ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 р.
№ 3/1
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді
Дерепи В.I.
суддів :
Грека Б.М. -(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 15.03.07
у справі
№ 3/1
господарського суду
м. Києва
за позовом
Комунального підприємства "Київжитлоексплуатація"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична
компанія "Бізнес групп Консалтінг"
про
дострокове розірвання договору оренди
за участю представників від:
позивача
Цимбаліст В.В. (дов. від 18.09.06)
відповідача
не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"
звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про
розірвання договору оренди №08/1122 від 10.06.03 та виселення
Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична
компанія "Бізнес групп Консалтінг" з нежитлового приміщення
загальною площею 129,20 кв.м., що знаходиться в будинку № 104-Б
літер. А по проспекту Перемоги у м. Києві, повернувши вказане
приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.07 (суддя
Хілінська В.В.) позов задоволено повністю: розірвано договір
оренди №08/1122 від 10.06.03, виселено ТОВ "Міжнародна юридична
компанія "Бізнес групп Консалтінг" з нежитлового приміщення, що
знаходиться в будинку № 104-Б літер. А на проспекті Перемоги у м.
Києві, загальною площею 129,20 кв.м., повернувши зазначене
приміщення Комунальному підприємству "Київжитлоспецексплуатація".
Рішення мотивоване тим, що відповідач без згоди позивача, як
орендодавця, здав вищезгадане приміщення в суборенду, чим суттєво
порушив умови договору.
За результатом апеляційного перегляду Київський апеляційний
господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді
Моторного О.А., суддів: Кошіля В.В., Алданової С.О.) 15.03.07
виніс постанову, якою рішення місцевого господарського суду
скасував, в позові відмовив. Постанова мотивована тим, що Закон
України "Про оренду державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
не забороняє передачу орендарем майна в суборенду.
Не погоджуючись з постановою у справі, позивач звернувся до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить її скасувати, рішення господарського суду м. Києва від
16.01.07 залишити без змін. Касаційна скарга мотивована невірним
застосуванням судом ст. 783 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника
позивача, розглянувши доводи, наведені в касаційній скарзі,
перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій
норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судових
актах, 10.06.03 між Комунальним підприємством
"Київжитлоспецексплуатація" (орендодавець) та Товариством з
обмеженою відповідальністю "Міжнародна юридична компанія "Бізнес
групп Консалтінг" (орендар) було укладено договір оренди №08/1122
від 10.06.03 нерухомого майна (нежилих будівель, споруд,
приміщень) комунальної власності територіальної громади міста
Києва, відповідно до якого, орендодавець передав, а орендар
прийняв в строкове платне користування вбудовані приміщення
загальною площею 114,80 кв.м. розташовані за адресою: м. Київ,
проспект Перемоги, 104-Б для розташування підприємства торгівлі,
складу та офісу. Пунктом 6.1 договору оренди, термін дії був
встановлений з 10.06.03 до 11.08.08.
07.02.03 між ТОВ "Міжнародна юридична компанія "Бізнес групп
Консалтінг" (орендар) та ТОВ "Флоріда-Трейд" (суборендар) був
укладений договір суборенди, відповідно до умов якого, відповідач
передав ТОВ "Флоріда-Трейд" в строкове платне користування частини
нежилого приміщення.
Задовольняючи позов про розірвання договору оренди, місцевий
господарський суд мотивував свою правову позицію тим, що договір
суборенди укладений відповідачем без погодження з орендодавцем,
що, відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, є підставою для розірвання договору оренди. Втім, з
такою позицією не погодився апеляційний суд, який, вказав, що
умови договору оренди, рівно як і Закон України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, не забороняють
орендарю передавати майно в суборенду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за
потрібне підтримати правову позицію апеляційного господарського
суду, оскільки відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду
державного та комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
, він регулює
організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна
державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на
майні, що перебуває у комунальній власності. Таким чином, даний
закон підлягає переважному застосуванню перед Цивільним кодексом
України ( 435-15 ) (435-15)
, як спеціальний закон рівної юридичної сили.
Згідно з п. 2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
орендар має право передати в
суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно,
якщо інше не передбачено договором оренди. Договір оренди №08/1122
від 10.06.03 не містить будь-яких застережень щодо необхідності
узгодження з орендодавцем передачі орендованого приміщення (його
частини) в суборенду третім особам, умовами Договору оренди також
не введено заборону на передачу орендованого приміщення в
суборенду.
Право орендаря на передачу орендованого майна в суборенду
передбачено також ч. 1 ст. 288 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
. А ч. 6 ст.
283 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
визначено, що до відносин оренди
застосовуються відповідні положення ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом
України ( 436-15 ) (436-15)
, саме до яких і відноситься оренда і суборенда
державного та комунального майна.
Таким чином, право передачі об'єкта оренди в суборенду (щодо
державної та комунальної власності) визнане за орендарем ст. 22
Закону України "Про оренду державного та комунального майна"
( 2269-12 ) (2269-12)
та ст. 288 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, вимогами яких не
визначено необхідність згоди орендодавця на суборенду, у випадку
якщо така передача не суперечить вимогам закону або договору.
З цих же підстав стаття 783 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
не може застосовуватися в даному випадку, оскільки її
зміст суперечить Закону України "Про оренду державного та
комунального майна" ( 2269-12 ) (2269-12)
та Господарському кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, що підлягають переважному застосуванню, як спеціальні
нормативно-правові акти. А отже, апеляційним судом правомірно
зроблено висновок про необхідність відмови в позові, оскільки
здача орендарем майна в суборенду не може бути підставою для
розірвання орендних правовідносин.
Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не
можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому,
постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін,
так як вона ухвалена при повному з'ясуванні судами всіх обставин
справи та при вірному правозастосуванні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-13 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Комунального підприємства
"Київжитлоексплуатація" залишити без задоволення, постанову
Київського апеляційного господарського суду від 28.02.07 по справі
№ 3/1 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко