Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Цептер Інтернаціонал Україна" про стягнення 111200грн, що становлять суму менеджерських та директорських комісійних винагород.

Під час розгляду справи позивачем було заявлено клопотання про направлення матеріалів справи до слідчих органів для здійснення перевірки фінансово -господарської діяльності відповідача, оскільки надати до суду відомості про конкретні розміри належних до розрахунку менеджерських та директорських комісійних за отримані грошові надходження від оплати продукції з програми "НОМЕ САRE" відповідач вимовився.

Ухвалою 27.09.2006р. господарський суд м. Києва зупинив провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю надіслання копії матеріалів справи, до слідчих органів

При винесенні вказаної ухвали суд виходив з того, що відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать про часткову виплату відповідачем директорської винагороди позивачу та припинення таких виплат за власною ініціативою.

Розмір фактично обернутих на свою користь грошових коштів належних до нарахування та виплати згідно шкали нарахувань, направлених на ім'я позивачу, дійсність яких підтвердила начальник Обчислювального центру, судом встановлено бути не може з причин ухилення з боку відповідача надати до суду таку інформацію.

Зібрані у справі матеріали та встановлені судом обставини свідчать про неправомірне заволодіння коштами відповідачем, котрі належать до нарахування та виплати директорам та менеджерам згідно встановлених розрахункових шкал за виконання планів продаж, збільшення кількості активних працівників та збільшення кількості нових працівників.

При цьому, суд зазначив, що протиправна поведінка юридичної особи полягає в протиправної поведінці її працівників, яка полягає встановленню під час розгляду справи про виплату обіцяної винагороди відповідачем.

У той же час, вирішення питання щодо протиправності поведінки працівників відповідача не може бути з'ясовано господарським судом міста Києва, оскільки воно пов'язано з встановленням в їх діях кримінально -карних ознак, тобто потребує попереднього розслідування.

За апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Цептер Інтернаціонал Україна" Київський апеляційний господарський суд, переглянувши ухвалу від 27.09.2006р. господарського суду м. Києва в апеляційному порядку, постановою від 11.12.2006р. скасував її, справу направив на розгляд по суті до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду мотивована тим, що надіслання, копії матеріалів справи господарського суду до органів прокуратури не може бути підставою для зупинення провадження у справі, оскільки до органів прокуратури передбачено надіслання саме матеріалів справи.

СПД -фізична особа ОСОБА_1 подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від11.12.2006р., просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, а саме, статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник посилається на те, що за змістом пункту 2 частини другої вказаної статті, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, надіслання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Зміст вказаної норми не містить вимоги, що повинні направлятися, лише матеріали справи.

Заслухавши доповідь судді Дроботової Т. Б. та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування Київським апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках надіслання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Зміст вказаної норми не містить або будь -яких обмежень, які самі матеріалі повинні направлятися до слідчих органів та у якому вигляді, як не містить й вимоги щодо направлення, саме, матеріалів справи.

Вказані питання вирішуються суддею під час здійснення судового провадження, виходячи з матеріалів справи та встановлених обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку на підставі встановлених обставин справи під час здійснення судового провадження про необхідність направлення матеріалів до слідчих органів, визначивши при цьому, що такими матеріалами, які необхідно направити до органів прокуратури для перевірки повинні бути копії матеріалів даної справи.

Таким чином, скасування ухвали господарського суду м. Києва від 27.09.2006р. про зупинення провадження у справі у в'язку з направленням копії матеріалів справи до прокуратури міста Києва, лише з підстав направлення, копії матеріалів справи, а не самих матеріалів справи, судова колегія вважає помилковим та таким, що не відповідає приписам статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Будь яких інших підстав скасування ухвали господарського суду м. Києва від 27.09.2006р. оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2006р. не містить.

З огляду на те, що мотиви за якими копії матеріалів справи були направлені до прокуратури м. Києва мають суттєве значення для вирішення даного господарського спору та не можуть бути встановлені під час розгляду господарської справи, колегія суддів вважає, що ухвалою від 27.09.2006р. господарським судом м. Києва обґрунтовано зупинено провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з викладеним, постанова 11.12.2006р. Київського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, ухвалу від 27.09.2006р. господарського суду м. Києва слід залишити без зміни.

Керуючись статтями 79, - 111-5, пунктом 6 статті - 111-9, статтею - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову від 11.12.2006р. Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/182 господарського суду м. Києва скасувати, ухвалу від 27.09.2006р. господарського суду м. Києва залишити без зміни.

Касаційну скаргу СПД -фізичної особи ОСОБА_1 -задовольнити.