ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2007 р.
№ 2/737-2006
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:
Першикова Є.В.,
суддів:
Савенко Г.В.,
Ходаківської I.П.,
розглянула
касаційну скаргу
комунального підприємства "Сумське міське бюро технічної
інвентаризації" (далі Підприємство)
на рішення
господарського суду Сумської області
від
09.01.07
у справі
№ 2/737-06
господарського суду
Сумської області
за позовом
Сумського транспортного прокурора (далі Прокурор)
в інтересах держави в особі
статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна
залізниця" в особі вокзалу станції Суми (далі Об'єднання)
до
Підприємства
про
визнання права власності та зобов'язання здійснити дії по
реєстрації права власності
В засіданнях взяли участь представники:
- Прокурора:
не з'явились;
- Об'єднання:
Єршов Ю.В. (за дов. № 499 від 15.06.06) - у судовому
засіданні 10.05.07, 24.05.07;
- Підприємства:
Євтушенко О.А. (за дов. б/н від 03.01.06) - у судовому
засіданні 24.05.07.
Ухвалою від 04.04.07 Вищого господарського суду України
касаційна скарга Підприємства № 414 від 19.03.07 була прийнята до
провадження, розгляд справи призначено на 10.05.07.
У зв'язку з неявкою Прокурора та представника Підприємства у
судове засідання, ухвалою від 10.05.07 розгляд справи було
відкладено на 24.05.07.
Про вказані обставини представників сторін повідомлено на
початку судових засідань 10.05.07, 24.05.07. Відводів складу
колегії суддів не заявлено.
За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та
ч. 1 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
у судовому засіданні 24.05.07 було оголошено лише
вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського
суду України.
Правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що у грудні 2006
року Прокурор звернувся до господарського суду Сумської області з
позовом в інтересах держави в особі Об'єднання до Підприємства про
визнання права власності та зобов'язання Підприємства здійснити
дії по реєстрації права власності на нерухоме майно, яке
знаходиться за адресою: м.Суми, Привокзальна площа, 1 та
вул.Привокзальна, 1-а, а саме: будівлю вокзалу (літера А-3),
загальною площею 5 559,9 кв.м.; вбиральню вокзалу (літера В),
загальною площею 94,0 кв.м.; навіс над платформою (літера Г),
загальною площею 813,1 кв.м.; платформу (перон) (літера I),
загальною площею
6 955,2 кв.м.; платформу (літера II), загальною площею 3
640,0 кв.м.; платформу (Літера III), загальною площею 3 529,3
кв.м.; 9-ти поверхову будівлю (літера Б-IХ), загальною площею 3
256,7 кв.м.; склад (літера А 1), загальною площею 115,8 кв.м.
Позовні вимоги мотивовані положеннями ст.ст. 15, 16, 392
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та п. 1.12 Тимчасового
положення про порядок державної реєстрації прав власності на
нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України
від 07.02.02 № 7/5.
Рішенням від 09.01.07 господарського суду Сумської області
(суддя Соп'яненко О.Ю.) позовні вимоги Об'єднання задоволено.
За Об'єднанням визнано право власності на нерухоме майно, яке
знаходиться за адресою: м.Суми, Привокзальна площа, 1 та
вул.Привокзальна, 1-а, а саме: будівлю вокзалу (літера А-3),
загальною площею 5 559,9 кв.м.; вбиральню вокзалу (літера В),
загальною площею
94,0 кв.м.; навіс над платформою (літера Г), загальною площею
813,1 кв.м.; платформу (перон) (літера I), загальною площею 6
955,2 кв.м.; платформу (літера II), загальною площею 3 640,0
кв.м.; платформу (Літера III), загальною площею 3 529,3 кв.м.;
9-ти поверхову будівлю (літера Б-IХ), загальною площею 3 256,7
кв.м.; склад (літера А 1), загальною площею 115,8 кв.м.
