ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
ПОСТАНОВА 
IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
( Відмовлено у порушенні провадження у справі на підставі ухвали Верховного Суду України (rs843736) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Яценко О.В. -головуючого (доповідач у справі)
Катеринчук Л.Й.
Кравчука Г.А.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення  у справі господарського суду Одеської області від 23.12.2005р. № 9/409-05-11455 господарського суду  Одеської області
за позовом  до  про
Товариства з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники сторін від ОСОБА_1 від ТОВ "Анастасія -2000" дов. б/н від 21.05.2007р. ОСОБА_2 дов.б/н від 17.04.2007р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2005р. (суддя Бакланова Н.В.) у справі №9/409-05-11455 позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності задоволений. Визнано дійсним Договір від 03.04.2001р. купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" та Акціонерним товариством закритого типу "Полярна зірка". Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою, м. Одеса, вул. Балківська, 106. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" на користь ТОВ "Анастасія-2000" судові витрати позивача.
Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, його в касаційно-  му порядку оскаржила особа, що не була учасником процесу у справі № 9/409-05-11455 при її розгляді в першій інстанції. Такою особою є акціонер ЗАТ "По-лярна зірка" ОСОБА_1, яка є власником 49 простих іменних акцій цього товариства. Своє право на звернення заявник касаційної скарги обумовив тим, що оскаржуване судове рішення зачіпає його майнові інтереси, як акціонера Закритого акціонерного товариства "Полярна зірка". Зокрема, ОСОБА_1зазначила, що рішення суду стосувалось її частки в статутному капіталі ЗАТ "Полярна зірка", яка внаслідок реалізації Договору купівлі-продажу ЦМК від 03.04.2001 року була зменшена без її згоди, як акціонера. До того ж, на думку касатора, спірний договір був укладений за межами повноважень Директора ЗАТ "Полярна зірка" та з порушенням заборон, визначених у частини 1 статті 57 ЦК УРСР (1540-06) , що є підставою для визнання цього договору недійсним.
До Вищого господарського суду України ОСОБА_1 звернулась відповідно до підсудності, визначеної в Законі України від 15.12.2006 року № 483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) , яким розгляд корпоративних спорів покладено на господарські суди України (пункт 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ).
При розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 слід враховувати те, що на підставі ст. 107 ГПК України (1798-12) крім сторін, третіх осіб та прокурора, оскаржити судові рішення та постанову у касаційному порядку мають право особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо судом прийнято рішення чи постанову, що стосуються їхніх прав та обов'язків, їх  не було залучено до участі у справі.
За змістом наведеної норми права, рішення, оскажуване особою, що не була притягнута до участі у справі, повинно  безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи: безпосередньо розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містить судження про права й обов'язки  цієї особи у відповідних правовідносинах . Iз змісту касаційної скарги вбачається, що такими майновими правами касатора є його права на частку майна у статутному фонді ЗАТ "Полярна зірка" та права на участь у керуванні майном. Оскільки, на думку заявника касаційної скарги, ці права порушені, вони підлягають захисту в судовому порядку, а касаційна скарга розгляду у відповідній судовій інстанції.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні  матеріали  справи,  обговоривши  доводи  касаційної  скарги,  перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування  судом  попередньої  інстанції  норм  процесуального та матеріального права дійшла висновку, про наявність достатніх правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
15.12.2005р. ТОВ "Анастасія-2000" подало позов до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання вищевказаного договору купівлі-продажу ЦМК дійсним та визнання права власності на цей майновий комплекс.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.12.2005р. у справі №9/409-05-11455 позов  Товариства з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задоволений. Судом визнано дійсним Договір від 03.04.2001р. купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" та Акціонерним товариством закритого типу "Полярна зірка". Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою, м. Одеса, вул. Балківська,106. Стягнуто з Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" на користь позивача відповідні судові витрати.
Рішення мотивовано тим, що позивач, є добросовісним набувачем права власності у встановленому законом порядку на нерухоме майно : цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 106, і згідно чинного законодавства за ним повинно бути визнано право власності на це майно.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно умов ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу (1798-12) Украї ни касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстан ції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні чи постанові господарського суду.
