Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого -судді

Дерепи В.I.

суддів :

Грека Б.М. -(доповідача у справі) Стратієнко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу

Апеляційного суду Дніпропетровської  області від 07.12.06

у справі

№ 22ц-6908/06 Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області

за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Верзеса"

треті особи

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Державний реєстратор юридичних і фізичних осіб

про

визнання недійсним відступлення частки у статутному фонді, визнання недійсною державної реєстрації змін до установчих документів

за участю представників від:

позивача

не з'явилися, були належно повідомлені

відповідача 1

ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

У жовтні  2003 року позивачка  звернулась до суду з позовом  до ОСОБА_1 та ТОВ "Верзеса" про визнання  недійсною уступки частки в статутному фонді  в розмірі 30% ТОВ "Верзеса" на користь  ОСОБА_1, заяви від 09 липня 2003 року про вихід зі складу засновників, визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Верзеса" від 10 липня 2003 року про вихід  її зі  складу учасників товариства та  реєстрації змін в  установчих документах  товариства, проведену Криничанською районною державною адміністрацією  25 липня 2003 року.

Рішенням  Верхньодніпровського районного суду від 8 липня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.06, позовні вимоги  ОСОБА_2 задоволені: визнано недійсною заяву ОСОБА_2 про вихід зі складу засновників ТОВ "Верзеса", про передачу її частки в статутному фонді товариства

ОСОБА_1 та про відсутність  у неї фінансових претензій до товариства, посвідчену 09.06.03  приватним нотаріусом Верхньодніпровського районного  нотаріального округу -ОСОБА_9 і зареєстровану  в реєстрі за НОМЕР_1; визнано недійсною  здійснену ОСОБА_2  уступку частки  в розмірі 30% статутного фонду  ТОВ "Верзеса" на користь ОСОБА_1 ; визнано  недійсним  рішення зборів учасників ТОВ  "Верзеса" від 10 липня 2003 року про вихід ОСОБА_10 зі складу  учасників товариства і передачі  її частки в розмірі 30%  статутного фонду на користь ОСОБА_1; визнано  недійсною реєстрацію змін в установчих документах ТОВ "Верзеса", проведену Криничанською райдержадміністрацією Дніпропетровської області від 25 липня 2003 року.

Не погоджуючись із судовими актами у справі, ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.06 та рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08.08.06 по справі  скасувати і направити  на новий розгляд.

В обгрунтування  вимог  касаційної  скарги скаржник посилається на те, що згідно ст. 56 Цивільного кодексу України (435-15) (в редакції 1963 року) угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може  бути визнана недійсною  за вимогою сторони, яка діяла під впливом помилки. Правила ст. 56 Цивільного кодексу України (435-15)   не поширюються на викладене, коли помилки стосуються  мотивів укладення угоди. Окрім того, скаржник  зазначає, що висновок судів про те, що позивачка не хотіла уступати  частку статутного фонду ТОВ  "Верзеса", не відповідає зібраним доказам.

Не є переконливим також висновок судів про те, що угода, укладена позивачкою внаслідок помилкового уявлення щодо безоплатності угоди, у зв'язку із заборгованістю ТОВ "Рідний край" ОСОБА_1, де ОСОБА_11 є засновником, і таким чином між ними був проведений розрахунок, що відповідало дійсному  наміру ОСОБА_2

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши та обговоривши  доводи касаційної скарги, перевіривши  матеріали справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України від 15.12.06 № 483-II "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань  приватизації та корпоративних спорів (483-16) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за  правилами  Господарського процесуального кодексу (1798-12)   України (1798-12) .

Як слідує з матеріалів справи та встановлено в судових актах, відповідно до установчого договору про створення Товариства  з обмеженою відповідальністю "Верзеса",  засновниками якого були:

ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1

18.05.94 зареєстровано статут "Верзеса" в Криничанській райдержадміністрації  Дніпропетровської області. Учасниками товариства  стали засновники товариства в розмірі часток, зазначених в установчому договорі. Відповідно до заяви ОСОБА_2 про вихід із членів товариства  та передачі частки ОСОБА_1 ініційовано та проведено збори  товариства "Верзеса". На зборах товариства здійснено перерозподіл акцій на користь ОСОБА_1 Відповідно до протоколу від 25 липня 2003 року, Криничанською райдержадміністрацією Дніпропетровської області внесено зміни в Установчий договір  ТОВ "Верзеса".

На підставі цих обставин та з врахуванням застережень ст. 56 Цивільного кодексу України (435-15) (в редакції 1963 року) судами зроблено висновок, що між засновниками товариства ОСОБА_2,

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мала місце домовленість  про виплату  останнім  по 18000 грн. за вихід та відступлення частки в статутному  фонді на його користь, яку ОСОБА_1 не виконав, а отже заява про вихід позивачки зі складу засновників товариства та  постанова зборів засновників ТОВ "Верзеса", не відповідають  дійсному наміру ОСОБА_2

Згідно ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , учасник товариства з обмеженою відповідальністю лише за згодою  решти учасників відступить  свою частку (її частку) одному чи кілька учасникам цього товариства, якщо інше не передбачено  установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом  придбання частки (її частки) учасника, який її відступив, пропорційно їх  часткам у статутному фонді товариства або  в іншому, погодженому  між ними, розмірі.

Згідно статті 54 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість  частки майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата проводиться після затвердження звіту за  рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12  місяців з дня  виходу.  На вимогу учасника та за згодою товариства, вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Згідно статті 56 Цивільного кодексу України (435-15) (в редакції 1963 року), угода укладена внаслідок  помилки, яка має істотне  значення, може бути  визнана недійсною за позовом сторони, що діяла під впливом помилки.

Судами встановлено, що 09.07.03 ОСОБА_2 написала заяву, в якій зазначала про  відступлення своєї частки ОСОБА_1, частки учасників, які  передаються  ТОВ "Верзеса", оцінюються по ціні 18000 грн. і враховуються  в заліку.

За таких обставин, колегія суддів відмічає, що зайво  стверджувати, що ОСОБА_2 вчинила дії по відчуженню  своєї частки без сплати  компенсації зі сторони ОСОБА_1 Фактично вищенаведена заява  оформлена під впливом помилки, та неправильного сприйняття стороною предмету та інших умов угоди, зокрема, щодо та зобов'язань ОСОБА_1, що потягло за собою  реєстрацію змін до  установчого договору, складу  учасників.

Колегія вважає, що ухвалюючи судові акти по справі, судові інстанції, виконавши  вимоги процесуального та матеріального права, вірно зробили висновок, що заява про вихід зі складу учасників товариства та постанова зборів засновників, не відповідають дійсному наміру

ОСОБА_2 Iз вищенаведеного слідує, що судові акти  є законними та обгрунтованими, а доводи скаржника за таких обставин підлягають відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И  В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.06 по справі №  229-6908/06  - без змін.