При винесенні вказаного рішення суд першої інстанції
керувався ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових
прав на нерухоме майно та їх обмежень" ( 1952-15 ) (1952-15)
, ст. 392
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та ст.ст. 82-85
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Підприємство з рішенням місцевого господарського суду не
погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з
апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати та прийняти
нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на
те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для
справи, а також порушено норми матеріального права.
Ухвалою від 27.02.07 Харківського апеляційного господарського
суду (колегія суддів у складі: головуючого -Бондаренко В.П.,
суддів -
Лакізи В.В., Токара М.В.) клопотання Підприємства про
відновлення строку для подання апеляційної скарги залишено без
задоволення, у прийнятті апеляційної скарги відмовлено, а
апеляційну скаргу разом з доданими документами повернуто
заявникові.
Ухвала апеляційного суду винесена на підставі ст.ст. 22, 53,
93 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій
Підприємство звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить рішення від 09.01.07
господарського суду Сумської області скасувати.
Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, що при винесенні
оскарженого судового акту було порушено норми матеріального права,
а саме: ст.ст. 7, 18 п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про
державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"
( 1952-15 ) (1952-15)
та п.п. 1.3, 2.1 Тимчасового положення про порядок
державної реєстрації прав власності на нерухоме майно.
У своєму відзиві на касаційну скаргу Об'єднання щодо доводів
скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим
просить оскаржене рішення залишити без змін, а касаційну скаргу
Підприємства -без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на
касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін,
суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі
встановлених фактичних обставин справи правильність застосування
судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що
касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує,
що згідно п. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
справа адміністративної юрисдикції (далі
адміністративна справа) -переданий на вирішення адміністративного
суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є
орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня
посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Предметом позову в даній справі є, зокрема, зобов'язання бюро
технічної інвентаризації (Підприємство) здійснити державну
реєстрацію права власності Об'єднання на об'єкти нерухомості.
Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно
відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації
прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом
Міністерства юстиції України від 28.01.03 № 615, зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 28.01.03 за № 66 ( z0066-03 ) (z0066-03)
/7387,
здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації
(у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Вказане свідчить, що бюро технічної інвентаризації на основі
законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних
правовідносин, пов'язаних із здійсненням від імені держави дій
щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Таким чином бюро технічної інвентаризації в розумінні п. 7
ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
є
суб'єктом владних повноважень.
Аналіз суб'єктного складу та характеру правовідносин
свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Згідно п. 6 р. VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до початку
діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів
адміністративні справи підвідомчі господарським судам відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
У відповідності з п. 7 розділу VII "Прикінцеві та перехідні
положення" Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у
справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також
апеляційні, касаційній скарги (подання) розглядаються в порядку,
встановленому цим Кодексом.
В порушення цих вимог, суд першої інстанцій розглянув спір у
даній справі, керуючись положеннями Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає,
що місцевим судом при винесенні рішення по суті спору наведеним
правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних
правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку
необхідно було керуватися вказаними нормами в комплексі.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Визначивши, що спір у даній справі носить адміністративний
характер, Вищий господарський суд України звертає увагу, що спір у
порушення вимог ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
розглянуто судом першої інстанції в порядку
господарського судочинства після набрання чинності Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, що унеможливлює
здійснення касаційної перевірки судових рішень в порядку
адміністративного судочинства.
З урахуванням наведеного такі рішення підлягають безумовному
скасуванню згідно ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарським судом касаційної інстанції, а
справа -передачі до суду першої інстанції для розгляду за
правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин оскаржене рішення господарського суду
Сумської області підлягає скасуванню, а справа -передачі на
розгляд за правилами Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти
до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом
засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення
обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від
встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити
спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу комунального підприємства "Сумське міське
бюро технічної інвентаризації" № 414 від 19.03.07 задовольнити
частково.
Рішення від 09.01.07 господарського суду Сумської області у
справі
№ 2/737-06 господарського суду Сумської області скасувати, а
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції зі
стадії прийняття позовної заяви до провадження.
Головуючий
Є.Першиков
судді:
Г.Савенко
I.Ходаківська