Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Ходаківської I.П.

судді

Данилова Т.Б., Савенко Г.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги

спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю

у справі

господарського суду Одеської області

на рішення

господарського суду Одеської області від 12.03.2007 року

за позовом

спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю

до

державного підприємства "Одеська залізниця"

про

стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2006 року спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення перебору провізної плати у розмірі 1673 грн., яку йому було нараховано і ним сплачено у більшому розмірі, ніж встановлено діючими нормативно-правовими актами.

07.03.2007р. відповідною заявою Позивач зменшив розмір позовних вимог та попросив стягнути 989,50 грн. перебору провізної плати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.2007р. у задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на пропуск скороченого шестимісячного строку позовної давності для подання позову до перевізника державного підприємства "Одеська залізниця".

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції не переглядалося.

У касаційні скарзі позивач посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неправильну правову оцінку обрахування строку позовної давності до перевізника і просить рішення суду скасувати, постановивши нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі укладеного договору про організацію перевезень вантажів згідно квитанції про прийняття вантажу №40772684 державне підприємство "Одеська залізниця" прийняло 05.04.2006р. від спільного підприємства "Вітмарк-Україна" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до перевезення вантаж - 40 122 кг соків фруктових в асортименті.

У цьому зв'язку спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю оплатило на користь державного підприємства "Одеська залізниця" провізну плату в сумі 3 040,00 грн.

Згідно заявлених позовних вимог спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю ставить питання про стягнення з державного підприємства "Одеська залізниця" надмірно сплаченої провізної плати 989,50 грн.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України (436-15) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексам (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

В силу положень частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України (435-15) законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Частина 5 статті 307 Господарського кодексу України (436-15) встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відмовляючи у задоволенні позову до державного підприємства "Одеська залізниця", суд послався на статтю 136 Статуту залізниць України, відповідно до якої позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статтю 134 цього Статуту, зокрема, з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову, а саме, дати отримання спільним підприємством "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю від державного підприємства "Одеська залізниця" квитанції про приймання вантажу до перевезення.

Звертаючись до суду з даним позовом, спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю цей строк пропустило.

Відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України (435-15) , сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин та враховуючи, що господарським судом досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-8, 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2007 у справі №1-12/577-06-12841 залишити без змін.