ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 р.
№ 31/58-47/169 (05-5-31/10802)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Державної компанії з утилізації відходів як вторинної
сировини "Укрекокомресурси"
на постанову
від 21.02.07 Київського апеляційного господарського суду
у справі
господарського суду м. Києва
за позовом
ТОВ "Гарант"
до
Державної компанії з утилізації відходів як вторинної
сировини "Укрекокомресурси"
про
стягнення 21209, 04 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Цибулько М.П. (дов. від 05.01.07),
відповідача: Корбут Д.Г. (дов. від 14.02.06 № 8-7/4-06),
ВСТАНОВИВ :
Рішенням від 25.10.06 господарського суду м. Києва в позові
ТОВ "Гарант" про стягнення 21209, 04 грн. з Державної компанії з
утилізації відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси"
збитків за невиконання договору відмовлено.
Постановою від 21.02.07 Київського апеляційного
господарського суду вказане вище рішення скасовано, позов
задоволено.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного
господарського суду, Державна компанія з утилізації відходів як
вторинної сировини "Укрекокомресурси" звернулась до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою і просить її
скасувати з огляду на порушення судами норм матеріального та
процесуального права, а також невірною оцінкою обставин справи,
рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити.
Як встановлено судовими інстанціями, які приймали рішення у
даній справі, відповідно до умов договору купівлі-продажу від
15.04.2002 року, укладеного між ТОВ "IМТ" та ТОВ "Гарант", останнє
взяло на себе зобов'язання поставити і передати у власність ТОВ
"IМТ", який в свою чергу зобов'язався оплатити - скло листове у
кількості та якості, вказаній в заявці покупця, згідно
специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (згідно
специфікації як додатку №1 до даного договору №1 від 15.08.2002
року сторони погодили поставку продавцем покупцю скла листового
2,5М1, ЗМ1, 4М1, 5М1, 6М1, 8М1 та 10М7).
Відповідно до п. 2.4 і 2.5 даного договору ціна за товар, що
постачається вказується в рахунку чи товарній накладній, що
підтверджує відвантаження (ціна доставки продавцем включається в
ціну товару) скла листового, яке передається покупцю у не
поворотній тарі (дерев'яних ящиках), вартість якої включена в ціну
товару, що постачається, передача оформленої в установленому
порядку документації здійснюється по накладній виконавця (п. 28
договору).
У пункті 5.2 та 5.4 договору сторони погодили, що упаковка, в
якій постачається товар, повинна відповідати державним стандартам
і технічним умовам, які забезпечуватимуть схоронність товару при
транспортуванні, а при розрахунку вартості пошкодженого товару
покупець (ТОВ "IМТ") зобов'язаний застосовувати норми природних
втрат.
Згідно додаткової угоди від 30.01.2003 року до вказаного вище
договору від 15.04.2002 сторони доповнили пункти 9 та 2.3 даного
договору, зокрема пункт 2.3 договору наступним змістом - покупець
(ТОВ "IМТ") зобов'язаний оплатити за кожну поставку товару без
додаткового узгодження в строк не пізніше 90-то днів з моменту
одержання товарної накладної, яка підтверджує перехід права
власності на реалізований товар.
23.09.2002 року між Державною компанією з утилізації відходів
як вторинної сировини "Укрекокомресурси" та ТОВ "Гарант" з метою
поліпшення стану навколишнього середовища шляхом залучення
використаної тари (упаковки) в господарський обіг та відповідно до
постанови КМУ від 26 липня 2001 року N915 ( 915-2001-п ) (915-2001-п)
"Про
впровадження системи збирання, сортування, транспортування,
переробки та утилізації відходів як вторинної сировини" було
укладено Договір №315/16ОД, відповідно до пункту 1.1 якого сторони
погодили, що предметом даного договору є надання послуг
відповідачем як Державною компанією з утилізації відходів як
вторинної сировини послуг щодо розробки, організації та
впровадження системи збирання, сортування, транспортування,
переробки та утилізації використаної тари (упаковки), яка (п. 2.1
даного договору) ввезена підприємством позивача на територію
України, згідно норм утилізації у відсотках до загальної маси тари
(упаковки): 2002 рік - 5, 2003 рік - 10, 2004 рік - 15, 2005 рік -
20.
