ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 травня 2007 р.
     № 45/108
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
 
     головуючого судді
     Овечкіна В.Е.,
     суддів
     Чернова Є.В.,
     Цвігун В.Л.,
     розглянув касаційну скаргу
     ТзОВ "Градострой"
     на ухвалу
     від 27.02.07 господарського суду міста Києва
     у справі
     № 45/108
     за позовом
     Державного видавництва "Преса України" Державного  управління
справами
     до
     ТзОВ "Градострой"
     про
     розірвання договору
     у справі взяли участь представники
     позивача: Горденюк Я.В., довір. №1-49 від 27.03.06
     відповідача: не з'явилися
     ВСТАНОВИВ:
     Клопотання відповідача від 27.03.07  №17/05  про  відкладення
розгляду справи колегією суддів відхилено.
     В січні 2007 року позивач звернувся до суду з позовною заявою
до відповідача про розірвання договору  від  12.11.06  №1211/04-ст
про просте товариство, укладеного між сторонами у справі у зв'язку
з безпідставною відмовою ТОВ "Градостой" від внесення свого вкладу
відповідно до цього договору.
     Ухвалою господарського суду міста Києва від  27.02.07  (суддя
С.Балац) провадження у справі припинено на підставі п.1-1  ст.  80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     Ухвалу мотивовано тим, що предмет позову відсутній,  оскільки
оскаржуваний  договір  є  припиненим  на  підставі  укладеної  між
сторонами Угоди від 17.04.06 про припинення договору з 17.04.06.
     Не  погоджуючись  з  ухвалою  суду  від  27.02.07  відповідач
звернувся з касаційною  скаргою,  в  якій  просить  її  скасувати,
справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу
мотивовано тим, що при розгляді справи  в  суді  першої  інстанції
було допущено неправильне застосування норм процесуального  права.
Скаржник зазначає, позов має  майновий  характер,  а  позивач  при
подачі  позову  сплатив  державне  мито  як  при   подачі   позову
немайнового характеру. Тому суд мав  повернути  позовну  заяву  на
підставі  п.4  ч.1  ст.63  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        .  Судом  було
повернуто  без  розгляду  зустрічний  позов  відповідача   та   не
враховано викладені в ньому доводи.
     Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на  предмет
надання їм місцевим судом належної  юридичної  оцінки  та  повноти
встановлення  обставин,  дотримання  норм  процесуального   права,
згідно з вимогами ст.111-5 Господарського  процесуального  кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів дійшла висновку, що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
     Судом першої інстанції встановлено наступне.
     Ухвалою  від  19.01.07  порушено  провадження  у  справі   та
призначено розгляд справи на 19.02.07.
     В  судовому  засіданні  від  19.02.07  оголошено  перерву  до
27.02.07, про що сторони повідомлені під розписку.
     Судом  встановлено,  що  17.04.06  між  сторонами  у   справі
укладено Угоду про припинення договору  від  12.11.04  №1211/04-ст
про просте товариство.
     Згідно п.1 Угоди  сторони  погодились  припинити  з  17.04.06
договір про просте товариство (а.с.26).
     Ст.604   ЦК   України   ( 435-15 ) (435-15)
           передбачена   можливість
припинення зобов'язання за домовленістю сторін.
     Відповідно  до  п.5  Угода  набирає  чинності   з   дати   її
підписання.
     Судом  встановлено,  що  Угода  відповідає  вимогами  чинного
законодавства, є  дійсною,  отже,  відповідно  п.1  Угоди  спірний
договір про просте товариство є припиненим.
     Згідно ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         провадження  у
справі припиняється якщо відсутній предмет спору.
     З  огляду  на  викладене,  колегія  суддів   погоджується   з
висновком суду  першої  інстанції  про  припинення  провадження  у
справі.
     Доводи скаржника про неправомірне прийняття позовної заяви до
розгляду з мотивів сплати державного мита не  в  повному  розмірі,
колегією суддів до уваги не можуть бути прийняті, оскільки,  по  -
перше, ухвала про  порушення  провадження  у  справі  не  підлягає
оскарженню, та по-друге, у разі вирішення спору по  суті  позовних
вимог, питання щодо сплати державного мита в повному розмірі  може
бути вирішено судом при винесенні рішення у справі.
     Зауваження  скаржника   щодо   неврахування   та   повернення
зустрічного позову відповідача також не можуть  бути  прийняті  до
уваги, оскільки з матеріалів справи  не  вбачається  чи  надходила
зустрічна заява до суду та,  чи  поверталася  вона  заявнику.  Про
зустрічну  позовну  заяву  йдеться  лише  у  відзиві   відповідача
(а.с.52) про те, що 16.02.07  до  суду  подана  зустрічна  позовна
заява про  визнання  недійсним  Акту  повного  внесення  вкладу  у
спільний проект, підписаний між сторонами у справі 22.12.04.
     Відповідно до ст. 33 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          кожна  сторона
повинна довести ті  обставини,  на  які  вона  посилається  як  на
підставу своїх вимог і заперечень.
     Доказів надходження та повернення зустрічної  позовної  заяви
скаржником не надано.
     З  огляду  на  вищевикладене,  колегія  суддів  приходить  до
висновку, що прийнята у справі  ухвала  суду  першої  інстанції  є
законною  та  обгрунтованою  та  підстав  для  її  скасування   не
вбачається.
     Керуючись,  ст.ст.111-5,   111-9,   111-7,   111-11,   111-13
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України
 
     ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну скаргу ТзОВ "Градострой" залишити без  задоволення,
ухвалу господарського суду міста Києва від  27.02.07  у  справі  №
45/108 - без змін.
     Головуючий, суддя  В.Овечкін
     Судді Є.Чернов
     В.Цвігун