ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2007 р.
№ 28/485-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий
Невдашенко Л.П.
Суддів
Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сата"
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
15.02.2007 року
у справі
№ 28/485-06 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Сата"
до
про
Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна
компанія "Дніпрообленерго" в особі Дніпропетровських міських
електричних мереж
визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
позивача
не з'явились,
відповідача
не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
30.11.2006 р. у справі № 28/485-06 (суддя: Манько Г.В.), залишеною
без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського
суду від 15.02.2007 року (судді: Дмитренко А.К., Крутовських В.I.,
Прокопенко А.Є.) провадження у справі припинено на підставі п. 1
ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського
суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою в якій просив скасувати постанову апеляційного
господарського суду, а справу передати до місцевого господарського
суду для розгляду по суті. В обгрунтування своїх вимог скаржник
посилається на те, що апеляційним господарським судом неправильно
застосовані норми процесуального права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України,
обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку
обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши
правильність застосування господарським судом норм матеріального
та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а
скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановив апеляційний господарський суд, предметом
позовних вимог у даній справі є визнання неправомірним рішення
комісії Дніпропетровських міських електричних мереж по
перерахункам нарахувань за спожиту електроенергію та розгляду
актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке
оформлене у вигляді протоколу від 16.10.2006 року № 289 та
визнання рахунку № 39-261/10а№5517 від 27.10.2006 року на суму
8691,98 грн. таким, що не підлягає сплаті.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його
порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачені способи захисту
цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси
суб'єктів захищаються шляхом: визнання права; визнання правочину
недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення
становища, яке існувало до порушення; примусове виконання
обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення
правовідношення; відшкодування збитків та інші способи
відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової)
шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу
державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або
органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Окрім того, права і законні інтереси суб'єктів господарювання
захищаються, відповідно до вимог ст. 21 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших
суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні
інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Водночас, статтею 12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що господарським судам
підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні,
зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших
підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав,
зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при
погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення
цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання
робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не
можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення
яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод
віднесено до відання інших органів.
Таким чином, господарський суд розглядає заяви про визнання
недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень державних та
інших органів.
Водночас, оскаржуваний протокол не є актом ненормативного
характеру в розумінні ст.12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з огляду на
те, що він не має обов'язкового характеру та виданий органом
юридичної особи, а не державним органом чи органом місцевого
самоврядування.
Відтак, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли
правильного висновку про те, що спір про визнання неправомірними
рішень комісії по перерахункам нарахувань за спожиту
електроенергію та розгляду актів про порушення Правил користування
електричною енергією та спір про визнання рахунку таким, що не
підлягає оплаті не підлягають розгляду у господарських судах.
При цьому, підприємство-споживач не позбавлено можливості
захищати свої інтереси у інший спосіб, у тому числі у випадку
пред'явлення до нього позову енергопостачальною організацією.
Скаржник в обгрунтування вимог касаційної скарги посилається
також на те, що апеляційним судом прийнято постанову за
відсутності його представника не повідомленого належним чином про
час і місце засідання суду.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, про прийняття
апеляційної скарги до розгляду сторони були повідомлені ухвалою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2006
року, з відміткою канцелярії суду на її зворотній стороні про
направлення сторонам копій вказаної ухвали.
Водночас, поштове відправлення повернулось до суду з
відміткою про те, що ТОВ "САТА" вибув з адреси: м.
Дніпропетровськ, вул. Гагаріна, 165. При цьому, позивач -ТОВ
"САТА" у позовній заяві, апеляційній та касаційній скаргах
самостійно зазначив власну адресу: м. Дніпропетровськ, вул.
Гагаріна, 165. За таких обставин вбачається, що ТОВ "САТА"
ухилився від отримання рекомендованого листа апеляційного
господарського суду.
Апеляційний господарський суд, з огляду на положення ст. 75
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
був вправі розглянути спір по суті за
наявними у матеріалах справи доказами за відсутності представника
позивача, якого суд повідомляв належним чином про дату, час і
місце розгляду справи.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те,
що апеляційним господарським судом правильно застосовано норми
матеріального та процесуального права, а тому підстав для
скасування оскаржуваної постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 15.02.2007 року у справі № 28/485-06 залишити без змін.
Головуючий, суддя Л. Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська