ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 р.
№ 40/376-41/360-31/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чернова Є.В.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
сторін:
від позивача: Письменний М.I.
від відповідача: не з'явився
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт"
на постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.03.2007р.
у справі № 40/376-41/360-31/11 Господарського суду м. Києва
за позовом Споживчого товариства "Артеміда"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче
підприємство "ФерЕйт"
про стягнення 29504,66 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Споживче товариство "Артеміда" звернулося до Господарського
суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт" про стягнення 28087,22
грн. основного боргу, 1417,44 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.09.2005р. (суддя
Л.Г.Смірнова) позовні вимоги Споживчого товариства "Артеміда"
задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт" на користь Споживчого
товариства "Артеміда" 28087,22грн. - основного боргу, 1417,44
грн. -3% річних, 295,04грн. витрат по сплаті держмита та витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі
118,00грн.
Не погодившись з рішенням Господарського суду м. Києва від
06.09.2005р., Товариство з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт" подало апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
21.02.2006р. (судді: С.О.Алданова, П.О.Дзюбко, Л.П.Зубець)
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт" задоволено: рішення
Господарського суду м. Києва від 06.09.2005р. скасовано, в
задоволені позовних вимог Споживчому товариству "Артеміда"
відмовлено, стягнуто з Споживчого товариства "Артеміда" на користь
Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче
підприємство "ФерЕйт" 147,52грн. витрат по сплаті держмита.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного
господарського суду від 21.02.2006р., Споживче товариство
"Артеміда" подало касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від
12.04.2006р. касаційну скаргу Споживчого товариства "Артеміда"
задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від
06.09.2005р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 21.02.2006р. у справі №40/376 скасовано, а справу
передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
За новим розглядом справи, якій присвоєно номер
№40/376-41/360, рішенням Господарського суду м. Києва від
26.06.2006р. (суддя О.Є.Пилипенко), залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2006р.
(судді: В.А.Корсак, П.В.Авдєєва, Н.М.Коршун), позовні вимоги
Споживчого товариства "Артеміда" задоволено, стягнуто з Товариства
з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство
"ФерЕйт" на користь Споживчого товариства "Артеміда" 25090,81 грн.
боргу, витрати по сплаті держмита у розмірі 250,91 грн., витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі
100,35 грн.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт" подало касаційну скаргу.
Постановою Вищого господарського суду України від
08.11.2006р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт"
задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від
26.06.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 18.09.2006р. у справі №40/376-41/360 скасовано, а справу
передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
За новим розглядом справи, якій присвоєно номер
№40/376-41/360-31/11, рішенням Господарського суду м. Києва від
10.01.2007р. (суддя Н.I.Качан), залишеним без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2007р.
(судді: В.В.Андрієнко, М.М.Малетич, В.I.Студенець), позовні вимоги
Споживчого товариства "Артеміда" задоволено, стягнуто з Товариства
з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство
"ФерЕйт" на користь Споживчого товариства "Артеміда" 25079,82 грн.
боргу, витрати по сплаті держмита у розмірі 250,79 грн., витрати
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі
118,00 грн.
Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими
рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт" подало касаційну скаргу,
в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від
10.01.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського
суду від 23.03.2007р. та припинити провадження у справі, мотивуючи
свою вимогу тим, що господарським судом першої та апеляційної
інстанції порушено норми процесуального права.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність
застосування господарським судом попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з
обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство
"ФерЕйт" не підлягає задоволенню.
Господарським судом встановлено:
Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1/02/09
від 02.09.2002р., за яким позивач зобов'язувався поставити
відповідачу брухт чорних металів, а відповідач прийняти та
оплатити його на умовах визначених договором.
Таким чином, між сторонами виникли правовідносини щодо
здійснення операцій з металобрухтом.
Згідно преамбулі Закону України "Про металобрухт" ( 619-14 ) (619-14)
,
цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі здійснення
операцій з металобрухтом, який є найважливішою стратегічною та
енергозберігаючою сировиною для металургійного виробництва, і
спрямований на захист інтересів підприємств вітчизняної
металургійної галузі та забезпечення екологічної безпеки довкілля
при утворенні, збиранні та використанні металобрухту.
Згідно ст. 1 Закону України "Про металобрухт" ( 619-14 ) (619-14)
операціями з металобрухтом є заготівля, переробка, металургійна
переробка брухту чорних і кольорових металів, а заготівлею
металобрухту є діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею,
зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними
особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють
операції з металобрухтом.
Враховуючи, що позивач продав (реалізував), а відповідач
купив металобрухт, то за договором від 02.09.2002р. сторони
домовились здійснити операцію з металобрухту щодо його заготівлі.
Порядок здійснення операцій з металобрухтом визначений ст. 4
Закону України "Про металобрухт" ( 619-14 ) (619-14)
, відповідно до якої у
редакції, що існувала на час виникнення спірних правовідносин,
операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або
спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а
також їх приймальними пунктами. Ліцензії на заготівлю та переробку
металобрухту кольорових і/або чорних металів можуть видаватися
лише спеціалізованим підприємствам. Таким чином, як випливає з
приписів вищенаведеної правової норми, заготівля металобрухту
здійснюється на підставі ліцензії.
Як встановлено господарським судом, Міністерством промислової
політики України на здійснення заготівлі, переробки металобрухту
кольорових металів, видано Товариству з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт" ліцензії від 15.04.2002р.
АА№316620 терміном дії до 15.04.2005р. та ліцензії від
15.04.2002р. АА№316603 терміном дії до 15.04.2005р.
Згідно ст. 245 ЦК Української РСР, що існувала на час
виникнення спірних правовідносин за договором поставки
організація-поставщик зобов'язується передати у певні строки або
строк організації-покупцеві (замовникові) у власність (в
оперативне управління) певну продукцію згідно з обов'язковим для
обох організацій плановим актом розподілу продукції;
організація-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити
її за встановленими цінами.
Господарським судом встановлено, що позивач передав, а
відповідач отримав брухт чорних металів у кількості 45600т. на
суму 25079,82грн.
Згідно ст. 128 ЦК Української РСР, яка була чинна на час
виникнення спірних правовідносин, право власності (право
оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з
моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або
договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так
само здача транспортній організації для відправки набувачеві і
здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без
зобов'язання доставки. Таким чином, як випливає з приписів даної
правової норми, право власності на річ виникає у набувача з
моменту передачі речі, якою (передачею) також є і здача речі
транспортній організації для відправки набувачеві.
Як вже було зазначено, господарський суд встановив, що
відповідач став власником 45600т. брухту чорних металів.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України
погоджується з висновками господарського суду першої та
апеляційної інстанції про те, що позивач свої зобов'язання за
договором виконав належним чином -поставив відповідачу брухт в
кількості 45600т. на суму 25079,82 грн.
Проте, господарським судом встановлено, що відповідач взяті
на себе зобов'язання не виконав та вартість вантажу не оплатив.
Доводи заявника, викладені в касаційній скарзі, зазначеного
вище висновку господарського суду апеляційної інстанції не
спростували.
За таких обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про
те, що підстав для скасування прийнятої господарським судом
апеляційної інстанції постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
"Науково-виробниче підприємство "ФерЕйт" залишити без задоволення,
постанову Київського апеляційного господарського суду від
23.03.2007р. у справі №40/376-41/360-31/11 -без змін.
Головуючий - суддя Чернов Є.В.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.