ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 р.
№ 06/5184
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Стратієнко Л.В.,
суддів
Грека Б.М., Козир Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.
Щорса
на
рішення господарського суду Черкаської області від 11.12.2006
року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 14.02.2007 року
у справі
№ 06/5184
за позовом
приватного підприємства агрофірми "Серпень"
до
сільськогосподарського товариства з обмеженою
відповідальністю ім. Щорса
про
стягнення 40 715 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
відповідача -не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 11 грудня
2006 року (суддя I.Анісімов), залишеним без змін постановою
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 14
лютого 2007 року (судді Г.Андрейцева, Н.Зеленіна, В.Швець), позов
задоволено, стягнуто з відповідача 38 710 грн. заборгованості за
невиконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції та 1 500
грн. послуг адвоката.
В касаційній скарзі сільськогосподарське товариство з
обмеженою відповідальністю ім. Щорса, не погоджуючись з прийнятими
по справі судовими актами, просить їх скасувати, посилаючись на
неправильне застосування судами норм матеріального та
процесуального права, та припинити провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування господарським судом
Черкаської області та Київським міжобласним апеляційним
господарським судом норм матеріального і процесуального права у
вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в
касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -
прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором
або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового
обороту.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке
припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як встановлено господарськими судами, за накладними від
15.12.2005 року № 15а/12, від 09.03.2006 року № 9 та від
17.04.2006 року № 17/2 позивач передав відповідачу на підставі
довіреностей № 623001, № 622998 та № 911107 товар на загальну суму
38 710 грн.
Проте відповідач за поставлений товар з позивачем не
розрахувався, а направлену претензію від 22.09.2006 року за № 14
залишив без задоволення, що стало підставою для звернення до суду
з позовом.
За змістом частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, якщо строк виконання боржником зобов'язання визначений
моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його
виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий
обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо
обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів
цивільного законодавства.
Таким чином, господарські суди правомірно дійшли висновку про
необхідність стягнення з відповідача 38 710 грн. заборгованості за
невиконання зобов'язань по оплаті поставленої продукції.
Крім того, колегія суддів вважає правомірним висновок судів
щодо необхідності стягнення з відповідача 1 500 грн. послуг
адвоката, які були надані позивачу згідно договору від 22.09.2006
року, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового
ордера № 664076 від 02.10.2006 року.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції,
колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її
обставини були встановлені господарськими судами на підставі
всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів,
висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Черкаської області від 11 грудня
2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 14 лютого 2007 року у справі № 06/5184
залишити без змін, а касаційну скаргу сільськогосподарського
товариства з обмеженою відповідальністю ім. Щорса - без
задоволення.
Головуючий, суддя
Л.Стратієнко
Суддя
Б.Грек
Суддя
Т.Козир