сторін без зауважень щодо зазначених показань електролічильника.

Направлення вищевказаного лічильника на експертизу до Серговської філії ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" було здійснено у зв'язку з наявністю сумнівів представників відповідача у правильності роботи цього лічильника з причини зриву пломби Держстандарту та з метою підтвердження вірогідності втручання у розрахунковий механізм електролічильнику.

За результатами експертизи, проведеної відповідно до Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів, складений акт від 15.02.2006 року № НОМЕР_6, який підписаний повноважними представниками позивача у справі та державним повірником Стахановської філії ДП "Луганськстандартметрологія", у якому вказано, що проведена експертиза лічильника № НОМЕР_4 типу МС - 331НР1А, який знятий при складанні акту-повідомлення від 09.02.2006 року № НОМЕР_5; упаковка лічильника, пломба № НОМЕР_7 не пошкоджена; за результатами зовнішнього огляду встановлено, що пломба лічильника №НОМЕР_8 належить Держстандарту; пломбіровочний дріт розрізаний; тіло пломби не пошкоджено; пломба енергопостачальної організації не пошкоджена; за результатами вказаної експертизи лічильник № НОМЕР_4 типу МС - 331НК1А признано не придатним для подальшої експлуатації; заниження показів лічильника здійснювалось шляхом втручання в рахунковий механізм лічильника.

При цьому господарськими судами відхилені посилання ФО -підприємця ОСОБА_1 на те, що 08.02.2006 року на об'єкті позивача у її відсутність робітник відповідача - ОСОБА_3, перевіряючи засіб обліку позивача, порушив цілісність пломбувального дроту, у зв'язку з їх недоведеністю.

Пунктом 6. 40. Правил передбачено, що у разі виявлення у споживача пошкоджень пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки, або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, "коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного зняття представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) показів розрахункового засобу обліку чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.

Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією.

Пункт 2 цієї Методики передбачені випадки, при виявленні яких вона підлягає застосуванню, зокрема, при пошкодженні або зриву пломб Держстандарту на розрахункових приладах обліку (п. 2. 1. Методики). Виняток для незастосуванню даної Методики міститься у п. 3, а саме: у разі своєчасного (до виявлення порушення представником електропостачальної організації) письмового повідомлення споживачем електропостачальника про пошкодження приладів обліку або зірвані чи пошкоджені пломби та за умови відсутності явних ознак і доказів навмисного пошкодження споживачем приладу обліку.

Проте, господарські суди зазначають, що доказів такого повідомлення позивачем не надано.

Разом з тим, в ході прийняття оскаржуваних судових рішень враховано, що експертна повірка при такому виді порушення як за актом № НОМЕР_2 від 09.02.2006 року не проводиться, що підтверджується п. 7. 8. спільного наказу ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", Луганського Державного центру стандартизації, метрології та сертифікації від 17.12.03 №1972/42/4200, погодженого Луганським територіальним представництвом НКРЕ України.

Однак, п. 3.15 ПКЕЕ передбачено, що експертиза засобів обліку здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. За результатами експертизи складається акт.

У зв'язку з чим, суди дійшли висновку про додержання вимог п. 3. 15. ПКЕЕ при проведенні експертизи від 15.02.2006 року.

Також, господарськими судами встановлено, що відповідачем проведено засідання комісії з розгляду акту від 09.02.2006 року № НОМЕР_2, рішення якої оформлене протоколом від НОМЕР_10, яким визначена сума нарахувань у 9 852,62 грн. -вартість недоврахованої електроенергії, визначена відповідно до п. 6. 40 ПКЕЕ та на підставі п. 2. 1. Методики за період: 12.09.2005 року по 09.02.2006 року, тобто за 151 день з дня останнього контрольного зняття показів розрахункового засобу обліку (акт від 12.09.2005 року № НОМЕР_9) до виявлення порушення (акт від 09.02.2006 року № НОМЕР_2).

Відповідно до умов договору (п. 9 додатку до договору "Порядок розрахунків") позивач у справі зобов'язався кінцевий розрахунок за активну електроенергію, за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, оплату сум на відшкодування збитків та пені за порушення строків розрахунків здійснювати на підставі наданих відповідачем у справі рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

За наведених обставин, господарські суди дійшли висновку про порушення позивачем зобов'язання перед відповідачем щодо оплати вищевказаного рахунку НОМЕР_3 на суму 9 852,62 грн., оскільки, як вбачається з матеріалів справи, останній був отриманий позивачем 24.03.2006 року та мав бути оплачений протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після його отримання відповідно до умов договору та ПКЕЕ., однак, не був оплачений.

Право відповідача на обмеження або припинення постачання електроенергії споживачу в разі несплати у передбачені договором строки суми за електроенергію, у тому числі нарахованої на підставі акту про порушення, прямо передбачене п. 3. 1. 2, п. 6. 1. договору, п. п. 13 п. 8.1 ПКЕЕ.

Крім того, відповідно до п. 7.5 Правил, у разі несплати споживачем за недовраховану електроенергію, визначену відповідно до складеного в установленому порядку акта про порушення, відповідач зобов'язаний, попередивши позивача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, СПД -фізичної особи ОСОБА_4 посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень матеріальних норм права та порушення процесуальних норм.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однак, звертаючись до суду з вимогою про визнання у відповідача відсутності права на вимогу оплати позивачем рахунку № НОМЕР_3 на суму 9 852,62 грн., виставленого на підставі акту № НОМЕР_2 від 09.02.2006 року, а також про визнання у відповідача відсутності права на обмеження поставки електроенергії позивачу через несплату рахунку № НОМЕР_3 на об'єкт позивача за адресою: АДРЕСА_1, ФО -підприємець ОСОБА_1 обгрунтовує свій позов ймовірним порушенням її права ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" внаслідок неправомірного, на її думку, нарахування до сплати вартості недоврахованої енергії і, як наслідок, подальшого припинення постачання електричної енергії на об'єкт позивача через несплату останнім виставленого відповідачем рахунку.

Положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України (435-15) визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому ч. 2 ст. 16 цього Кодексу встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, та зауважено при цьому, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) споживачі електричної енергії мають право, зокрема, на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством. Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, позивач має можливість на захист права, порушеного, на його думку, при складенні представниками енергопостачальної організації акту про порушення ПКЕЕ і подальшого виставлення оскаржуваного рахунку про оплату недоврахованої енергії, у порядку, визначеному вищевказаними законодавчими положеннями.

Крім того п. 6. 41. ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України (п. 6. 42.).

При цьому, п. 6. 43. ПКЕЕ визначено, що спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

Отже, постачальник електричної енергії або енергопередавальна організація також не позбавлений права подати позов до суду за захистом свого права.

Клопотання позивача щодо необхідності проведення експертизи електролічильника може бути реалізоване при зверненні до суду з позовом в порядку ст. 1 ГПК України (1798-12) , ст. 16 ЦК України (435-15) та відповідно до ст. 25 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , і при поданні відповідного клопотання, як передбачено ст. 22, 41 ГПК України (1798-12) про призначення судової експертизи для роз'яснення необхідних питань.