ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     22 травня 2007 р.
     № 38/210
     Вищий господарський суд України у складі:  суддя  Селіваненко
В.П. -головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.,
     розглянувши   касаційну   скаргу   товариства   з   обмеженою
відповідальністю "Астрея", м. Донецьк,
     на  рішення  господарського  суду   Донецької   області   від
19.10.2005
     та постанову Донецького апеляційного господарського суду  від
22.11.2005
     зі справи № 38/210
     за позовом Донецького обласного відділення Фонду  соціального
захисту інвалідів (далі -Відділення), м. Донецьк,
     до   товариства   з   обмеженою   відповідальністю   "Астрея"
(далі -Товариство)
     про стягнення 4 694,12 грн.,
 
                            ВСТАНОВИВ:
     У серпні 2005 року Відділення  звернулося  до  господарського
суду Донецької області з позовом  про  стягнення  з  Товариства  4
694,12 грн. штрафних санкцій  за  нестворення  робочих  місць  для
працевлаштування  інвалідів  на  підставі  статей  19,  20  Закону
України  від  21.03.1991  №   875-XII   "Про   основи   соціальної
захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875).
     Рішенням  названого  суду  від  19.10.2005  (суддя  Радіонова
О.О.),  залишеним  без  змін  постановою  Донецького  апеляційного
господарського суду  від  22.11.2005  (колегія  суддів  у  складі:
Українська  Р.М.   -головуючий   суддя,   судді   Калантай   М.В.,
Кондратьєва  С.I.),  позов  задоволено.  Прийняті  судові  рішення
мотивовано невиконанням Товариством обов'язку зі створення робочих
місць для працевлаштування інвалідів, покладеного на нього Законом
 № 875 ( 875-15 ) (875-15)
        .
     У касаційній скарзі до  Вищого  господарського  суду  України
Товариство просить судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх
прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права та
прийняти нове рішення.
     Відзив на касаційну скаргу не надходив.
     Учасників  судового  процесу  відповідно  до   статті   111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         (далі  -
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ) належним  чином  повідомлено  про  час  і
місце розгляду касаційної скарги.
     Представники сторін у судове засідання не з'явилися.
     Перевіривши   повноту   встановлення   попередніми   судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм
матеріального і  процесуального  права,  Вищий  господарський  суд
України дійшов висновку про  необхідність  часткового  задоволення
касаційної скарги з урахуванням такого.
     Причиною  виникнення  спору  зі  справи  стало  питання  щодо
правомірності   стягнення   з   відповідача   штрафних    санкцій,
передбачених статтею 20 Закону  № 875 ( 875-15 ) (875-15)
        .
     У зв'язку з  набранням  чинності  Кодексом  адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
         (далі -КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        )  з
01.09.2005 до компетенції  адміністративних  судів  віднесено  усі
публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав,
свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта
владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
     Відповідно до  приписів  статті  4  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        
правосуддя     в     адміністративних     справах     здійснюється
адміністративними  судами.   Юрисдикція   адміністративних   судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів,  для  яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
     Пункт 4 статті 17 КАС України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          визначає,  що  до
компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
     Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в  пункті  7
статті 3 КАС України: ( 2747-15 ) (2747-15)
         це орган державної влади,  орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова  особа,  інший
суб'єкт при  здійсненні  ними  владних  управлінських  функцій  на
основі  законодавства,  в  тому  числі  на  виконання  делегованих
повноважень.
     Згідно з статтею 8 Закону № 875 державне управління в  галузі
забезпечення   соціальної   захищеності   інвалідів   здійснюється
центральним органом виконавчої влади з питань праці та  соціальної
політики,  Міністерством  охорони  здоров'я  України  та  органами
місцевого самоврядування.
     Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту
інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від
26.09.2002  №  1434  ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
        ,  Фонд  соціального   захисту
інвалідів є урядовим органом державного  управління,  який  діє  у
складі Мінпраці та підпорядковується йому.
     Згідно  з  пунктом  9  цього  ж  Положення   для   реалізації
покладених на Фонд завдань за погодженням з  Мінпраці  утворюються
територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності  його
працівників.
