1/183-26/50 Про визнання недійсним договору застави - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Української державної інноваційної компанії на ухвалу від 30.03.2007 року Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/183-26/50

за позовом Української державної інноваційної компанії

до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Гостинне", Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Державний експортно-імпортний банк України"

треті особи ТОВ "Ваттюс", ТОВ "Карпати-Еко"

про визнання договору недійсним

В судове засідання прибули представники сторін: позивача

Атрощенко О.Л. (дов. від 09.01.2007 року),

Руккас Д.М. (дов. від 28.03.2007 року)

Котур М.В. (дов. від 14.05.2007 року)

Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

Українська державна інноваційна компанія звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (435-15) договору застави ВСI № 266377 від 27.07.2005 року, зареєстрованим за № 3639, що укладений між ТОВ "Гостинне" та ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України", посилаючись при цьому на порушення при його укладенні положень ст. 576 Цивільного кодексу України (435-15) , оскільки ТОВ "Гостинне" передано в заставу майно, власником якого є позивач.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.02.2007 року у справі № 1/183-26/50 (суддя Ю. Деркач) позовні вимоги задоволені частково, оскаржуваний договір визнаний недійсним, що стосується вказаного в п. 13 таблиці в п. 1.2. майна - "комплекту обладнання автоматизованої технологічної лінії для виготовлення морозива "Catta 27" потужністю 1200л/год.".

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2007 року (колегія суддів: Л. Давид, Г. Кордюк, Х. Мурська) апеляційну скаргу Української державної інноваційної компанії в особі Львівського регіонального відділення на рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2007 року у справі № 1/183-26/50 повернуто скаржнику з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Приймаючи оскаржувану ухвалу господарський суд апеляційної інстанції виходив з наступних обставин.

Позивачем у справі є Українська державна інноваційна компанія, однак апеляційна скарга подана Українською державною інноваційною компанією в особі Львівського регіонального відділення, що підписана головою цього регіонального відділення - Лука В.I. за довіреністю № 1851 від 27.12.2006 року, відповідно до якої останнього уповноважено від імені Української державної інноваційної компанії, зокрема, "вести справи з питань, що стосуються діяльності регіонального відділення в місцевих, господарських та адміністративних судах всіх рівнів з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі".

Таким чином, зважаючи на те, що стороною у справі, а саме, позивачем є Українська державна інноваційна компанія, а не Українська державна інноваційна компанія в особі Львівського регіонального відділення, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку про підписання апеляційної скарги неуповноваженою особою, а отже наявність підстав для повернення її відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Українська державна інноваційна компанія посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваної ухвали процесуальних норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до яких додана повернута оскаржуваною ухвалою апеляційна скарга на рішення господарського суду Львівської області від 22.02.2007 року у справі № 1/183-26/50, дана скарга подана від імені Української державної інноваційної компанії та підписана головою Львівського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії -Лука В.I. за довіреністю № 1851 від 27.12.2006 року.

Відповідно до довіреності № 1851 від 27.12.2006 року на ім'я голови Львівського регіонального відділення Української державної інноваційної компанії - Лука В.I., його уповноважено від імені Української державної інноваційної компанії, зокрема, "вести справи з питань, що стосуються діяльності регіонального відділення в місцевих, господарських та адміністративних судах всіх рівнів з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві, третій особі".

Справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище (ч. 1 та ч. 2 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ).

Отже, від імені юридичної особи -скаржника апеляційна скарга підписується керівником. В разі підписання скарги іншою, ніж керівник, особою, її повноваження мають підтверджуватись відповідним наказом за підписом керівника, установчими документами або довіреністю.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України (435-15) представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, які вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України (435-15) , довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність є одностороннім юридичним актом, в якому визначаються повноваження представника. Це документ, що підтверджує право представника на вчинення певних дій за рахунок і від імені особи, яку представляє, з третіми особами.

Лука В.I., підписуючи апеляційну скаргу від імені Української державної інноваційної компанії, діяв поза межами повноважень, наданих йому довіреністю № 1851 від 27.12.2006 року, оскільки його було уповноважено на вчинення певних дій від імені особи, яку представляє, а саме з питань, що стосуються діяльності регіонального відділення, однак наведене не вбачається з матеріали справи.

За таких обставин, Вищий господарський суд України зазначає, що Львівським апеляційним господарським судом було цілком обгрунтовано повернуто без розгляду апеляційну скаргу, подану від імені позивача у справі - Української державної інноваційної компанії її регіональним відділенням.

Враховуючи вищевикладене, ухвала у справі відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її зміни чи скасування немає.