ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 р.
№ 42/453
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Кочерової Н.О.,
суддів:
Рибака В.В.,
Грека Б.М.,
за участю представників сторін:
від позивача -
не з'явилися;
від відповідача -
не з'явилися;
розглянувши матеріали
касаційної скарги
ТОВ "Компанія СТС-Енерго"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2007р.
у справі
№42/453 господарського суду м.Києва
за позовом
ТОВ "Компанія СТС-Енерго"
до
АЕК "Київенерго"
про
визнання недійсним рішення тендерного комітету, незаконними
дій та зобов'язання укласти договір
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Компанія СТС-Енерго" м. Київ звернулось з позовом до
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" м. Київ про
визнання недійсним рішення тендерного комітету та зобов'язання
укласти договір.
Рішенням господарського суду м. Києва від 31.10.2006 у справі
№ 42/453 ТОВ "Компанія СТС-Енерго" м. Київ в позові відмовлено,
оскільки при наявності правових підстав для захисту порушених його
цивільних прав він обрав такий їх захист, що не передбачений
законодавством, зокрема ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
05.02.2007 зазначене судове рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Компанія СТС-Енерго" м. Київ
просить скасувати рішення та постанову цих судових інстанцій;
прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов.
При цьому скаржник доводить обгрунтованість його вимог щодо
укладення тендерним комітетом з ним договору, як переможцем
конкурсу, що не заперечується і попередніми судовими інстанціями,
але при цьому не спростовує висновку судів щодо невірного обрання
позивачем способу захисту свого порушеного права.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи,
дослідивши юридичну оцінку ними обставин справи та повноту їх
встановлення, перевіривши правильність застосування ними норм
матеріального і процесуального права, прийшла до висновку про
відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.
Матеріалами справи, що було також предметом дослідження
попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.
В січні-березні 2006 року відповідачем у справі був
проведений конкурс щодо закупівлі робіт із встановлення вузлів
обліку теплової електроенергії. Учасником цього конкурсу по лоту №
5 був позивач з конкурсною пропозицією 898000 грн.
Рішенням тендерного комітету відповідача, яке оформлене
протоколом № 18 від 29.03.2006, позивача було визнано переможцем
конкурсу, про що його було повідомлено листом від 14.04.2006 №
708/1-1034.
Проте, рішенням тендерного комітету (протокол № 46 від
01.06.2006) відповідач відмінив акцепт тендерної пропозиції
позивача, про що повідомив його листом від 07.06.2006 №
708/1-1510. Згідно вказаного листа відповідача підставою для
відміни акцепту стали: лист-відмова ТОВ НВП "ЕнергоБудСервіс" від
30.03.2006 № 31 та помилка в даті протоколу № 18 засідання
тендерного комітету (29.03.2006 № 31 замість 30.03.2006).
В листі також було зазначено про проведення нової процедури
закупівлі на цей же обсяг робіт.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 29 Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
замовник
акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами
оцінки, після чого надсилає переможцю торгів повідомлення про
акцепт тендерної пропозиції.
З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано,
замовник укладає договір про закупівлі відповідно до вимог
тендерної документації у строк не раніше ніж через п'ять робочих
днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам
процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з
обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 21
робочий день з дня акценту.
Чинним законодавством не передбачено підстав для відміни
рішення про акцепт тендерної пропозиції.
Дії відповідача у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення
про відміну акцепту тендерної пропозиції свідчать про його відмову
від укладення з позивачем договору про закупівлю.
Як вбачається зі змісту ст. 29 Закону України "Про закупівлю
товарів, робіт і послуг за державні кошти" ( 1490-14 ) (1490-14)
укладення
договору на закупівлю між замовником та учасником торгів є
обов'язковим, тому відмова відповідача від укладення такого
договору є незаконною та порушує права позивача.
Разом з тим, як свідчать надані відповідачем документи,
26.072006 ним були проведені торги із закупівлі тих самих робіт,
що були предметом оспорюваного тендеру (оголошення № 2533106 в
"Iнформаційному бюлетені Тендерної палати України" від 19.06.2006
№ 25(44)).
Позивач не приймав участі в цих торгах. За результатами
тендеру 08.08.2006 між відповідачем та переможцем торгів ТОВ
"РБСА" був укладений договір № 302-06 на виконання робіт з
монтажу, налагодження та передання в експлуатацію вузлів обліку
тепла (опалення та гаряче водопостачання).
Враховуючи, що укладений відповідачем з переможцем нових
торгів договір від 08.08.2006 " 302-06 є дійсним і в установленому
порядку не оспорений (строк виконання робіт згідно додатку № 1 до
договору -серпень-грудень 2006), попередні судові інстанції
прийшли до висновку про відсутність правових підстав для
задоволення позову.
Судова колегія погоджується з таким висновком.
Крім цього судами правомірно було зазначено, що позивач не
позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про
відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неправомірних дій
відповідача.
Зазначене свідчить про повноту встановлення попередніми
судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них
норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи
касаційної скарги.
На підставі викладеного та Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову
Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2007 у
справі № 42/453 залишити без зміни.
Головуючий, суддя Н.Кочерова
Судді В.Рибак
Б.Грек