Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:

Кочерової Н.О.,

суддів:

Рибака В.В., Грека Б.М.,

за участю представників сторін:

від позивача -

не з'явилися;

від відповідача -

не з'явилися;

розглянувши  матеріали касаційної  скарги 

ПП ОСОБА_1

на постанову

Житомирського апеляційного господарського суд від 14.12.2006р.

у справі

№12/6968 господарського суду Хмельницької області

за позовом

ПП ОСОБА_1

до

ВАТ "Термопластавтомат", ПМП "Юркон"

про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання переважного права на купівлю приміщення

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_1 м.Хмельницький (в подальшому -ПП ОСОБА_1)  звернувся з позовом до ВАТ "Термопласт- автомат" про визнання договору купівлі-продажу нежитлових  приміщень від 16.03.03  недійсним та визнання переважного права  на купівлю цих приміщень.

Рішенням господарського суду Хмельницької області  від 08.02.06 у справі № 12/6968 ПП ОСОБА_1 в позові  відмовлено. Суд визнав спірний договір  таким, що відповідає чинному законодавству; недоведеність позивачем  того, що він, як орендар цього майна, не повідомлявся орендодавцем про його  продаж.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 14.12.06 зазначене судове рішення залишено без  зміни.

У поданій касаційній скарзі  ПП ОСОБА_1 просить скасувати рішення та  постанову цих судових інстанцій, прийняти нове рішення, яким  задовольнити його позов.

Як на правову підставу цих вимог скаржник посилається на неналежне дослідження судами обставин справи, що пов'язані з своєчасним  (до укладення спірного договору) повідомленням його як орендаря та переважного покупця за  умовами договору оренди про продаж  майна, яке знаходилось в його  орендному користуванні.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши юридичну оцінку судами обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши  правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги.

Матеріалами справи, що було  також предметом дослідження попередніх судових інстанцій, підтверджується наступне.

Згідно з договором оренди від 01.08.03, що укладався між ВАТ "Термопластавтомат" (орендодавець) та ПП ОСОБА_1.(орендар), останній користувався  складськими приміщеннями площею 520 кв.м. та  розташованому в ньому обладнанням (а.с. 15-16).

При укладенні договору сторони погодили, що в разі продажу орендодавцем орендованого приміщення або обладнання  він зобов'язаний письмово попередити про це за 10 календарних днів орендаря.

При цьому орендар має  першочергове  право придбання орендованого  нежитлового  приміщення в порівнянні з іншими  покупцями (п.п.5.5. п.5 договору).

09.03.04 листом НОМЕР_1 Орендодавець повідомив Орендаря про продаж  орендованих ним складських приміщень.  Даний лист був отриманий Орендарем 16.03.04, про що свідчить його відмітка на цьому листі  (а.с. 27).

Даний факт не заперечується.

В цей же день Орендар (позивач) листом НОМЕР_2повідомив Орендодавця про  свій намір з орендованих приміщень придбати лише їх частину площею 240 кв.м. (а.с. 35).

Але відповідно з умовами договору  Орендар набував права першочергового покупця  лише в тому разі, коли він викуповував орендоване ним  нежитлове (складське) приміщення в цілому.

При наявності волевиявлення Орендаря на купівлю лише частини орендованих приміщень він втратив статус  першочергового покупця.

В цей же день (тобто 16.03.04)  ВАТ "Термопластавтомат" було укладено договір купівлі-продажу орендованих ПП ОСОБА_1.  нежитлових приміщень з ПМП "Юркон".

З урахуванням викладеного, попередні судові інстанції  правомірно прийшли до висновку про  чинність укладеної  цими сторонами  угоди та відсутність порушень  орендодавцем -ВАТ "Термопластавтомат" умов укладеного з позивачем  договору оренди.

Зазначене свідчить про повноту встановлення попередніми  судовими інстанціями обставин справи та вірне застосування до них норм матеріального та процесуального права, спростовує доводи касаційної  скарги.

На підставі  викладеного  та  керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,  111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову  Житомирського апеляційного господарського суду від 14.12.06 у справі № 12/6968 залишити без змін.