У пункті 2.2 Договору №315/16ОД від 23 09.2002 року сторони
дійшли згоди, що підприємство позивача зобов'язується прийняти
зазначені у вищенаведеному пункті 2.1 послуги з оформленням
відповідного акту виконаних робіт та оплатити послуги відповідача
(Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини
"Укрекокомресурси") відповідно з аркушем про пакування і вантажною
митною декларацією, згідно з тарифами, затвердженими згаданою у
преамбулі даного договору Постановою КМУ від 26 липня 2001 року
N915 ( 915-2001-п ) (915-2001-п)
"Про впровадження системи збирання,
сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як
вторинної сировини".
Відповідно до п. 3 вказаного договору оплата послуг
відповідача здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний
рахунок не пізніше 7-денного строку від дня митного оформлення
вантажу та в платіжному документі позивач зобов'язаний вказати
кількість і назву використаної тари (упаковки), за яку здійснена
оплата та у пункті 8.2 даного договору сторони встановили, що у
випадках не передбачених цим договором, сторони керується чинним
законодавством.
Судами встановлено, що на виконання зобов'язань за договором
від 15.04.2002 року купівлі-продажу ТОВ "Гарант" за заявками ТОВ
"IМТ" від 02.10.2002 року, 25.10.2002 року, 18.11.2002 року
ввезено на територію України за наведеними заявками відповідну
кількість скла листового зазначеного в них у тарі згідно з
товарними накладними №0755689 від 13.10.2002 року, №0756765 від
04.11.2002 року, №0757841 від 24.11.2002 року та передано останнє
ТОВ "IМТ".
В період з вересня 2002 року по грудень 2002 року позивачем
згідно аркушів про пакування задекларовано ввезення на митну
територію України впродовж вказаного періоду 87956 кг. тари
(ящики), в якій перевозився вантаж (скло поліроване листове), в
яких зазначено належну суму коштів без ПДВ, які підлягають оплаті
імпортером за договором з суб'єктом видом діяльності якого є,
зокрема утилізація відходів як вторинної сировини) належну до
сплати за договором № 315/16ОД від 23.09.2002 року, яка в
сумарному підрахунку за вересень, жовтень, листопад та грудень
місяці 2002 року становила - 21209,04 грн.
Наведену суму - 21209,04 грн. оплачено позивачем за дерев'яні
ящики згідно Договору №315/16ОД поетапно: 01.10.2002 року
(банківська виписка №963), 03.10.2002 року (банківська виписка
№979, №978), 04.10.2002 року (банківська виписка №981, №982,
№984), 11.10.2002 року (банківська виписка №999, №1007),
21.10.2002 року (банківська виписка №1027), 28.10.2002 року
(банківська виписка №1047), 30.10.2002 року (банківська виписка
№1050), 07.11.2002 року (банківська виписка №1070), 13.11.2002
року (банківська виписка №1084, №1083), 15.11.2002 року
(банківська виписка №1089, №1090, №1091), 10.12.2002 року
(банківська виписка №1141, №1142), 12.12.2002 року (банківська
виписка №1149), 18.12.2002 року (банківська виписка №1159),
29.12.2002 року (банківська виписка №1181).
Відповідачем, в свою чергу, було надано позивачу для
оформлення та проведення оплат відповідні акти виконаних робіт,
які позивачем підписано та оформлено належним чином не було
Також судами з'ясовано, що відповідачем для звірки обсягів
наданих та оплачених (в частині) послуг за договором № 315/16ОД
складено акти звірок взаємних розрахунків станом на 31.10.2002
року, 30.11.2002 року, 31.12.2003 року, які позивачем також не
підписані, в тому числі витяг загальної кількості здійснених
операцій відповідачем по наданню послуг ТОВ "Гарант" впродовж
строку виконання зобов'язань за вказаним договором (згідно
згаданого п. 2.1 даного договору сторони погодили, що послуги
стосовно розробки, організації та впровадження системи збирання,
сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної
тари, яка ввезена підприємством позивача на територію України
надаються відповідачем позивачу згідно норм утилізації у відсотках
до загальної маси тари (упаковки): у 2002 році - 5%, у 2003 році -
10%, у 2004 році - 15%, у 2005 році - 20%).
