ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Відмовлено у порушенні провадження у справі на підставі ухвали Верховного Суду України (rs921042) )
16 травня 2007 р.
№ Б29/26/65/03
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
Катеринчук Л.Й. (доповідач)
суддів:
Полякова Б.М.
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Крона", м. Дніпродзержинськ
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2006
у справі
господарського суду
№ Б29/26/65/03
Дніпропетровської області
за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "Диктум-Фактум", м. Запоріжжя
до
Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський домобудівельний комбінат", м. Дніпродзержинськ
арбітражний керуючий
Лосєв Ю.С.
про
визнання банкрутом
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника касаційної скраги
Толстих А.В. (дов. №5 від 18.09.2006 видана Веретельніковим С.В.)
Овдієнко Т.П. (дов.№17 від 2.10.06 видана Веретельніковим С.В.)
Акерман О.М. (дов. від 15.05.2007 видана Зерщиковим П.Ю.)
від заявника
не з'явились
від боржника
не з'явились
від ТОВ "Омега 2000"
Бикадорова Н.М. (дов. від 04.07.2006)
від ТОВ "Придніпровська інжинерінгова компанія"
Богач В.I. (директор, рішення власника від 10.03.2005)
Катичева Ю.В. (дов. від 01.06.2006)
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 16.05.2003 (суддя Камша Н.М.) порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ"Дніпродзержинський домобудівельний комбінат" (далі: "Боржника") за заявою ТОВ "Виробничо-торгівельна фірма "Діктум-Фактум" (далі: "Iніціюючого кредитора" за загальною процедурою визначеною Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .
02.09.2003 в газеті "Голос України" №163 опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство, а 03.02.2004 року ухвалою попереднього судового засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника (том 1, а.с.154-155).
Ухвалою суду від 18.05.2004 року введено процедуру санації боржника терміном на 1 рік (том 2, а.с.39) до 18.05.2005 року та ухвалою суду від 03.02.2005 року (том 3, а.с.86) затверджено план санації боржника, умовами якого передбачалось погашення інвестором конкурсних вимог кредиторів з 2005 по жовтень 2007 року (том 3 а.с.32-33).
Ухвалою суду від 12.05.2006 припинено повноваження керуючого санацією Ніколенко Н.О., призначено нового керуючого санацією Лосєва Ю.С. та продовжено строк санації боржника до 01.06.2006 (том 8, а.с.66-67), а ухвалою суду 22.05.2006 (том 8, а.с.91) зупинено провадження у справі до розгляду ВГСУ касаційної скарги на зазначену ухвалу суду. Постановю ВГСУ від 11.07.2006 ухвала суду 12.05.2006 залишена без змін (том 8, а.с.252-256).
Ухвалою суду 10.08.2006 року (том 9, а.с.38) провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.09.2006 року, а ухвалою суду 11.09.2006 року (том 9, а.с.68) розгляд справи відкладено на 25.09.2006 у зв'язку з неявкою в судове засідання керуючого санацією Лосєва Ю.С. та подання ним заяви про звільнення від виконання обов'язків керуючого санацією.
В судове засідання 25.09.2006 подано клопотання голови комітету кредиторів ТОВ "Центр-Крона" про відкриття ліквідаційної процедури щодо боржника, яке аргументоване прийняттям відповідного рішення комітетом кредиторів боржника 22.09.2006, у зв'язку з чим розгляд заяви керуючого санацією Лосєва Ю.С. та клопотань комітету кредиторів про призначення керуючої санацією Катичевої Ю.В. та відкриття ліквідаційної процедури було відкладено на 04.10.2006 з викликом в судове засідання представників комітету кредиторів, боржника, керуючого санацією (том 9, а.с.88).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 04.10.06 у справі №Б29/26/65/03 (суддя Полєв Д.М.) визнано банкрутом ВАТ"Дніпродзержинський домобудівельний комбінат". Відкрито ліквідаційну процедуру строком на один рік, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Рульова С.М., вирішено ряд клопотань комітету кредиторів, зобов'язано арбітражного керуючого Лосєва Ю.С. протягом п'ятнадцяти днів передати ліквідатору ВАТ"Дніпродзержинський домобудівельний комбінат" Рульову С.М. бухгалтерську та іншу документацію ВАТ " Дніпродзержинський домобудівельний комбінат", печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ВАТ "Дніпродзержинський домобудівельний комбінат".
