Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.

Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційної скарги

Закритого акціонерного товариства "Українські комунальні системи"

на постанову

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.02.2007

у справі

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

Закритого акціонерного товариства "Українські комунальні системи"

до

Закритого акціонерного товариства "Управління ВАТ "Дніпроводбуд"

про

визнання договору дійсним та визнання права власності

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:

не з'явились

від відповідача:

Решетник Д.М.-дов.№20/02/2006 від 20.02.2006.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 22.12.2006 господарського суду Дніпропетровської заяву ЗАТ "Управління ВАТ "Дніпроводбуд" про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2005 у справі №34/54 за нововиявленими обставинами задоволено.

Скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2005 у справі № 34/54.

Відмовлено ЗАТ "Українські комунальні системи" в задоволенні позову про визнання дійсним інвестиційного договору № 1 від 04.02.2005, укладеного між ЗАТ "Українські комунальні системи" та ЗАТ "Управління ВАТ "Дніпроводбуд".

Відмовлено у визнанні права власності на нежитлову будівлю адміністративно-побутового корпусу літ."А-2", загальною площею 303,3 кв.м. в тому числі підвал 75,6 кв.м., розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса 41-В згідно з інвентаризаційною справою № 27821 за ЗАТ "Українські комунальні системи".

Постановою від 27.02.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення від 22.12.2006 господарського суду Дніпропетровської області залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що документи які надані відповідачем в якості нововиявлених обставин містять відомості про нововиявлені обставини у розумінні вимог ст.112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , а саме те, що нежитлова будівля адміністративно-побутового корпусу літ."А-2", загальною площею 303,3 кв.м., в тому числі підвал 75,6 кв.м, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 41-В на момент розгляду справи № 34/54 від відповідача до позивача не передавалося за актом приймання-передачі від 04.02.2005, що підтверджується додатковою угодою № 1 до інвестиційного договору від 04.02.2005. Ліквідаційній комісії ЗАТ "Управління ВАТ "Дніпроводбуд" стало відомо про наявність рішення господарського суду у справі № 34/54 тільки 20.11.2006 з листа ВАТ "Дніпроводбуд " (засновника ЗАТ "Управління ВАТ "Дніпроводбуд").

Не погоджуючись з судовими рішеннями ЗАТ "Українські комунальні системи" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми процесуального права, зокрема, ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . Відповідачу була відома обставина, на яку він посилається як на нововиявлену, ще 28.02.2005 (день укладення ним додаткової угоди до інвестиційного договору № 1 від 04.02.2005), а заява про перегляд рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2005 подана у листопаді 2006, тобто після спливу двохмісячного строку для подання даної заяви.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарським судом встановлено, що сторонами у справі укладено інвестиційний договір № 1 від 04.02.2005. Об'єктом інвестиції, згідно п.1.4 інвестиційного договору, є нежитлове приміщення -адміністративно-побутовий корпус літ. "А-2", загальною площею 303,3 кв.м, в тому числі підвал 75,6 кв. м, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,41-в. Метою здійснення інвестицій за вказаним договором є здійснення реконструкції об'єкту інвестиції.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Iстотне значення для справи мають обставини, що пов'язані з матеріалами справи, яка розглянута господарським судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають значення для об'єктивного розгляду спору.

Як встановлено господарським судом, в основу судового рішення від 18.03.2005 покладено посилання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву (який не мав ні реєстраційного номера, ані дати), про досягнення між підприємствами домовленості щодо нотаріального посвідчення інвестиційного договору № 1 від 04.02.2005 та акт приймання-передачі від 04.02.2005 до інвестиційного договору № 1 від 04.02.2005 без врахування додаткової угоди № 1 від 28.02.2005 до нього.

Однак, в інвестиційному договорі №1 від 04.02.2005 відсутня умова про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору. Не містять такої умови і положення Закону України "Про інвестиційну діяльність" (1560-12) та інше законодавство, на підставі якого укладався інвестиційний договір № 1.

Оскільки інвестиційний договір укладався у письмовій формі, то зміни і доповнення до нього могли бути викладені тільки у письмовій формі, що також передбачено умовами п.1.3 договору.

Господарським судом встановлено, що загальними зборами акціонерів ЗАТ "Управління ВАТ "Дніпроводбуд" від 08.07.2006 ухвалено рішення про ліквідацію ЗАТ "Управління ВАТ "Дніпроводбуд" (протокол загальних зборів акціонерів ЗАТ "Управління ВАТ "Дніпроводбуд" від 08.07.2006) і призначена ліквідаційна комісія.

Про наявність відзиву на позовну заяву, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2005 у справі № 34/54 та про наявність додаткової угоди № 1 від 28.02.2005 до інвестиційного договору №1 від 04.02.2005, ліквідаційній комісії стало відомо 20.11.2006 з листа голови правління ВАТ "Дніпроводбуд" за № 309.

Статтею 334 Цивільного кодексу України (435-15) передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент винесення рішення від 18.03.2005 сторонами не виконано зобов'язання за інвестиційним договором, і не відбулася фактична передача об'єкту інвестицій у власність позивача у відповідності з п.п.3.5, 4.3 договору.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, п.1 ст. 111-9, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 27.02.2007 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 34/54 залишити без змін.