ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 р.
№ 54/241-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Владимиренко С.В.,
суддів:
Шевчук С.Р.,
Львова Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від
05.02.2007р.
та рішення
господарського суду Харківської області від 17.11.2006р.
у справі
№54/241-06
за позовом
Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1
До
1) Відкритого акціонерного товариства "П'ятихатки" 2)
Державного підприємства "Енергокомплекс"
Про
спонукання до виконання договору та стягнення матеріальної та
моральної шкоди
за участю представників:
- позивача: ОСОБА_1.;
- відповідача 1: Перетятько А.Ю., дов.№12 від 16.05.2007р.;
- відповідача 2: не з'явились;
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2006 року СПД - ФО ОСОБА_1. звернувся до
господарського суду Харківської області з позовом до ВАТ
"П'ятихатки" про зобов'язання ліквідувати перешкоди щодо виконання
договору оренди НОМЕР_1 від 16.01.2006р. та не чинити їх в
подальшому, а також про відшкодування солідарно ВАТ "П'ятихатки"
та ДП "Енергокомплекс" матеріальної шкоди у розмірі 4036грн. та
моральної шкоди в розмірі 15000грн.
Позивач вказував, що між ним та ВАТ "П'ятихатки" був
укладений договір НОМЕР_1 від 16.01.2006р. оренди кафе
"IНФОРМАЦIЯ_1" за адресою:АДРЕСА_1. 21.07.2006р. ДП
"Енергокомплекс" за заявою ВАТ "П'ятихатки" була зупинена подача
електроенергії на об'єкт оренди, у зв'язку з чим позивачу
cпричинена матеріальна шкода у вигляді неотриманого доходу у сумі
4036грн. та моральна шкода у сумі 15000грн.
Позивач неодноразово уточнював позовні вимоги в частині
стягнення з відповідачів матеріальної шкоди.
18.08.2006р. позивач надав до суду заяву про збільшення
позовних вимог в частині стягнення з відповідачів матеріальної
шкоди у розмірі 6054грн.
04.09.2006р. ВАТ "П'ятихатки" звернулось з клопотанням про
призначення комплексної експертизи тексту оригіналу договору
оренди НОМЕР_1 від 16.01.2006р., яке було відхилено судом першої
інстанції з посиланням на відсутність необхідності в її проведенні
при вирішенні даного спору.
02.10.2006р. позивач надав клопотання про накладення арешту
на майно або грошові кошти відповідачів та зобов'язання ДП
"Енергокомплекс" відновити подачу електроенергії до вирішення
справи по суті.
17.10.2006р. позивач надав до суду уточнення позовних вимог,
в якому просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі
24216грн. і моральну шкоду у розмірі 15000грн.
В уточненнях до позовної заяви, наданих суд 08.11.2006р.,
позивач просив стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі
28252грн. та моральну шкоду у розмірі 15000грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від
17.11.2006р. у справі №54/241-06 (колегія у складі головуючого
судді Хачатрян В.С., суддів Савченко А.А., Пелипенко Н.М.) у
задоволенні клопотання позивача про накладання арешту на майно або
грошові кошти відмовлено, у задоволенні клопотання першого
відповідача про призначення експертизи відмовлено, у задоволенні
клопотання першого відповідача про зобов'язання позивача надати
письмові пояснення відмовлено, у задоволенні клопотань першого та
другого відповідачів про відкладення розгляду справи відмовлено, у
задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване безпідставністю вимог позивача, оскільки
останній не набув прав орендаря спірного приміщення, із
зазначенням, що позивачем не надано доказів про порушення його
права та доказів щодо вини відповідача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
05.02.2007р. у справі №54/241-06 (колегія суддів у складі
головуючого судді Шепітько I.I., суддів Білоконь Н.Д., Лакізи
В.В.) рішення господарського суду Харківської області від
17.11.2006р. залишено без змін, а апеляційна скарга позивача -без
задоволення.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду та
постановою суду апеляційної інстанції суб'єкт підприємницької
діяльності -фізична особа ОСОБА_1. звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
посилаючись на незаконність та необгрунтованість прийнятих у
справі судових актів, просив рішення господарського суду
Харківської області від 17.11.2006р. та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 05.02.2007р. у справі
№54/241-06 скасувати, та прийняти нове рішення, яким зобов'язати
ВАТ "П'ятихатки" усунути перешкоди по виконанню договору оренди
НОМЕР_1 від 16.01.2006р. та не чинити їх в подальшому до
розірвання договору в установленому порядку, стягнути з ВАТ
"П'ятихатки" на користь позивача завдану матеріальну шкоду в
розмірі 28252грн. та моральну шкоду в розмірі 15000грн.
В судове засідання 17.05.2007р. представники другого
відповідача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце
розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним
чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе
розглянути касаційну скаргу за відсутності представників другого
відповідача.
Перший відповідач скористався правом, наданим ст.111-2 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та надіслав відзив на касаційну скаргу
позивача, в якому просив в задоволенні касаційної скарги позивача
на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної
інстанції відмовити, оскільки прийняті у справі судові акти є
законними і обгрунтованими.
Відзив на касаційну скаргу позивача другим відповідачем на
час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий не був, що
в силу положень статті 111-2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
не
перешкоджає перегляду судових рішень, що оскаржуються.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши
суддю-доповідача, проаналізувавши на підставі встановлених
фактичних обставин справи правильність застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних
підстав.
Відповідно до Роз'яснень Пленуму Верховного Суду України,
викладених у п.п.1, 6 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
рішення є законним тоді, коли суд
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу з нормами матеріального
права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх
відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або
виходячи із загальних засад законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повністю
відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є
вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними
доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду
апеляційної інстанції відповідають зазначеним вимогам, оскільки
грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в
судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що
16.01.2006р. між ВАТ "П'ятихатки" (орендодавець) та СПД-ФО
ОСОБА_1. (орендар) укладений Договір оренди НОМЕР_1.
Відповідно до п.1.1 цього Договору орендодавець передає, а
орендар приймає по акту прийняття у строкове користування площі у
розмірі 603,3 кв.м. (кафе "IНФОРМАЦIЯ_1", торгівельні та побутові
приміщення) в нежитловому будинку, розташованому за адресою:
АДРЕСА_1, з метою розміщення кафе.
У п.1.5 цього Договору зазначено, що він набуває чинності з 1
червня 2006 року і діє до 30 травня 2007 року.
Згідно п.2.2 цього Договору при передачі об'єкта, що
орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується
представниками сторін. Об'єкт, що орендується, вважається
переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання
(п.2.3 цього Договору)
Пунктом 3.1 цього Договору визначено, що строк оренди складає
364 дні з моменту прийняття об'єкта, що орендується, за актом
здачі-приймання. Згідно п.4.1 цього Договору розмір орендної плати
за все приміщення, що орендується, в цілому складає 2500грн. за
місяць.
Відмовляючи у задоволенні позову щодо зобов'язання ВАТ
"П'ятихатки" ліквідувати перешкоди щодо виконання договору оренди
НОМЕР_1 від 16.01.2006р. та не чинити їх в подальшому, суд першої
інстанції зазначив, що сторонами спірного договору не було
підписано акту здачі-приймання об'єкту оренди, тому позивачем не
доведено факт прийняття спірного приміщення в оренду на умовах,
передбачених цим договором, та відсутність у позивача права на
використання спірного приміщення.
Відмовляючи у задоволенні позову відносно другого
відповідача, суд першої інстанції зазначив про відсутність між
позивачем та другим відповідачем жодних договірних відносин.
Відмовляючи у задоволенні позову щодо стягнення з
відповідачів солідарно матеріальної та моральної шкоди, суд першої
інстанції зазначив про не набуття позивачем прав орендаря спірного
приміщення і ненадання позивачем доказів порушення його права та
доказів вини відповідача.
Переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному порядку,
суд апеляційної інстанції для всебічного та повного дослідження
всіх обставин справи долучив до матеріалів справи копію Договору
оренди частки приміщення НОМЕР_2 від 18.05.2004р. та копію
Договору оренди частки приміщення НОМЕР_3 від 05.05.2005р. Колегія
суддів дійшла висновку, що Договір оренди НОМЕР_1 від 16.01.2006р.