Так, судами встановлено, що Державною компанією з утилізації
відходів як вторинної сировини "Укрекокомресурси" надавались ТОВ
"Гарант" послуги по Договору №315/16ОД від 23.09.2002 року
впродовж 26.09.2002 - 26.08.2005 років, загальна вартість яких,
станом на 27.01.2006 року, становить, за розрахунками Державної
компанії з утилізації відходів як вторинної сировини
"Укрекокомресурси", - 326630,56 грн., а оплачено позивачем за
даним договором, як зазначалось вище, згідно перелічених
банківських виписок по особовому рахунку ТОВ "Гарант"- 21209,04
грн.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те,
що Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини
"Укрекокомресурси" не повернула ТОВ "Гарант" грошові кошти в
якості передоплати по договору №315/16ОД від 23.09.2002 року за не
надані послуги в сумі - 21209,04 грн. (які на думку позивача не
надавались відповідачем позивачу згідно норм утилізації у
відсотках до загальної маси тари: ні у 2002 році у визначеному
відсотковому відношенні - 5%, ні у 2003 році - 10%, ні у 2004
році - 15%, ні у 2005 році - 20%) по розробці, організації та
впровадженню системи збирання, сортування, транспортування,
переробці та утилізації використаної тари, яка також не була на
момент ввезення підприємством позивача на територію України -
використаною, в розумінні чинного законодавства України.
Приймаючи оскаржувану постанову, Київський апеляційний
господарський суд виходив з того, що позивач не мав у власності
тари і використана тара у останнього не утворювалася, тому він не
має обов'язку її утилізовувати. Таким чином, послуги передбачені
договором № 315/16ОД, відповідачем не могли надаватися.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає
такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим.
Так, відповідно до Закону України "Про відходи? суб'єкти
господарської діяльності у сфері поводження з відходами
зобов'язані; зокрема, забезпечувати приймання та утилізацію
використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася
продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів
господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними
організаціями на їх збирання та утилізацію, передбачати при
укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію
чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари,
виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо
запобігання забрудненню навколишнього природного середовища
відходами.
Порядок надання послуг Державною компанією
"Укрекокомресурси", яка утворена з метою впровадження в Україні
екологічної діяльності і надання допомоги підприємствам,
установам, організаціям усіх форм власності у сфері збирання,
сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як
вторинної сировини, визначений Постановою Кабінету Міністрів
України від 26.07.2001 № 915 ( 915-2001-п ) (915-2001-п)
"Про впровадження
системи збирання, сортування, транспортування, переробки та
утилізації відходів як вторинної сировини".
Згідно з Порядком збирання, сортування, транспортування,
переробки та утилізації використаної тари (упаковки),
затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України від 02.10.2001 року N 224
приймання та утилізація використаної тари (упаковки) здійснюються
підприємствами, установами, організаціями, які використовують тару
(упаковку) для пакування і транспортування продукції, у процесі
діяльності яких утворюється тара (упаковка), а також імпортерами,
продукція яких міститься в тарі (упаковці), самостійно або шляхом
укладення договорів з Державною компанією "Укрекокомресурси" чи
іншими спеціалізованими підприємствами щодо надання послуг зі
збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації
використаної тари (упаковки).
Пунктом 12 вказаного Порядку встановлено, що Державна
компанія "Укрекокомресурси" проводить роботу щодо розроблення,
удосконалення та впровадження заходів з питань поводження з
використаною тарою (упаковкою) в межах повноважень, наданих
Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції.
Надання Компанією послуг у вигляді збирання, сортування,
транспортування, переробки та утилізації тари (упаковки) вказує на
єдиний цикл з метою утилізації відходів, які не підлягають
ідентифікації щодо конкретного підприємства.
Оскільки позивачем не доведено здійснення ним збирання,
сортування, транспортування використаної тари (упаковки) та
передачі її на утилізацію, що можливо лише за наявності
відповідної ліцензії, а також не підтверджено належними доказами,
що ці послуги йому надавалися іншими спеціалізованими
підприємствами по збиранню, заготівлі відходів як вторинної
сировини, місцевий господарський суд дійшов обгурнтованого
висновку про недоведеність факту ухилення Компанії від виконання
зобов'язань за договором.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського
суду України вважає, що постанова Київського апеляційного
господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого
господарського суду -залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову від 21.02.2007 Київського апеляційного
господарського суду у справі № 31/58-47/169 скасувати.
Рішення від 25.10.06 господарського суду м. Києва залишити
без змін.
Головуючий В. Божок
Судді Т.Костенко
Г.Коробенко