Не погоджуючись з винесеною постановою, ТОВ"ВТФ "Диктум-Фактум", ТОВ"Придніпровська інжинерінгова компанія" та ТОВ"Омега-2000" звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати зазначену постанову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 апеляційні скарги ТОВ"ВТФ "Диктум-Фактум", ТОВ"Придніпровська інжинерінгова компанія" та ТОВ"Омега-2000" задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд (том 9, а.с.104-107).
Не погоджуючись з винесеною постановою, конкурсний кредитор ТОВ "Центр-Крона"звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, аргументуючи порушенням норм матеріального права, зокрема, статей 1, 17, 21, 22, 19, 31, 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , статті 601 Цивільного кодексу України (435-15) , статті 205 Господарського кодексу України (436-15) , статті 104 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .
Касаційна скарга ТОВ "Центр-Крона" від 14.12.2006, яка була підписана директором Веретельніковим С.В., прийнята Вищим господарським судом України та призначена до розгляду в судовому засіданні, розгляд касаційної скарги з різних підстав неодноразово відкладався.
В ході касаційного розгляду 05.04.2007, 10.04.2007 та 11.05.2007 ТОВ "Центр-Крона" тричі подавалась заява про відмову від касаційної скарги, підписана директором підприємства Зерщиковим П.Ю. з наданням документів про незаконне захоплення управління ТОВ "Центр-Крона" фізичними особами Веретельніковим С.В. та Овдієнко Т.П., скасування судами загальної юрисдикції змін до установчих документів, зроблених на підставі недійсних угод про відступлення частки в зазначеному господарському товаристві та набрання сили рішень судів загальної юрисдикції, які поновлюють чинність статуту підприємства в редакції змін 04.02.2005, відповідно до якого директором зазначеної юридичної особи було призначено Зерщикова П.Ю.
Розглядаючи клопотання про відмову від касаційної скарги колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про не прийняття відмови від касаційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 111-6 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) особа, що подала касаційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією. Касаційна інстанція має право не прийняти відмову від скарги з підстав, зазначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу, зокрема, якщо такою відмовою будуть порушені права інших осіб.
Матеріалами справи підтверджується, що касаційна скарга ТОВ "Центр-Крона" від 14.12.2006 року була підписана директором Веретельніковим С.В., повноважним на момент подання касаційної скарги підписувати заяви від імені ТОВ "Центр-Крона", як директор. При поданні заяв про відмову від касаційної скарги ТОВ "Центр-Крона", підписаних директором Зерщиковим П.Ю., суду не надано доказів виконання судових рішень про внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб щодо відновлення попереднього складу засновників та відновлення чинності установчих документів ТОВ "Центр-Крона", згідно яких керівником зазначеної юридичної особи є Зерщиков П.Ю.
За таких обставин, для уникнення порушення прав особи, яка підписала касаційну скаргу та була належним представником скаржника на момент її подання, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правильним не приймати відмову від касаційної скарги та розглянути її по суті.
Відповідно до частини 3 статті 110 Цивільного кодексу України (435-15) , якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Отже, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимагає аналізу активів боржника та встановлення судом факту його неспроможності наявними активами задовольнити вимог кредиторів.
За приписами частин 1, 3, 5, 6, 7 статті 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) за 15 днів до закінчення санації, а також за наявності підстав для дострокового припинення санації керуючий санацією зобов'язаний надати комітету кредиторів письмовий звіт і повідомити членів комітету кредиторів про час і місце засідання комітету кредиторів. Одночасно із звітом керуючий санацією вносить до комітету кредиторів одну з пропозицій: про прийняття рішення про дострокове припинення процедури санації у зв'язку з відновленням платоспроможності боржника; про прийняття рішення про припинення процедури санації і укладення мирової угоди; про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Звіт керуючого санацією має бути розглянутий комітетом кредиторів не пізніше 10 днів від дати його надходження. За наслідками розгляду звіту керуючого санацією комітет кредиторів приймає одне з запропонованих керуючим санацією рішень, яке оформляється протоколом засідання комітету кредиторів та разом із звітом керуючого санацією направляється в суд не пізніше 5 днів після дати проведення засідання комітету кредиторів. Якщо комітетом кредиторів не прийнято жодне з цих рішень, або таке рішення не подано в господарський суд протягом 15 днів з дня закінчення санації чи виникнення підстав для її дострокового припинення, господарський суд розглядає питання про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в порядку, передбаченому цим законом.
