ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16 травня 2007 р.
     № 36/308
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
     Божок В.С. - головуючого,
     Костенко Т. Ф.,
     Коробенко Г.П.
 
     розглянувши матеріали
     касаційної скарги
     СП "Агроспецмонтажник"
     на постанову
     Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2007
     у справі
     господарського суду Донецької області
     за позовом
     СП "Агроспецмонтажник"
     до
     3-тя особа
     ДП "Агроспецбуд" АТЗТ "Агроспецмонтаж"
     Головне  управління   агропромислового   розвитку   Донецької
обласної державної адміністрації
     про
     стягнення 30000 грн.,
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     позивача: не з'явились,
     відповідача: Фатєєв А.В. -директор,
 
     ВСТАНОВИВ :
     Рішенням від 27.11.06 господарського суду  Донецької  області
позов задоволено. З  ДП  АТЗТ  "Агроспецмонтаж"  "Агроспецбуд"  на
користь СП "Аг роспецмонтажник"  30000  грн.  боргу,  300  грн.  в
рахунок відкшодування витрат по  сплаті  державного  мита  та  118
грн.  -  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового
процесу.
     Постановою від 15.02.07 вказане  вище  рішення  скасовано,  в
позові відмовлено.
     Не  погоджуючись   з   постановою   Донецького   апеляційного
господарського суду, СП "Агроспецмонтажник" звернулось  до  Вищого
господарського суду України з  касаційною  скаргою  і  просить  її
скасувати з огляду  на  порушення  судами  норм  матеріального  та
процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи.
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та  процесуального
права  при  винесенні   оспорюваного   судового   акту   знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
     Як встановлено судовими інстанціями, які приймали  рішення  у
даній справі,
     СП "Агроспецмонтажник" зверну лося  до  суду  з  позовом  про
стягнення ДП АТЗТ  "Агроспецмонтаж"  "Агроспецбуд"  боргу  в  сумі
30000  грн.,  з  посиланням  на  невиконання  останнім   грошового
зобов'язання за контрактом субпідряду № 1  від  10.06.99  року  на
будівництво газопроводу об'єкту ППС Ясинуватський  селища  Красний
партизан до контракту № 363/594 від 03.06.99 року, укладеного  між
субпідрядником Підприємством та генеральним підрядником Доне цькою
філією ДПТК АТЗТ "Агроспецмонтаж", за яким  позивачем  здійс  нено
субпідрядні роботи на суму 465294 грн.
     Згідно підписаної  сторонами  довідки  вартості  виконаних  в
листопаді 1999 ро ку субпідрядних робіт  в  ППС  Ясинуватському  з
газифікації селища Красний партизан (типо ва форма КБ-3), вартість
виконаних робіт становить 465'294 грн.
     Актом приймання виконаних робіт з газифікації селища  Красний
партизан ППС Ясинуватський за листопад  1999  року  (типова  форма
КБ-2в), Філія та Підприємство визначили суму коштів до  оплати  за
здійснені у листопаді 1999 року роботи - 465294 грн.
     Місцевим господарським судом враховано, що жодних  заперечень
щодо якості та порядку здійснених позивачем суб  підрядних  робіт,
доказів оплати за договором відповідачем суду надано не було.
     При  цьому  судом  враховано,  що   наявність   кредиторської
заборгованості   відповідача   перед   позивачем   у   спір    них
правовідносинах на  суму  484680  грн.  додатково  підтверджується
актом звірки розра хунків станом на 01.03.2001 року.
     Згідно п. 5 вказаного вище контракту розрахунки  з  позивачем
прова дяться по  мірі  надходження  бюджетних  коштів.  При  цьому
умовами договору  не  зазначено,  з  якого  джерела  або  за  яким
призначенням мають надходити зазначені грошові кошти, тобто  угода
між сторонами не передбачає, що грошові кошти мають надходити саме
для погашен ня боргу з газифікації селища Красний партизан,  тому,
за висновком суду, зобов'язання що до оплати підприємству належних
коштів  465294  грн.  виникає  з  моменту  виділення   відповідачу
будь-яких бюджетних коштів.
     Господарським судом Донецької області встановлено,  що  актом
контрольно-ревізійного управління в Донецькій області від 30.04.03
року, яким зафіксовано наслідки перевірки Управління  в  період  з
01.01.01 до 31.12.03 року, встановлено, що у досліджуваний  період
за КЕКВ № 2123 "Iнше будівництво"  з  Державного  бюджету  України
виділено 619'928 грн. із затверджених кошторисом 620'000 грн. Крім
того, зазначені кошти  виділені  у  тому  числі  для  фінансування
будівництва  газової  мережі  ППС  Ясинуватського  селища  Красний
партизан.
     Оскільки зазначеним актом від 30.04.03 року підтверджено,  що
в  період  з  01.01.01  по  31.12.03  Управлінням   профінансовано
будівництво за КЕКВ 2123 в сумі 619928 грн.,  у  тому  числі  щодо
будівництва  газової  мережі  ППС  Ясинуватського  селища  Красний
партизан, місцевий господарський суд  дійшов  висновку,  що  право
грошової вимоги до відповідача за догово  ром  виникло  в  порядку
пункту 5 Договору та статті 161 ЦК  УРСР  ( 1540-06 ) (1540-06)
          не  пізніше
01.01.04 року, оскільки на зазначений  момент  бюджетні  кошти  на
зазначені цілі вже були  виділеними,  і  таким  чином,  невиконане
зобов'язання товариства за договором на  момент  виникнення  права
вимоги (01.01.04 року) становило 465294 грн.
     Донецький апеляційний господарський суд,  скасовуючи  вказане
вище рішення господарського суду Донецької області та  відмовляючи
в позові, виходив з того, що матеріали справи не містять договору,
на який посилався позивач в обгрунування своїх позовних вимог.
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
судові рішення прийнято без  з'ясування  усіх  фактичних  обставин
справи.
     Як було встановлено місцевим господарським  судом  відповідач
фактично  не  заперечував  факт  виконання  позивачем   робіт   та
відповідно наявності спірної заборгованості, проте, посилаючись на
те, що вказані  роботи  повинні  були  фінансуватись  з  бюджетних
коштів, зауважив, що останні не були ним отримані. При цьому судом
безпідставно відхилено клопотання  сторони  спору  про  проведення
бухгалтерської експертизи, оскільки для встановлення вказаних вище
фактів необхідний висновок відповідного фахівця.
     Крім того, суд задовольняючи позов, не надав належної  оцінки
умовам контракту субпідряду в частині розрахунків, односторонньому
акту звірки та платіжним документам.
     В той же час, Донецьким апеляційним  господарським  судом  не
враховано тієї обставини, що підставою стягнення  спірної  суми  у
даній справі є контракт № 1 субпідряду, який наявний в  матеріалах
справи.
     З огляду на викладене, колегія суддів  Вищого  господарського
суду України вважає, що судові  рішення  підлягають  скасуванню  з
направленням справи на новий розгляд.
     На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,
111-9, 111-11 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський  суд
України
     ПОСТАНОВИВ :
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
     Рішення від 27.11.2006 господарського суду Донецької  області
та постанову від 15.02.07 Донецького  апеляційного  господарського
суду у справі № 36/308 скасувати.
     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Донецької області.
     Головуючий В. Божок
     Судді Т.Костенко
     Г.Коробенко