Разом з тим, оскаржуване рішення прийняте за неповно встановлених обставин справи, без здійснення належної юридичної оцінки всіх обставин справи,  які встановлені судом.
З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" подало позов до Акціонерного товариства закритого типу "Полярна зірка" про визнання Договору купівлі-продажу від 03.04.2001 року дійсним та визнання права власності на проданий за цим договором ЦМК. Позовна заява мотивована тим, що згідно з вимогами нового цивільного законодавства договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Оскільки відповідач по справі № 9/409-05-11455 ухилявся від нотаріального посвідчення зазначеного договору, позивач звернувся до суду з метою надання спірному договору необхідного правового статусу. Як вже зазначалось, рішенням суду позовна заява задоволена повністю -з огляду на те, що позивач є добросовісним набувачем нерухомого майна - ЦМК.
Але, задовольняючи позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Анастасія -2000" суд попередньої інстанції не дослідив, чи відповідає договір іншим вимогам законодавства, зокрема положенням Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , та положенням Статуту ЗАТ "Полярна зірка".
Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2001р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Анастасія-2000"  та Акціонерним товариством закритого типу "Полярна зірка" було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого продавець ЗАТ "Полярна зірка" передає покупцю ТОВ "Анастасія-2000" наступне майно:  приміщення Одеського хладокомбіната  №2, розташовані за адресою: м. Одеса вул. Балківська, 106, де загальна площа  становить 814,2 кв.м, та загальна площа всієї території становить 3770 кв.м, зазначених на плані літ. "А" -площею 68,2 кв.м, літ. "Б" -площею 224,2 кв.м, літ. "В" -  площею 286,00 кв.м, літ. "Д" -площею 45,6 кв.м., літ. "Г" -площею 170,2 кв.м, що належать позикоотримувачу  на підставі договору, посвідченого IОДНК 17.11.1993р. р№НОМЕР_1 та зареєстрованого в Одеському міському бюро технічної інвентаризації  та реєстрації об'єктів нерухомості 10.03.1998р. в книзі 4 неж, на стр. 113 за №НОМЕР_2 та заставлених Одеською облдирекцією АКБ "Укрсоцбанк" у відповідності з договором застави від 17.03.1998р.; обладнання: у тому числі морозильні прилавки - 92 шт., лінія пастеризації -1 шт., баки для морозива -2 шт., установка "Ескімо" -1 шт., фризер 150 л -1 шт., фризер 300 л -1 шт., дозатор до установок "Ескімо" -1 шт., установка для дозування тортів -1 шт., установка для фарбування тортів -1 шт., бак для морозива -2 шт., загальною заставною вартістю 126 644 тис. доларів США. Таким чином, переданий від позивача відповідачу майновий комплекс має досить високу вартість і за функціональними ознаками повинен або може входити до статутного фонду ЗАТ "Полярна зірка".
Колегія Вищого господарського суду України вважає, що місцевим судом при винесенні рішення від 23.12.2005 року у справі № 9/409-05-11455 не досліджені в достатньому обсязі наступні обставини : чи входить предмет договору купівлі-продажу за Договором від 03.04.2001 року -цілісний майновий комплекс -до статутного фонду ЗАТ "Полярна зірка" ;  чи мав право директор ЗАТ "Полярна зірка" самостійно (без згоди акціонерів товариства) продавати спірний майновий комплекс, якщо він входив до статутного фонду товариства ; чи проведено у встановленому законом порядку зменшення статутного фонду ЗАТ "Полярна зірка", якщо цілісний майновий комплекс входив до цього фонду ; чи мав директор ЗАТ "Полярна зірка" на момент укладення Договору купівлі-продажу від 03.04.2001 року можливі майнові інтереси на боці позивача у справі -ТОВ "Анастасія-2000". На думку Колегії, дослідження вищевказаного має істотне юридичне значення, оскільки може привести суд до інших правових висновків, а тому і до винесення іншого судового рішення.
Відповідно до ст.111-7   Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005р. у справі № 9/409-05-11455 необхідно скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005р. у справі № 9/409-05-11455 задовольнити.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 23.12.2005р. у справі № 9/409-05-11455 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий  О. В. Яценко
Судді   Л. Й. Катеринчук
Г. А. Кравчук