     За змістом статті  20  Закону  №  875 ( 875-15 ) (875-15)
          саме  Фонду
соціального   захисту    інвалідів    надано    право    стягнення
адміністративно-господарських санкцій за недодержання  законодавчо
встановленого   нормативу   робочих   місць    для    забезпечення
працевлаштування інвалідів.
     Отже, даний спір є публічно-правовим та на нього  поширюється
юрисдикція  адміністративних  судів.  Відповідну  правову  позицію
викладено в постановах Верховного Суду України від  17.01.2006  зі
справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
     Пунктами  6  і  7  розділу  VII  "Прикінцеві   та   перехідні
положення"  (в  редакції,  що  діяла  на  час  прийняття  місцевим
господарським судом рішення зі справи) передбачалося, що:
     - до  початку  діяльності  окружного  адміністративного  суду
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам  відповідно
до ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  вирішуються  відповідним
господарським судом за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        ;
     - після набрання чинності КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          заяви  і
скарги  у  справах,  що   виникають   з   адміністративно-правових
відносин, а також апеляційні, касаційні  скарги  (подання),  заяви
(подання) про перегляд судових рішень у зв'язку  з  нововиявленими
та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті
до набрання чинності  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  розглядаються  в
порядку, встановленому цим Кодексом.
     Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" (в редакції Закону України від  06.10.2005  №
2953-IV)  КАС  України  ( 2747-15 ) (2747-15)
          передбачено,  що  до  початку
діяльності  окружних   та   апеляційних   адміністративних   судів
адміністративні справи, підвідомчі господарським судам  відповідно
до Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
          1991
року, вирішують у  першій  та  апеляційній  інстанціях  відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами  КАС  України
( 2747-15 ) (2747-15)
        .  Касаційний  перегляд  рішень  за   такими   справами
здійснює Вищий  адміністративний  суд  України  за  правилами  КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Проте  даний  спір,  який  має  публічно-правовий   характер,
місцевим та апеляційним господарськими судами  в  порушення  вимог
статей 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         після набрання  чинності  КАС
України   ( 2747-15 ) (2747-15)
           розглянуто   в   порядку    господарського
судочинства.
     Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з
касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло
відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006
зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  26.01.2006
касаційну  скаргу  Товариства  на  рішення   господарського   суду
Донецької  області  від   19.10.2005   та   постанову   Донецького
апеляційного  господарського   суду   від   22.11.2005   разом   з
матеріалами справи №  38/210  передано  для  вирішення  до  Вищого
адміністративного суду України.
     Ухвалою Вищого адміністративного суду України від  26.03.2007
відмовлено  у  відкритті  касаційного  провадження  за  зазначеною
касаційною  скаргою  Товариства  та  справу  повернуто  до  Вищого
господарського суду України, що мотивовано  відсутністю  у  Вищого
адміністративного суду України  повноважень  з  перегляду  судових
рішень, постановлених не за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Таким  чином,  розгляд  господарськими   судами   першої   та
апеляційної   інстанцій   публічно-правового   спору   в   порядку
господарського  судочинства  унеможливив   здійснення   касаційної
перевірки   прийнятих   ними   рішень   зі   справи   в    порядку
адміністративного судочинства,  внаслідок  чого  зазначені  судові
рішення підлягають безумовному скасуванню згідно з статтею  111-10
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         з  передачею  справи  місцевому  суду  для
розгляду за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
     Відповідну правову позицію викладено в постановах  Верховного
Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007  зі
справ № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.
     Керуючись  статтями  111-7,  111-9  -  111-12   ГПК   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
                           ПОСТАНОВИВ:
     1. Касаційну скаргу товариства з  обмеженою  відповідальністю
"Астрея" задовольнити частково.
     2.  Рішення  господарського  суду   Донецької   області   від
19.10.2005 та  постанову  Донецького  апеляційного  господарського
суду від 22.11.2005 зі справи № 38/210 скасувати.
     Справу передати до господарського суду Донецької області  для
розгляду за правилами адміністративного судочинства.
     Суддя   В. Селіваненко
     Суддя   I.Бенедисюк
     Суддя   Б.Львов