Отже, законодавством передбачено спеціальну процедуру переходу від санації до ліквідаційної процедури боржника, яка вимагає визначення моменту закінчення строку санації боржника, вчинення керуючим санацією певних дій (подання звіту керуючого санацією) за 15 днів до закінчення строку санації, обов'язковий розгляд такого звіту комітетом кредиторів у передбачений законом строк із прийняттям комітетом кредиторів одного з визначених законом рішень про хід подальшої процедури банкрутства і подання такого звіту з рішенням комітету кредиторів для прийняття остаточного рішення судом за результатами звіту керуючого санацією.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції ухвалою суду 18.05.2004 щодо боржника відкрито процедуру санації строком на 1 рік і тільки 03.02.2005 судом затверджено план санації, ухвалою суду 27.05.2005 строк санації продовжувався до 18.11.2005, а ухвалою суду 17.11.2005 строк санації продовжувався до 18.02.2006.
Ухвалами суду 13.12.2005 (том 6, а.с.68) та 22.05.2006 (том 8, а.с.91) провадження у справі зупинялось у зв'язку з оскарженням прийнятих у справі судових актів, що переривало перебіг процесуального строку, яким є строк санації.
Судами також встановлено подання новопризначеним керуючим санації Лосевим Ю.С. заяви про звільнення його з посади керуючого санацією за власним бажанням, у зв'язку з чим відкладалось судове засідання ухвалою суду 11.09.2006 року (том 9, а.с.68) на 25.09.2006.
Матеріалами справи підтверджується, що керуючий санацією звіту не подавав і такий звіт не був предметом розгляду комітетом кредиторів боржника, момент закінчення строку санації боржника з врахуванням зупинення провадження у справі про банкрутство судом не визначався, дата засідання суду по розгляду звіту керуючого санацією та пропозицій комітету кредиторів щодо подальшого ведення процедури банкрутства судом не визначалася. Відтак, прийняття судом першої інстанції постанови про визнання банкрутом за результатами відкладення судового засідання по розгляду заяви керуючого санацією про його звільнення здійснено судом з порушенням процесуальних норм права, які визначають спеціальну процедуру переходу від процедури санації до процедури ліквідації боржника за законодавством про банкрутство.
Апеляційним судом встановлено, що 19.05.2006 комітет кредиторів боржника приймав рішення про продовження процедури санації (том 8, а.с.78), однак суд першої інстанції не дав йому жодної оцінки. Разом з тим, апеляційний суд оцінив рішення комітету кредиторів про відкриття ліквідаційної процедури від 22.09.2006 як таке, що прийняте з порушенням процедури проведення засідань комітету кредиторів, визначених законом про банкрутство. Відтак, відхилив його як належний доказ волевиявлення комітету кредиторів боржника про відкриття ліквідаційної процедури.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, погоджується з висновками апеляційного суду про скасування постанови суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд.
Доводи скаржника про право комітету кредиторів прийняти рішення про відкриття ліквідаційної процедури за відсутності звіту керуючого санацією, не спростовують висновків апеляційного суду про необгрунтованість визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури в даному випадку з врахуванням приписів частини 11 статті 21 Закону про право суду відкрити ліквідаційну процедуру, якщо розрахунки з кредиторами не проведено в строки, передбачені планом санації. Матеріалами справи підтверджується, що планом санації передбачались розрахунки з кредиторами в період з 2005 по жовтень 2007року (том 3 а.с.32-33). Матеріалами справи підтверджується погодження комітетом кредиторів 05.10.2005 звіту керуючого санацією за яким інвестором на виконання плану санації погашено вимоги 1-4 черги на суму 5592191,35 грн. та вкладено інвестицій на суму 4 069 471,66 грн., що також необхідно було врахувати вирішуючи питання про відкриття ліквідаційної процедури суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає про необхідність дотримання вказівок касаційної інстанції на предмет нового судового розгляду поданої на затвердження суду мирової угоди між боржником та комітетом кредиторів відповідно до Постанови Вищого господарського суду України від 04.04.2006 (том 6, а.с.117-119) у процедурі санації, оскільки укладення такої мирової угоди в період санації боржника узгоджується з умовами розрахунків з кредиторами згідно плану санації.
Матеріалами справи підтверджується, що скаржник ТОВ "Центр-Крона" є конкурсним кредитором боржника з вирішальною кількістю голосів. За таких обставин суду належить перевірити повноваження представників скаржника на предмет їх компетентності прийняття рішень від імені ТОВ "Центр-Крона" у засіданнях комітету кредиторів боржника з врахуванням прийнятих судами загальної юрисдикції рішень про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Центр-Крона".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,,111-7,111-9,111-11 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр-Крона"залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 зал ишити без змін.
Головуючий Л. Катеринчук
Судді   Б. Поляков
Н. Ткаченко