Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Васищака I.М., Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги

ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від ід 22.03.2007 року

у справі господарського суду

Харківської області

за позовом

ПП ОСОБА_1

до про

ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" стягнення 19659,48 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:

Лайкова М.С.,

- відповідача:

не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2006 року ПП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"про стягнення 19659,48 грн. суми боргу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.01.2007 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 19659,48 грн. боргу, 196,59 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року рішення місцевого господарського суду від 22.01.2007 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року та рішення господарського суду Харківської області від 22.01.2007 року скасувати, позов залишити без розгляду.

В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06.06.2005 року між ПП ОСОБА_1 (постачальник) та ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"(покупець) було укладено договір поставки НОМЕР_1, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (продукти харчування, непродовольчі товари та ін.) на протязі строку дії договору, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його згідно умов договору.

Згідно п. 4.1. договору, вартість договору складається з вартості всього переданого по договору товару на протязі терміну дії договору. Вартість визначається виходячи із суми, вказаних у видаткових накладних.

Пунктами 5.1, 5.3 договору поставки передбачено, що оплата переданого по накладним товару здійснюється покупцем на протязі 10 банківських днів з моменту отримання товару. Оплата товару здійснюється окремо по кожній накладній на товар, при цьому покупець повинен зазначати номер накладної та номер договору за яким здійснюється оплата.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем по накладним IНФОРМАЦIЯ_1 року було поставлено відповідачу за адресою: Харківська обл., Дергачівський район, територія П'ятихатки, Дитячий оздоровчий табір "Ромашка"ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе"продукти харчування та інший супровідні товари для дитячого оздоровчого табору на загальну суму 48911,88 грн.

Враховуючи, що в зазначених вище накладних відсутнє будь-яке посилання на договір поставки НОМЕР_1 від 06.06.2005 року, судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що така поставка здійснювалась поза межами зазначеного договору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач у період з липня 2005 року по листопад 2005 року лише частково в сумі 24081,50 грн. оплатив вартість отриманого від позивача товару, в результаті чого утворився заборгованість в сумі 24830,38 грн., яка також підтверджується відповідними актами звірки взаєморозрахунків.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідач на підставі листа позивача від 19.04.2006 року, яким позивач вимагав здійснити оплату заборгованості за поставлену продукцію в сумі 19661,98 грн. та повернути товар на суму 5168,40 грн., повернув по видатковій накладній ПП ОСОБА_1 товар на загальну суму 5170,90 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України (435-15) , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, положення ст.ст. 11, 525, 530 ЦК України (435-15) , а також те, що відповідач належним чином не виконав своє зобов'язання, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 19659,48 грн. боргу за отриманий товар.

На підставі викладеного, оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року є повною, законною та обгрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.03.2007 року у справі № 55/279-06 залишити без змін.