не є продовженням строку дії Договору оренди частки приміщення
НОМЕР_3 від 05.05.2005р., оскільки в них не співпадають розмір
площі орендованих приміщень та розмір орендної плати за
приміщення, що орендуються.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про
недовідність позивачем факту прийняття приміщення в оренду за
договором оренди НОМЕР_1 від 16.01.2006р. у зв'язку з ненаданням
позивачем доказів підписання акту здачі-приймання об'єкту в
оренду, зазначивши про відсутність у позивача права на
використання спірного приміщення.
Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що між
СПД - ФО ОСОБА_1. та ДП "Енергокомплекс" договір на постачання
електричної енергії не укладався. Проте, 01.11.2003р. між ДП
"Енергокомплекс" (основний споживач) та ВАТ "П'ятихатки"
(субспоживач) укладено Договір НОМЕР_4 про спільне використання
технологічних мереж основного споживача. Відповідно до п.1.1 цього
Договору основний споживач зобов'язується забезпечити передачу
електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу
до використання, а субспоживач - своєчасно сплачувати за
використання електричної мережі, отримані послуги, в тому числі за
послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії
зобов'язується забезпечувати передачу та припиняти подачу
електричної енергії 1-му відповідачу. Згідно п.10.4 Договору для
погодження з основним споживачем питань, пов'язаних з постачанням
та припиненням подачі електричної енергії субспоживач виділяє
свого відповідального уповноваженого в особі директора.
Листом НОМЕР_5 від 17.07.2006р. ВАТ "П'ятихатки" звернулось
до ДП "Енергокомплекс" з вимогою про відключення електричної
енергії від об'єкту - кафе "IНФОРМАЦIЯ_1". На цій підставі,
колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ДП
"Енергокомплекс" відповідно до чинного законодавства та у межах
Правил постачання електричної енергії за заявкою абонента ВАТ
"П'ятихатки" правомірно 21.07.2006р. припинив подачу електричної
енергії до кафе.
Відповідно до ст.1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
майнова шкода,
завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим
немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода,
завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в
повному обсязі особою, яка її завдала.
Враховуючи, що у позивача не виникло право на використання
спірного приміщення, суди попередніх інстанцій не вбачали підстав
для солідарного стягнення з ВАТ "П'ятихатки" та ДП
"Енергокомплекс" матеріальної шкоди у розмірі 28252грн.
Відповідно до ст.1167 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
моральна шкода,
завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями,
діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за
наявності її вини.
Необхідними умовами відшкодування моральної шкоди є наявність
моральної шкоди, протиправна поведінка особи, яка заподіяла шкоду,
причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою особи,
вина.
Отже, однією з необхідних умов цивільно-правової
відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв'язку
між протиправною поведінкою порушника і збитками потерпілої
сторони.
Встановивши відсутність причинно-наслідкового зв'язку між
діями відповідачів, суди виклали у судових актах належні висновки
про те, що позивач не надав доказів вини відповідачів у заподіянні
йому моральної шкоди та доказів причинного зв'язку між діями
відповідачів та спричиненням моральної шкоди, у зв'язку з чим суди
попередніх інстанцій не вбачали підстав для стягнення з
відповідачів моральної шкоди в розмірі 15000грн.
В порушення статей 33, 34 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Суб'єкт
підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1. не надав ані
місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції
жодних доказів в підтвердження своїх вимог. Наданим сторонами
доказам судами першої та апеляційної інстанції було дано
відповідну оцінку, на підставі чого встановлені обставини справи.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не
заслуговують на увагу, оскільки не свідчать про порушення або
неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального чи процесуального права.
Згідно ст.111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд касаційної
інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини,
що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду
чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази; у касаційній інстанції не
приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом
розгляду в суді першої інстанції. Обгрунтованих доводів про
порушення норм процесуального законодавства при оцінці доказів
заявником касаційної скарги не надано.
На підставі викладеного, Вищий господарський суд України
вважає, що підстави для скасування постанови Харківського
апеляційного господарського суду від 05.02.2007р. та рішення
господарського суду Харківської області від 17.11.2006р. у справі
№54/241-06 відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5,- 111-7, п.1 ст. 111-9, ст.ст.
111-10-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого господарського суду України
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької
діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду
від 05.02.2007р. та рішення господарського суду Харківської
області від 17.11.2006р. у справі №54/241-06 залишити без змін.
Головуючий
С. Владимиренко
Судді:
С. Шевчук
Б. Львов