9/204 Про стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку за договором оренди нежилого приміщення - Текст документа

В липні 2006 року акціонерне товариство закритого типу "Торговий дом Астрон" звернулось до господарського суду з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку (втраченої вигоди) в сумі 4 006, 25 грн.

В обгрунтування позовних зазначало, що відповідач порушив права товариства в частині користування, володіння й розпорядження належному йому на підставі договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 23.12.2004 нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з несвоєчасним звільненням відповідачем орендованої кімнати НОМЕР_8 у спірному нежитловому приміщенні позивач не мав можливості виконати свої зобов'язання перед ПП "Промстройсервіс" -орендарем за договором оренди НОМЕР_2 від 01.09.2005.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.09.2006 (суддя Марченко О.А.) позов задоволено.

Стягнуто з СПД ОСОБА_1 збитки в сумі 4 006,25 грн.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2007 (суддя: Стойка О.В. -головуючий, Діброва Г.I., Шевкова Т.А.) рішення залишено без змін з тих же підстав.

В касаційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду і передати справу на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2004 між закритим акціонерним товариством "Коммунтранс" та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 було підписано договір оренди нежилого приміщення НОМЕР_3, відповідно до умов якого СПД отримав в оренду приміщення площею 31,33 кв.м., розташовані на 1 поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

Строк дії договору НОМЕР_3 встановлено до 30.11.04.

Згідно п.5.2 договору суборенди, договір припиняє чинність у разі приватизації об'єкта оренди.

Вказаний договір було підписано на підставі договору НОМЕР_4 оренди нежитлового приміщення (будівлі) від 02.01.2004 між Комунальним підприємством "Мост" (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Коммунтранс" (орендар), згідно якого останній отримав в тимчасове користування нежитлові приміщення (будівлю) за адресою АДРЕСА_1площею 1766,6 м.кв.

Строк дії договору НОМЕР_4 встановлено до 30.11.04.

Згідно п. 6.1 договору строк орендного договору встановлювався з 01.01.2004 по 30.11.2004, або до підписання договору купівлі-продажу вказаного об'єкту.

23.12.2004 між Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради та акціонерним товариством закритого типу "Торговий дом Астрон" укладено договір купівлі-продажу НОМЕР_1, відповідно до умов якого Управління передало у власність позивачу 884/1000 частини окремо розташованої будівлі площею 2 284,3 м.кв. за адресоюАДРЕСА_1

Господарськими судами встановлено, що право власності на спірне майно було оформлено належним чином та підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Краматорського міського бюро технічної інвентаризації НОМЕР_5 від 04.01.05, свідоцтвом про право власності на приватизоване комунальне майно від 20.01.05 та актом прийому-передачі майна в натурі б/н від 24.12.04.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на невідповідність договору купівлі-продажу НОМЕР_1 від 23.12.2004 року вимогам закону, спростовується рішенням від 31.08.2005 по справі №10/84-пд (яке набрало законної сили).

Таким чином договір суборенди НОМЕР_3 припинив свою дію після підписання вищенаведеного договору купівлі-продажу на підставі п. 5.2 договору суборенди.

Листами НОМЕР_6 від 23.12.04 та НОМЕР_7 від 11.01.05 позивач запропонував суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особіОСОБА_1. звільнити орендоване ним приміщення, проте відповідачем вимоги товариства по звільненню виконані не були.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.08.05 по справі №12/85в, яке прийнято зі спору між тими ж сторонами та набрало законної сили, зобов'язано суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 звільнити кімнату НОМЕР_8, яка розташована в приміщенні по АДРЕСА_1 та передати позивачу ключі від цієї кімнати.

Оскільки вищенаведеним рішенням був встановлений факт безпідставності знаходження відповідача у спірному приміщенні на момент виникнення спору та винесення вказаного рішення суду, господарські суди, враховуючи вимоги ст.35 ГПК України (1798-12) , обгрунтовано прийшли до висновку, що він не підлягає додатковому дослідженню у межах даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 22) відповідач звільнив спірне приміщення та передав його позивачу 15.05.2006 згідно акту приймання приміщення.

Отже суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 не надано доказів правомірності володіння та користування спірною кімнатою з 01.09.05 до 15.05.06.

Згідно ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У ході реалізації своїх прав акціонерним товариством закритого типу "Торговий дом Астрон", як власником спірного приміщення, 01.09.2005 був укладений договір НОМЕР_2 з приватним підприємством "Промстройсервіс", відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати підприємству у строкове платне користування (оренду) нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, 10, 1 поверх, кім. НОМЕР_8, загальна площа якої складає 31,6 м.кв., а останній прийняти орендоване приміщення та сплачувати орендні платежі.

Пунктами 2.1 та 3.1 цього договору сторони передбачили, що приміщення передається позивачем приватному підприємству "Промстройсервіс" на протязі 2 днів з дати підписання сторонами Договору, розмір орендної плати складає 15,12 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м.кв, що виходячи з площі кімнати складає 477, 79 грн.

Через неправомірне позбавлення суб'єктом підприємницької діяльності позивача здійснення свого права, як власника, останній не передав вказане приміщення новому орендодавцю та не отримав визначений розмір орендної плати за договором НОМЕР_2 від 01.09.05 за період з 01.09.05 до 15.05.06.

Згідно п.2 ст.48 Закону України "Про власність" (697-12) власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Господарським судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачу неправомірними діями суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, завдані збитки які склалися за період з 03.09.05 по 15.05.06 у зв'язку з несвоєчасним звільненням відповідачем спірного приміщення.

Наведене свідчить про те, що господарський суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, враховуючи обставини справи і вимоги закону обгрунтовано стягнули з відповідача завдані ним збитки в сумі 4006,25 грн., у зв'язку з чим підстав для скасування законних рішень не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду і не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову від 07.02.2007 Донецького апеляційного господарського суду та рішення від 20.09.2006 господарського суду Донецької області у справі № 9/204 без змін.