Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф. Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Кричківської Сільської громади в особі Кричківської сільської ради

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2007

у справі

господарського суду Iвано-Франківської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс"

до:

1.Кричківської Сільської громади в особі Кричківської сільської ради; 2.Приватного підприємця ОСОБА_1

про

визнання договору дійсним та визнання права власності

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Бітківський О.Д.- дов.№26 від 15.06.07., Пелешенко Г.П.-дов.№15 від 14.06.07.

від відповідачів:

1.Петраш Ю.Л.-дов.№15.06.07., 2.не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 28.11.2006 господарського суду Iвано-Франківської області в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою від 06.03.2007 Львівського апеляційного господарського суду рішення від 28.11.2006 господарського суду Iвано-Франківської області скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 20.07.2005, який укладений ліквідаційною комісією агрофірми "Прикарпаття" та ТзОВ "Агросервіс" частини складів-гаражів, які сумісні з приміщенням кафе, розміром 11м. довжини на 13,5 м. ширини, які знаходяться за адресою: Iвано-Франківська обл., Богородчанський район, с .Кричка та частину ремонтної майстерні (металевої споруда) розміром 15 м довжини на 19,5 м ширини, яка знаходяться за адресою: Iвано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Кричка, вул. Ковпака.

Визнано право власності на склади-гаражі, які сумісні з приміщенням кафе, розміром 11 м довжини на 13.5 м ширини, які знаходяться за адресою: Iвано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Кричка та частину ремонтної майстерні (металева споруда) розміром 15 м довжини на 19,5 м ширини, яка знаходиться за адресою: Iвано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Кричка, вул. Ковпака за ТзОВ "Агросервіс".

Постанова мотивована тим, що відповідно до ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України (435-15) , право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ст. 220 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції Кричківська сільська громада в особі Кричківської сільської ради звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального права, зокрема, ст. 41 Конституції України (254к/96-ВР) , ст. ст. 184, 190, 203, 207, 209, п.2 ст. 220, ст. 638, 657, Цивільного кодексу України (435-15) , ст.180 Господарського кодексу України (436-15) .

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.

Господарським судом встановлено, що 20.07.2005 ТОВ "Агросервіс" та ліквідаційна комісія агрофірми "Прикарпаття" уклали договір купівлі-продажу частини складів-гаражів, які суміжні з приміщенням кафе, розміром 11 м. довжини та 13,5 м. ширини, які знаходяться за адресою: Iвано-Франківська обл., Богородчанський район, с.Кричка та частину ремонтної майстерні (металева споруда) розміром 15м. довжини та 19,5 м. ширини, яка знаходиться за адресою: Iвано-Франківська область, Богородчанський район, с. Кричка, вул. Ковпака.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оплата за придбане майно проведена прибутковими касовими ордерами. Однак, прибуткові касові ордери, які знаходяться в матеріалах справи не можуть бути належними доказами оплати за придбане майно за договором, оскільки, ні в одному з них не вказано на підставі чого проводиться платіж, а також не вказаний рік в якому проводились платежі.

В матеріалах справи міститься копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідно до якого власником ремонтної майстерні, яка знаходиться за адресою: Iвано-Франківська обл., Богородчанський район, с.Кричка, вул. Ковпака є ОСОБА_1.

Рішення про реєстрацію права власності прийнято Iвано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації 17.05.2006.

За твердженням відповідача-1 дана майстерня є предметом вищевказаного договору купівлі-продажу від 20.07.2005. Однак, це не було предметом дослідження при розгляді справи в господарських судах.

Господарськими судами також не встановлено, хто є власником ремонтної майстерні відповідно до свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.05.2006 -громадянин ОСОБА_1, чи приватний підприємець ОСОБА_1.

Судом апеляційної інстанції також не враховано, що відповідно ст.ст.184, 190 Цивільного кодексу України (435-15) не може бути предметом договору купівлі-продажу нерухоме майно, яке не відокремлене і не визначене інвідуальними ознаками. В матеріалах справи відсутні належні докази того, що об'єкти продажу є відокремленими та поділеними приміщеннями.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріаль ного права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обгрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.3 ст. 111-9 - ст.111-11 - Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову від 06.03.2007 Львівського апеляційного господарського та рішення від 28.12.2006 господарського суду Iвано-Франківської області зі справи №5/73 (rs287498) скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Iвано-Франківської області.