ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     17 травня 2007 р.
     № 38/169
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
     головуючого
     Стратієнко Л.В.
     суддів Грека Б.М.
     Козир Т.П.
     з участю представників:
     позивача:
     відповідача:
     Шкира Н.В.
     не з'явився
     розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
     товариства з обмеженою  відповідальністю  "Торгово-промислова
компанія "Ексклюзів ГМБХ"
     на рішення
     та постанову
     господарського суду м.Києва від 30 травня 2005 р.
     Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2007
р.
     у справі
     № 38/169
     за позовом
     закритого акціонерного товариства "Млибор"
     до
     товариства з обмеженою  відповідальністю  "Торгово-промислова
компанія "Ексклюзів ГМБХ"
     про
     стягнення 123 998,14 грн.
                            ВСТАНОВИВ:
     У квітні 2005 р.  позивач  звернувся  в  суд  з  позовом  про
стягнення з відповідача заборгованості за договором від 18.02.2004
р.  №  45/02  у  розмірі  293  650,97  грн.,  з   яких   282   446
грн.   -основний   борг,   6   111,86   грн.   -пеня,   4   074,46
грн. -інфляційні втрати, 1 018,65 грн. -3% річних.
     В подальшому у зв'язку з частковим погашенням  заборгованості
зменшив позовні вимоги та просив стягнути 110 000  грн.  основного
боргу, 8 905,03 грн. пені, 4 074,46 грн. інфляційних  втрат  та  1
018,65 грн. 3% річних (а.с. 40, т.1).
     Рішенням господарського суду м.Києва від 30.05.2005 р. (суддя
Власов Ю.Л.), залишеним без мін постановою Київського апеляційного
господарського суду від 31.01.2007 р.  (головуючий  -Корсак  В.А.,
судді -Коршун Н.М., Авдеєв П.В.), позов задоволено частково.
     Стягнуто з ТОВ "Торгово-промислова компанія "Ексклюзів  ГМБХ"
на користь ЗАТ "Млибор" основний борг у сумі 110 000 грн., пеню  у
сумі 8 905,03 грн., 3% річних в сумі 1  018,  65  грн.  та  судові
витрати.
     В решті позовних вимог відмовлено.
     В касаційній скарзі відповідач,  посилаючись  на  неправильне
застосування  норм   матеріального   права   та   порушення   норм
процесуального права,  просить  скасувати  постановлені  у  справі
судові рішення та постановити нове  рішення,  яким  у  задоволенні
позову відмовити.
     Заслухавши  пояснення  представника   позивача,   обговоривши
доводи  касаційної  скарги,  перевіривши  матеріали  справи,   суд
вважає, що  касаційна  скарга  не  підлягає  задоволенню  з  таких
підстав.
     Як вбачається  з  матеріалів  справи  і  встановлено  судами,
правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки
від 18.02.2005 р. № 45/02, за умовами якого  позивач  зобов'язався
продати відповідачу 543,2 т борошна вищого гатунку, а відповідач -
прийняти та оплатити його по 1075 грн. за тону, а всього -583  940
грн.
     В силу ст. 712 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          за  договором  поставки
продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,
зобов'язується передати у  встановлений  строк  (строки)  товар  у
власність  покупця  для  використання   його   у   підприємницькій
діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,
домашнім   або   іншим   подібним   використанням,   а    покупець
зобов'язується прийняти товар і сплатити за  нього  певну  грошову
суму.
     Відповідно до ст.526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          зобов'язання  має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та  вимог
цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного  законодавства,   а   за
відсутності таких умов та вимог -відповідно  до  звичаїв  ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
     Як вбачається  з  матеріалів  і  встановлено  судом,  позивач
продав відповідачу і той отримав борошно  загальною  вартістю  571
040 грн., що підтверджується накладними № № 192, 194,196,214,  204
з підписами повноважної на підставі довіреності  від  21.02.2005р.
№526704 особи відповідача про отримання  товару,  квитанціями  про
приймання вантажу, залізничними накладними.
     Відповідач в порушення умов договору розрахувався за отримане
борошно несвоєчасно і не  в  повному  обсязі,  що  підтверджується
банківськими витягами.
     На час постановлення рішення борг відповідача  за  поставлене
борошно становив 110 000 грн., а тому суд обгрунтовано, відповідно
до зазначених вище норм закону стягнув з  відповідача  на  користь
позивача вказану суму.
     Згідно з ст. 611  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          у  разі  порушення
зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором  або
законом, зокрема сплата неустойки.
     Відповідно до  п.8.2  договору  №  45/02  від  18.02.2005  р.
покупець сплачує  продавцю  пеню  в  розмірі  подвійної  облікової
ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожний день
прострочення,  а  тому  також   правильним   є   стягнення   судом
обрахованої відповідно до вказаної норми договору пені у розмірі 8
905,03 грн. та на підставі ч.2 ст.625  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
          3%
річних від простроченої суми у розмірі 1 018,65 грн.
     Доводи касаційної скарги висновків  суду  не  спростовують  і
підстав для скасування постановлених у справі  судових  рішень  не
вбачається.
     На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  111-5,  111-7,
111-9 -111-11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України
                           ПОСТАНОВИВ:
     касаційну  скаргу  товариства  з  обмеженою  відповідальністю
"Торгово-промислова  компанія  "Ексклюзів   ГМБХ"   залишити   без
задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від  30  травня
2005 р. та постанову Київського апеляційного  господарського  суду
від 31 січня 2007 р. у справі за № 38/169 -без змін.
     Головуючий Л.В. Стратієнко
     Судді Б.М. Грек
     Т.П. Козир