ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 р.
№ 6/6/03-23/72-3/19
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
відповідача
Острогляд Н.В. дов. від 22.09.05р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Казенного підприємства "Науково- виробничий комплекс"Iскра"
на рішення
від 21.10.2005року господарського суду Запорізької області
у справі
№ 6/6/03-23/72-3/19 господарського суду Запорізької області
за позовом
Казенного підприємства "Науково- виробничий комплекс"Iскра"
до
про
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі
визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від
11.11.2002р. № 0001520201/0 в частині донарахування прибуткового
податку особам, зазначених в додатку № 8 в сумі 5 092,65 грн. і в
додатку № 9 в сумі 4 447,90 грн. на загальну суму 9 540,55 грн. та
штрафних санкцій у розмірі 19 081,10 грн., а всього на суму 28
621,65 грн.
ВСТАНОВИВ:
Казенне підприємство "Науково- виробничий комплекс"Iскра"
звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання недійсним
податкового повідомлення -рішення від 11.11.2002р. № 0001520201/0
в частині донарахування прибуткового податку особам, зазначеним в
додатку № 8 в сумі 5 092,65 грн. і в додатку № 9 в сумі 4 447,90
грн. на загальну суму 9 540,55 грн. та штрафних санкцій у розмірі
19 081,10 грн., а всього на суму 28 621,65 грн.
Рішенням від 21.10.2005року господарського суду Запорізької
області у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. При
цьому, при прийнятті рішення суд керувався Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Казенне підприємство "Науково- виробничий комплекс"Iскра"
подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на
рішення господарського суду Запорізької області, в якій просить
рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким
задовольнити позовні вимоги, мотивуючи касаційну скаргу доводами
про неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права.
Заявник касаційної скарги наголошує на тому, що судами
помилково були визнанні безпідставними посилання позивача на пункт
5.4.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, постанову КМУ "Про розмір витрат платника податків
про професійну підготовку" та абз. 3 підпункту 5.2.1 пункту 5
Iнструкції "Про прибутковий податок з громадян". Дотримання
позивачем саме цих норм свідчить про правомірність визначення
коштів, які перераховувались до навчальних закладів, як витрати,
пов'язанні з професійною підготовкою кадрів.
Заслухавши суддю -доповідача та присутнього у засіданні
представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти
їх встановлення в рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Приймаючи рішення про визнання податкового -повідомлення
рішення недійсним за позовом до Спеціалізованої державної
податкової інспекціі по роботі з великими платниками податків у м.
Запоріжжі за правилами Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд першої інстанції не
врахував наступне.
Відповідно статті 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької
діяльності (далі -підприємства та організації), мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або
оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для
вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на
запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до
господарського суду мають право звертатися державні та інші
органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлено які справи підвідомчі господарським судам.
В липні 2005 року прийнято Кодекс адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, який набрав чинності з 01.09.2005
року.
Виходячи з положень пунктів 1, 7, 9 статті 3 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень є справою адміністративної
юрисдикції (адміністративною справою).
Вирішення спору фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом
владних повноважень щодо оскарження його рішень
(нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії),
дій чи бездіяльності відповідно до підпункту 1 пункту 1статті 17
Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
віднесено до компетенції адміністративного суду.
В силу приписів підпункту 4 пункту 1 цієї ж статті до
компетенції адміністративного суду віднесені спори за зверненням
суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом,
зокрема, пунктом 11 статті 10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 6 розділу VII "Прикінцеві
та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ) (2747-15)
до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991 року, вирішують у першій та
апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні
господарські суди за правилами Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Таким чином, при вирішенні спору господарському суду
необхідно було встановити, до юрисдикції яких судів (господарських
чи адміністративних) віднесено даний спір, та вирішити спір в
межах відповідної юрисдикції.
Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення
для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових
рішень та передачі справи на новий розгляд.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню
з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і
перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення
спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно
визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до
спірних правовідносин, та прийняти обгрунтоване і законне судове
рішення.
Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, пунктом 6 розділу VII "Прикінцеві та
перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України
( 2747-15 ) (2747-15)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення від 21.10.2005року господарського суду Запорізької
області у справі № 6/6/03-23/72-3/19 скасувати, а справу передати
на новий розгляд до господарського суду Запорізької області
Касаційну скаргу Казенного підприємства "Науково- виробничий
комплекс"Iскра" задовольнити частково.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач