ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 р.
№ 2-16/1672.1-2005
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П.-головуючий, судді Бенедисюк I.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу Кримського республіканського
відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Сімферополь
(далі -відділення Фонду)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 07.12.2005
зі справи № 2-16/1672.1-05
за позовом прокурора м. Феодосії в інтересах держави в особі
відділення Фонду
до товариства з обмеженою відповідальністю
"Восток-Газсервіс", м. Феодосія Автономної Республіки Крим
(далі -ТОВ "Восток-Газсервіс")
про стягнення штрафних санкцій у сумі 16 829, 06 грн.
Судове засідання проведено за участю представників:
прокурора м. Феодосії -не з'яв.,
відділення Фонду -не з'яв.,
ТОВ "Восток-Газсервіс" - Козловського Є.В.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий
господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2003 року прокурор м. Феодосії в інтересах
держави в особі відділення Фонду звернувся до господарського суду
Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з відповідача
штрафних санкцій в сумі 16829,06 грн. за недотримання нормативу
робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Рішенням названого суду від 04.07.2005 (суддя Омельченко
В.А.) позов задоволено з тих мотивів, що відповідач в
установленому порядку не створив робочі місця для інвалідів та не
повідомив відповідні органи про наявність таких вакансій.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 07.12.2005 (колегія суддів у складі: Лисенко В.А. -головуючий,
судді Котлярова О.Л., Латинін О.А.) рішення суду першої інстанції
з даної справи скасовано; в задоволенні позову відмовлено.
Постанову апеляційної інстанції мотивовано тим, що у 2000-2001
роках виконавчим комітетом Феодосійської міської ради рішення про
визначення нормативу робочих місць інвалідів не приймалось, а
також пропуском позивачем строку позовної давності за вимогами про
стягнення відповідних штрафних санкцій.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
відділення Фонду просить скасувати оскаржувану постанову суду
апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду з
даного спору залишити в силі, посилаючись на неправильне
застосування апеляційним судом норм матеріального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.02.2006
касаційну скаргу відділення Фонду разом з матеріалами даної справи
передано до Вищого адміністративного суду України за підсудністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2007
відмовлено у відкритті касаційного провадження за названою
касаційною скаргою та скаргу разом зі справою повернуто до Вищого
господарського суду України з мотивів відсутності у Вищого
адміністративного суду України повноважень з перегляду в
касаційному порядку рішень, постановлених не за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
(далі -КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
).
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Восток-газсервіс" зазначає
про правильність та обгрунтованість висновків апеляційного суду та
просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу -без
задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі -ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час
і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими
інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд
України дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної
постанови апеляційного господарського суду з огляду на таке.
У зв'язку з набранням чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
до
компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові
спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та
інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних
повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).
Відповідно до статті 4 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
правосуддя в
адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі
публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений
інший порядок судового вирішення.
За визначенням термінів, наведеним у статті 3 цього Кодексу:
справа адміністративної юрисдикції (адміністративна
справа) -це переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої);
адміністративний позов -це звернення до адміністративного
суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових
відносинах (пункт 6 частини першої);
суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший
суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень (пункт 7 частини першої).
Виходячи з цих норм, спір є публічно-правовим і підлягає
розгляду в порядку адміністративної юрисдикції в тому разі, якщо
він виник із публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних
повноважень, який саме у цих відносинах здійснює надані йому
чинним законодавством владні управлінські функції.
Згідно із статтею 8 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
державне управління в
галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється
центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної
політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами
місцевого самоврядування.
Відповідно до приписів пункту 1 Положення про Фонд
соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 26.09.2002 № 1434 ( 1434-2002-п ) (1434-2002-п)
, Фонд
соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного
управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Згідно з пунктом 9 цього ж Положення для реалізації
покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються
територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його
працівників.
За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної
захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) (875-12)
саме Фонду соціального
захисту інвалідів надано право на стягнення
адміністративно-господарських санкцій за недодержання законодавчо
встановленого нормативу робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів.
З наведеного випливає, що відділення Фонду, звертаючись до
суду як орган державної влади з позовом про стягнення з суб'єктів
господарювання штрафних санкцій, діє як суб'єкт владних
повноважень, а відносини сторін щодо обов'язку відповідача
сплатити відповідні санкції в порядку статті 20 названого Закону є
публічно-правовими. Отже, за суб'єктним складом сторін та
предметом спору дана справа належить саме до адміністративної
юрисдикції та підлягає розгляду у порядку, визначеному КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
.
Відповідно до приписів абзаців першого та другого пункту 6
розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України
( 2747-15 ) (2747-15)
. Касаційний перегляд рішень за такими справами
здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС
України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Згідно з абзацами четвертим, п'ятим першого пункту 6 розділу
VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
після початку діяльності апеляційного адміністративного суду
апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до
відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими
судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне
провадження у справі ще не відкрито. Адміністративні справи,
провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними
господарськими судами до початку діяльності відповідного
адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами
відповідно до абзацу першого цього пункту.
Відтак з огляду на дату порушення апеляційного провадження з
цієї справи (ухвала Севастопольського апеляційного господарського
суду від 26.10.2005) даний спір мав бути вирішений апеляційним
господарським судом за правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
. Однак
всупереч вимогам статей 1, 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
справу було
розглянуто Севастопольським апеляційним господарським судом у
порядку господарської юрисдикції. Наведене виключає можливість
здійснення касаційної перевірки оскаржуваної постанови в порядку
адміністративного судочинства з огляду на те, що Вищий
господарський суд України не має повноважень з касаційного
перегляду публічно-правових спорів по суті.
Відповідну правову позицію викладено й у постановах
Верховного Суду України від 13.02.2007 № 07/053 у справі №
2-27/1828.1-2006(2-27/6399.1-05, 2-25/6399-05) та від 13.02.2007 №
07/058 у справі № 25/162-06-4457.
За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції з
даного спору підлягає безумовному скасуванню відповідно до пункту
6 частини другої статті 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
справа -передачі на розгляд апеляційному господарському суду за
правилами КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Кримського республіканського відділення
Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду від 07.12.2005 зі справи № 2-16/1672.1-05 скасувати.
Справу передати на розгляд Севастопольського апеляційного
господарського суду за правилами адміністративного судочинства.
Суддя В. Селіваненко
Суддя I. Бенедисюк
Суддя Б. Львов