ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 р.
№ 17/211
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.I., -головуючого,
Панової I.Ю.,
Ткаченко Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Запорізької міської ради
на рішення
господарського суду Запорізької області
від 04 липня 2005 року
у справі
№ 17/211 господарського суду Запорізької області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Головне підприємство
теплових мереж"
до
Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.
Запоріжжя
про
визнання права власності на нерухоме майно,
за участю представників:
ЗАТ "Головне підприємство теплових мереж" -Черненко О.А.
(дов. № 7 від 24.04.2007);
В С Т А Н О В И В:
У червні 2005 року позивач -ліквідатор ЗАТ "Головне
підприємство теплових мереж" у господарському суді позов до
відповідача -ДПI у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання
його власником 1-кімнатної квартири, розташованої за адресою: м.
Запоріжжя, вул. Рубенова, б. 7, кв. 196.
Вказував, що з метою формування ліквідаційної маси банкрута
було направлено запит до ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної
інвентаризації" про належне ТОВ нерухоме майно.
Листом від 10.03.2005 р. № 1121 ОП повідомило, що за ЗАТ
"Головне підприємство теплових мереж" зареєстровано об'єкт
нерухомості: квартира, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул.
Рубенова, б. 7, кв. 196.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04 липня
2005 року (суддя Шевченко Т.М.) позов задоволено.
Постановлено визнати за ЗАТ "Головне підприємство теплових
мереж" право власності на 1-кімнатну квартиру № 196 корисною
площею 33,4 кв. м., розташовану в будинку № 7 по вул. Рубана у м.
Запоріжжі.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою
звернулася Запорізька міська рада, яка просить рішення
господарського суду Запорізької області скасувати та передати
справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В
обгрунтування посилається на порушення норм процесуального та
матеріального права, оскільки прийняте рішення стосується прав та
обов'язків Запорізької міської ради, яку до участі у справі
залучено не було.
Заслухавши суддю - доповідача, представників позивача,
перевіривши правильність застосування норм процесуального права,
судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку,
що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду -
скасування з передачею справи на новий судовий розгляд до
місцевого суду, з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що
викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами
матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Рішення місцевого суду не відповідає зазначеним вимогам,
оскільки не грунтується на всебічному, повному і об'єктивному
розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Ст. 107 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
право касаційного оскарження надано, зокрема, особам,
яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення
чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.
Відповідно до статей 111-9, 111-10 цього ж Кодексу касаційна
інстанція має право скасувати рішення у справі, а справу передати
на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо господарський суд
припустився такого порушення процесуальних норм як прийняття
рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були
залучені до участі у справі.
Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов'язковою
умовою задоволення касаційної скарги особи, яку не було залучено
до участі у справі шляхом скасування рішення та направлення справи
на новий розгляд є порушення прийнятим рішенням прав та обов'язків
такої особи.
Так, задовольняючи вимоги позивача про визнання за ЗАТ
"Головне підприємство теплових мереж" права власності на
вищевказане нерухоме майно, місцевий господарський суд виходив з
того, що позивач набув права власності на нерухоме майно -
1-кімнатну квартиру № 196, розташовану у будинку № 7 по вул.
Рубана у м. Запоріжжя, шляхом укладення з ТОВ "Дельта" договору
купівлі-продажу від 24.01.1996 р. № 2772. Доказів визнання
вказаного договору недійсним (неукладеним) або незаконності
набуття права власності відсутні.
Дане право, на думку суду, підтверджується копією договору
купівлі-продажу, довідкою ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної
інвентаризації", копією технічного паспорту на квартиру.
Відсутність у ТОВ "Головне підприємство теплових мереж"
оригіналів документів, що підтверджують право власності позивача
на нерухоме майно, зокрема свідоцтва на право власності, на думку
суду, не може бути перешкодою у визнанні права власності, оскільки
ст. 392 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено право власника майна
пред'явити позов про визнання його права власності у разі втрати
ним документа, який засвідчує його право власності.
Запорізька міська рада, заперечуючи проти рішення
господарського суду, вказує, що рішенням виконавчого комітету
Запорізької міської ради від 27.06.2002 р. № 197/3 квартира № 196
в буд № 7 по вул. Рубана у м.Запоріжжі передана до комунальної
власності міста, ОП "Запорізьке міжміське бюро технічної
інвентаризації" зобов'язано погасити реєстрацію права власності на
квартири, які вказані в додатку, за ЗАТ "Головне підприємство
теплових мереж" та провести їх реєстрацію за міською радою.
Відповідно до вказаного рішення виконавчого комітету наказом
Управління житлового господарства Запорізької міської ради № 232
від 08.08.2002 р. квартира № 196 в будинку № 7 по вул. Рубана у м.
Запоріжжі прийнята в повне господарське володіння.
На думку Запорізької міської ради, ці факти могли бути
встановлені судом першої інстанції, якщо б її було залучено до
участі у справі.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що
рішення від 04.07.2005 господарського суду Запорізької області
прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки
стосується майнових прав і обов'язків Запорізької міської ради,
яку до участі у розгляді справи залучено не було, а тому підлягає
скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи, враховуючи положення ст. 111-12
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно обов'язковості вказівок, що
містяться у постанові касаційної інстанції, суду належить
врахувати вищенаведене, розглянути питання про участь у справі
Запорізької міської ради, повно та об'єктивно дослідити й оцінити
надані докази, встановити дійсні права й обов'язки сторін, і
залежно від встановленого правильно застосувати норми
матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та
ухвалити законне й обгрунтоване рішення.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Запорізької міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04 липня
2005 року у справі № 17/211 скасувати, справу передати на новий
розгляд до господарського суду Запорізької області.
Головуючий: М.I. Хандурін
Судді: I.Ю. Панова
Н.Г. Ткаченко