ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 р.
№ 13/491пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Селянського (фермерського) господарства "Факел"
на
рішення від 07.12.2006 р. господарського суду
Луганської області
у справі
№ 13/491 пн господарського суду Луганської області
за позовом
Селянського (фермерського) господарства "Факел"
До
Державної виконавчої служби у Новопсковському районі
Луганської області
Третя особа
ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луганськ
про
виключення з акту опису та зняття арешту з нерухомого майна
За участю представників сторін:
позивача -не з'явились,
відповідача - не з'явились,
третьої особи -не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Луганської області від
07.12.2006 року (суддя Яресько Б.В.) в позові відмовлено.
Здійснено заміну третьої особи Акціонерного поштово-пенсійного
банку "Аваль" його правонаступником - Відкрите акціонерне
товариство "Райффайзен Банк Аваль".
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від
22.01.2007 р. (судді -Перлов Д.Ю., Бородіна Л.I., Журавльова Л.I.)
рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2006 року
залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської
області від 07.12.2006 року, Селянське (фермерське) господарство
"Факел" звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове
рішення про задоволення позовних вимог, мотивуючи скаргу
порушенням і неправильним застосуванням господарським судом норм
матеріального та процесуального права.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом участі у
суді касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу, відповідач просить відмовити у
задоволенні касаційної скарги.
Розпорядженням В.о. Голови судової палати від 21.05.2007 р. у
зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. для перегляду в
касаційному порядку справи № 13/491 пн призначеної до розгляду на
22.05.2007 р., утворено колегію суддів в наступному складі:
головуючий -Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Коробенко Г.П.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні в Державній
виконавчій службі у Новопсковському районі Луганської області
знаходиться зведене виконавче провадження щодо стягнення боргу з
Селянського (фермерського) господарства "Факел" на користь
юридичних осіб та держави.
На майновий комплекс боржника було накладено арешт.
Державним виконавцем 03.07.2006 р. був складений акт опису та
арешту нерухомого майна: зерносховища розміром 34,8 х 14м-2,
зерносховища розміром 37,8 х 13,9 м-2 , службового приміщення
розміром 34,6 х 6,5 м-2 , які належать позивачу.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
примусове виконання рішень в Україні
покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи
органів Міністерства юстиції України. При цьому, за приписами ст.
59 вказаного Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено
арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з
позовом про визнання права на майно і про звільнення цього майна з
під арешту.
Звернувшись з позовом до Державної виконавчої служби у
Новопсковському районі Луганської області про виключення з акту
опису та зняття арешту з нерухомого майна, позивач в обгрунтування
своїх вимог посилався на ст. 59 Закону України "Про виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
.
Як правомірно було зазначено попередніми судовими
інстанціями, арешт був накладений на майно, що належить позивачу в
межах виконавчого провадження де він є боржником, що виключає його
посилання на ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
.
Крім того, виконавче провадження також було відкрито на
примусове виконання рішення господарського суду Луганської області
від 15.11.2005 р. по справі № 6/415 про стягнення з Селянського
(фермерського) господарства "Факел" 14 014,62 грн.
Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) (606-14)
№ 606-ХIУ із змінами, внесеними до згаданої статті
Законом України № 1095-IУ від 10.07.2003 р., передбачено, що для
задоволення вимог стягувачів, що не є заставодержателями,
стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про
стягнення з боржника коштів.
Господарськими судами встановлено, що у ВАТ "Райффайзен Банк
Аваль" право застави згідно договору іпотеки від 20.12.2005 р.
виникло після винесення рішення господарського суду Луганської
області від 15.11.2005 р., а тому у відповідності до ст. 52 Закону
України "Про виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
відповідач мав
право звернути стягнення на заставлене майно боржника для
задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків
про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 99,
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно
розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності; дослідили подані сторонами в обгрунтування своїх вимог
і заперечень докази.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини та прийнято обгрунтоване рішення про відмову в
позові.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1
ст. 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу,
повно з'ясував обставини, які мали значення для правильного
розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду
грунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та
відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок,
прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами
та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Посилання заявника касаційної на інші обставини не
приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності
матеріалам справи.
Твердження заявника касаційної скарги про порушення і
неправильне застосування місцевим господарським судом норм
матеріального та процесуального права не знайшли свого
підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства
"Факел" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 07.12.2006
року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від
22.01.2007 року у справі № 13/491 пн залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.