ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     17 травня 2007 р. 
     № 2-1392/04 
     Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:
 
     головуючого 
     Остапенка М.I.
     суддів :
     Борденюк Є.М. Харченка В.М.
     розглянувши касаційну скаргу
     ВАТ "Дніпропетровський завод прокатних валків"
     на ухвалу  та касаційну скаргу на окрему ухвалу
     Апеляційного суду Дніпропетровської  області  від  26.08.2004
року  ОСОБА_4  Апеляційного  суду  Дніпропетровської  області  від
26.08.2004 року
     у справі за позовом  до  третя особа про
     ВАТ  "Дніпропетровський  завод  прокатних  валків"   ОСОБА_1;
ОСОБА_2; ОСОБА_3 ТОВ "Придністров'я - Реєстр"  визнання  договорів
купівлі-продажу недійсними
     В С Т А Н О В И В:
     у лютому 2004 року, ВАТ  "Дніпропетровський  завод  прокатних
валків"   звернулося   до    Жовтневого    районного    суду    м.
Дніпропетровська  з позовом про визнання договорів купівлі-продажу
цінних паперів від  25.01.2001  року  НОМЕР_1  та  від  05.03.2001
рокуНОМЕР_2,  укладених   громадянами   ОСОБА_1   та   ОСОБА_2   з
громадянином ОСОБА_3  недійсними  з  мотивів  порушення  форми  та
порядку надання їм  послуг  при  укладенні  спірних  договорів  зі
сторони посередника ТОВ "Брукс".
     Ухвалою Жовтневого районного  суду  м.  Дніпропетровська  від
20.02.2004 року позов прийнято до розгляду, а ухвалою того ж  суду
від 11.05.2004 року вжито заходів щодо забезпечення позову  шляхом
заборони позивачу,  реєстратору  та  громадянину  ОСОБА_3  вчиняти
які-небудь дії з акціями, придбаними за спірними договорами.
     Ухвала Жовтневого  районного  суду  м.  Дніпропетровська  від
11.05.2004 року  оскаржена  в  апеляційному  порядку  громадянином
ОСОБА_3 й апеляційна скарга  останнього  прийнята  до  провадження
Апеляційного суду  Дніпропетровської  області,  який  ухвалою  від
19.07.2004 року призначив її  до  розгляду  у  судовому  засіданні
05.08.2004 року.
     02.08.2004 року  громадянин  ОСОБА_3  звернувся  до  суду  із
заявою про відмову від апеляційної скарги, а  17.08.2004  року  та
19.08.2004 року його представником подано  заяви  про  відкликання
апеляційної скарги.
     Ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного  суду
Дніпропетровської області від 26.04.2004 року громадянину  ОСОБА_3
відмовлено у  прийнятті  відмови  від  апеляційної  скарги  і,  за
наслідками її розгляду, постановлено ухвалу від  26.08.2004  року,
якою ухвала Жовтневого  районного  суду  м.  Дніпропетровська  від
11.05.2004 року скасована, а у задоволенні клопотання позивача про
забезпечення позову відмовлено.
     Крім того, судовою палатою у цивільних  справах  Апеляційного
суду Дніпропетровської області постановлено  окрему  ухвалу,  якою
доведено  до  відома  голови  апеляційного  суду  та  ради  суддів
Дніпропетровської  області  про  порушення  при  розгляді  справи,
допущені суддею першої інстанції.
     Ухвалою Вищого господарського  суду  України  від  24.04.2007
року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
позивача, у якій він посилається на право громадянина  ОСОБА_3  на
відмову від  скарги,  безпідставність  відмови  йому  у  цьому  та
незаконність скасування заходів щодо забезпечення позову і просить
постановлені з цього приводу апеляційним судом рішення скасувати.
     Зазначеною  ухвалою  Вищого   господарського   суду   України
порушено  касаційне  провадження  у  справі  і  за  скаргою  судді
ОСОБА_4, у якій він посилається на  безпідставність  постановлення
апеляційним судом окремої ухвали,  перевищення  судом  апеляційної
інстанції   повноважень,   наданих   йому   ст.317   ЦПК   України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , і просить скасувати її, як незаконну.
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача,
перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у  касаційних
скаргах доводи, судова колегія вважає, що  підстав  для  зміни  чи
скасування судових рішень немає, виходячи з наступного.
     Iз наявних у справі  матеріалів  вбачається,  що  до  початку
розгляду справи в апеляційному суді, апеляційна скарга громадянина
ОСОБА_3 не була відкликана, а прийняття  відмови  від  апеляційної
скарги протягом розгляду справи, відповідно до ст.300 ЦПК  України
( 1618-15 ) (1618-15)
        , є правом апеляційного суду і, з  огляду  на  наведені
судовою   палатою   у   цивільних   справах   Апеляційного    суду
Дніпропетровської  області   мотиви,   неприйняття   відмови   від
апеляційної скарги, зокрема, щодо порушення прав особи, яка подала
апеляційну скаргу та відсутності при апеляційному перегляді справи
порушень прав як самої цієї особи, так і прав позивача, який подав
касаційну скаргу, підстав для скасування ухвали Апеляційного  суду
Дніпропетровської області  від  26.08.2004  року  про  неприйняття
відмови від апеляційної скарги, судова колегія не вбачає.
     Правомірно  постановлено  судовою  колегією  й   ухвалу   про
скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду першої
інстанції від 11.05.2004  року,  оскільки,  судом  повторно  вжито
заходів  забезпечення  позову,  які  ухвалою  судової   палати   у
цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області  від
27.04.2004 року визнані незаконними, позивач  є  емітентом  цінних
паперів і не є учасником спірних угод, а мотивів, які  б  свідчили
про ускладнення чи неможливість виконання рішення суду та посилань
на порушення, при цьому,  прав  позивача,  в  ухвалі  суду  першої
інстанції не наведено.
     Не вбачає судова колегія і  підстав  для  скасування  окремої
ухвали за наведених у касаційній скарзі ОСОБА_4  мотивів,  так  як
справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими
для розгляду справи судом першої інстанції, що  не  виключає  його
права на постановлення окремої ухвали  відповідно  до  ст.211  ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
        , з огляду на ті порушення,  які  допущені  під
час підготовки матеріалів, прийняття їх до розгляду  та  ухвалення
судових рішень.
     Що ж  до  посилань  громадянина  ОСОБА_4  на  неправомірність
розгляду апеляційної скарги громадянина ОСОБА_3,  то  це  не  може
бути предметом  оскарження  з  його  сторони,  так  як  він  не  є
учасником даного судового спору.
     Враховуючи   наведене,   керуючись   ст.ст.   111-9,   111-11
Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий
господарський суд України, -
     П О С Т А Н О В И В:
     Касаційні  скарги  залишити   без   задоволення,   а   ухвали
Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.08.2004 року та
окрему ухвалу  Апеляційного  суду  Дніпропетровської  області  від
26.08.2004 року -без змін.
     Головуючий  М.I. Остапенко
     Судді  Є.М. Борденюк
     В.М. Харченко