ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 р.
№ 17/303
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
Першиков Є.В.
судді
Данилова Т.Б., Савенко Г.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Закритого акціонерного товариства
"Донецьксталь" -металургійний завод
у справі
господарського суду Донецької області
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2007
року
за позовом
Закритого акціонерного товариства
"Донецьксталь" -металургійний завод
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
третя особа
Державне підприємство "Донецька залізниця"
про
стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2006 року Закрите акціонерне товариство
"Донецьксталь" - металургійний завод" звернулось до господарського
суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою
відповідальністю "Лемтранс" про стягнення безпідставно отриманих
грошових коштів у сумі 7550грн.76коп. на підставі ст.1212
Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, п.57 Статуту залізниці,
Наказу Державної адміністрації залізничного транспорту України від
20.07.2004р. №144-Ц; розпорядження Кабінету Міністрів України від
13.07.2004р. №455 ( 455-2004-р ) (455-2004-р)
р; ст.9 Закону України "Про
залізничний транспорт" ( 273/96-ВР ) (273/96-ВР)
.
Ухвалою від 14.11.2006р. господарський суд Донецької області
господарського суду залучив до участі в справі в якості третьої
особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача Державне підприємство "Донецька залізниця".
Рішенням від 25.01.2007 року господарський суд Донецької
області (суддя Бойко I.А.), залишеним без змін постановою
Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2007 року
(судді Акулова Н.В., Діброва Г.I., Мирошниченко С.В.) у
задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач посилається на порушення та
неправильне застосування судами норм матеріального і
процесуального права, неправильну правову оцінку обставин справи і
просить постанову апеляційного суду скасувати, постановивши нове
рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова
колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із
наступного.
Згідно з абз.2 п.1 ст.193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
до виконання господарських договорів застосовуються
відповідні положення Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
з
урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.12.2003р. між
товариством з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" та закритим
акціонерним товариством "Донецьксталь" - металургійний завод"
укладений договір на транспортно-експедиторське обслуговування
вантажів №2278дс/380/03.
За вказаним Договором відповідач зобов'язався виконувати
експедиторські послуги, які пов'язані з організацією перевезень
вантажів позивача, інших транспортних послуг, проводити
взаєморозрахунки, а позивач, відповідно, оплачувати надані
відповідачем послуги на умовах цього договору.
Пункт 3.1 договору передбачає, що позивач у відшкодування
витрат відповідачу по перевезенню вантажів та іншим транспортним
послугам здійснює авансовий платіж. Вартість перевезень та інших
транспортних послуг визначається не вище тарифів, які встановлені
Мінтрансом України. Платіж повинен бути здійснений не менш ніж за
10 діб до початку кожного місяця надання послуг.
Перевезення вантажів здійснювалось в вагонах, які є власністю
товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", та були
останнім передані закритому акціонерному товариству
"Донецьксталь" - металургійний завод" в оренду на підставі
договору оренди №3029дс від 05.07.2004р.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги, як стягнення безпідставно
отриманих коштів в розмірі 7550грн.76коп. на підставі ст.1212
Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
.
Згідно ст.1212 Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
особа,
яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи
(потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно
набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа
зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно
було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої
правової підстави виникають при наявності наступних вимог:
по-перше, необхідно, щоб одна особа набула (зберегла) майно за
рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі
майна на одній стороні є результатом відповідного зменшення майна
на іншій; по-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за
рахунок іншої особи відбулось без достатньої правової підстави,
передбаченої законом або угодою.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився
за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом,
іншими правовими актами чи правочином.
Стаття 1213 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
передбачає,
що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте
майно в натурі.
Згідно ч.2 ст.1213 Цивільного Кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
в
разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставне
майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент
розгляду судом справи про повернення майна.
Тобто положення глави 83 Цивільного Кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, до складу якої входить ст.1212 Цивільного Кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, регулюють такі два види позадоговірних
зобов'язань, як зобов'язання, що виникають внаслідок або
безпідставного набуття, або збереження майна однією особою
(набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого).
Тому суд першої інстанції, а з чим погодився і апеляційний
господарський суд, обгрунтовано дійшов висновку, що у даному
випадку неможливо застосувати положення ст.1212 Цивільного Кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки між сторонами існує договір, грошові
кошти перераховувались у відповідності до умов договору.
За таких обставин, та враховуючи, що господарські суди
дослідили всі наявні у справі матеріали, надали їм належну правову
оцінку, у відповідності до чинного законодавства України відмовили
у задоволенні позовних вимог, судова колегія не вбачає підстав для
скасування постанови суду з наведених у касаційних скаргах
мотивів.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8,
111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
"Донецьксталь" -металургійний завод залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
13.03.2007 року залишити без змін.
Головуючий Є. Першиков
Судді Т. Данилова
Г. Савенко