ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 р.
№ 18/290
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.С.-головуючого
Панової I.Ю.,
Хандуріна М.I.
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Зінківська Агрохімія"
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
22.02.2007
у справі
господарського суду
№ 18/290
Полтавської області
за заявою
Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції, м.
Гадяч, Полтавська обл.
до
ВАТ "Зінківська Агрохімія"
про
визнання банкрутом
арбітражний керуючий
Терещенко О.В.
за участю представників сторін:
ліквідатор -арбітражний керуючий Терещенко О.В.
від Гадяцької МДПI - Гурин О.В.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 22.02.2007 у справі № 18/290 (Колегія
суддів: (Яковлев М.Л., Міщенко П.К., Шкурдова Л.М.) апеляційну
скаргу ВАТ "Зінківська Агрохімія" залишено без задоволення,
Постанову господарського суду Полтавської області від 19.21.2006 у
справі № 18/290(суддя Паламарчук В.В.) залишено без змін.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, ВАТ "Зінківська Агрохімія" просить скасувати
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду
від 22.03.2007 р. у справі 18/290, в задоволенні вимог Гадяцької
міжрайонної державної податкової інспекції відмовити.
Касаційна скарга мотивована порушенням з боку судів
попередніх інстанцій норм п.3 ст.6, ст.52 Закону України " Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Заслухавши доповідь судді Панової I.Ю., перевіривши на
підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом
першої та апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, Закону України " Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
Колегія суддів Вищого господарського суду України
прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського
суду Полтавської області від 25.09.2006 порушено провадження у
справі про банкрутство ВАТ "Зінківська Агрохімія" за заявою
Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в порядку
статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Постановою господарського суду Полтавської області від
19.12.2006 у справі № 18/290 визнано банкрутом ВАТ "Зінківська
Агрохімія", відкрито ліквідаційну процедуру .
Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачено, що
у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи
боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у
разі ненадання боржником протягом року до органів державної
податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій,
документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших
ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності
боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього
боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його
вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про
банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення
провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав,
передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Суди першої та апеляційної інстанції приймаючи постанови,
виходили з того, що факт відсутності боржника за юридичною адресою
підтверджено актом проведення обстеження місця знаходження
підприємства від 04.12.2006, складеного посадовими особами
Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції після
порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ " Зінківська "
Агрохімія".
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державну
реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ) (755-15)
№755-IV від 15.05.2003р. в редакції Закону № 2452-1У
( 2452-15 ) (2452-15)
від 03.03.2005, місцезнаходження юридичної
особи -адреса органу або особи які відповідно до установчих
документів юридичної особи чи закону виступають від її імені
(далі -виконавчий орган).
Згідно з ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" ( 755-15 ) (755-15)
в
Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність
юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог ч.1,3 ст.18 вказаного Закону, якщо
відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру
були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і
можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не
внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню
до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не
можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного
державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її
місцезнаходженням.
Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
обставини
справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими
засобами доказування. Виходячи з викладеного, постанови судів
попередніх інстанцій прийняті без посилання на достовірні
відомості про відсутність юридичної особи боржника за іі
місцезнаходженням, які внесені до Єдиного державного реєстру та
які можуть бути використані в спорі з третьою особою.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
ст.52 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника
або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
передбачає спрощену
процедуру банкрутства, в зв'язку з чим, на підставі ст.34 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відсутність боржника за місцезнаходженням
повинна бути підтверджена певними засобами доказування.
Крім того, посилання суду апеляційної інстанції на те, що
відсутність підприємницької діяльності підтверджується відсутністю
будь-якого майна у боржника є необгрунтованим та таким, що не може
бути прийнято Вищим господарським судом виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 42 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
підприємництво -це самостійна, ініціативна,
систематична,на власний ризик господарська діяльність, що
здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою
досягнення економічних і соціальних результатів та одержання
прибутку.
Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
під господарською діяльністю у цьому кодексі
розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері
виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції,
виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають
цінову визначеність.
Враховуючи викладене, Колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що відсутність майна у боржника не свідчить
про відсутність підприємницької діяльності, як систематичної
господарської діяльності боржника.
Суди попередніх інстанцій посилаються на той факт, що боржник
не звітується до Гадяцької міжрайонної державної податкової
інспекції.
Однак судами попередніх інстанцій не встановлено період
протягом якого саме не звітується боржник.
Посилання місцевого та апеляційного господарського суду на
те, що у боржника є заборгованість перед бюджетом на суму 88143,00
не є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство
за спрощеною процедурою, в порядку ст. 52 Закону України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та визнання відсутнього боржника банкрутом.
Враховуючи вищевикладене, постанова господарського суду
Полтавської області від 19.12.2006 та постанова Київського
міжобласного апеляційного господарського суду від 22.02.2007 у
справі №18/290 прийняті з порушенням норм Закону України " Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" ( 2343-12 ) (2343-12)
та підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ "Зінківська Агрохімія" задовольнити
частково.
Постанову господарського суду Полтавської області від
19.12.2006 та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 22.02.2007 у справі №18/290 скасувати.
Справу направити на розгляд до господарського суду
Полтавської області .
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді I.Ю. Панова
М.I. Хандурін