ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 р.
№ 29/386пд
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Першикова Є.В.,
суддів:
Данилової Т.Б., Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу
Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції
на постанову
від 19.02.07 Донецького апеляційного господарського суду
та на рішення
від 11.01.07
у справі
№29/386пд
господарського суду
Донецької області
за позовом
прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах
Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції
до
1. Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1 2. Приватного підприємства "Акцепт-СВ"
про
визнання недійсним господарського зобов'язання
за участю представників сторін
від позивача:
у засідання не прибули
від відповідача 1:
у засідання не прибули
від відповідача 2:
у засідання не прибули
від ГПУ:
Шумко Г.В., посв.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор Жовтневого району м. Маріуполя 21.11.06 звернувся до
господарського суду Донецької області з позовом до Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 та приватного
підприємства "Акцепт-СВ" про визнання недійсним господарського
зобов'язання, укладеного між відповідачами за усним договором
купівлі-продажу від 13.01.05, на підставі ст. 207 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
як такого, що укладене з метою, яка
завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а також
застосування реституційних наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Ухвалою від 22.11.06 господарський суд Донецької області
прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі
на підставі ст.ст. 61, 64, 65 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Рішенням від 11.01.07 господарський суд Донецької області
(суддя Гаврищук Т.Г.) у задоволенні позову відмовив.
Постановою від 19.02.07 Донецький апеляційний господарський
суд (колегія суддів у складі: Величко Н.Л. -головуючий, Алєєва
I.В., М'ясищев А.М.) рішення суду першої інстанції залишив без
змін.
Ухвалою від 12.04.07 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій
заявлено вимоги про скасування рішення і постанови та направлення
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, порушенням судами норм
процесуального права внаслідок розгляду даного спору, який виник
із публічно-правових правовідносин і віднесений до компетенції
адміністративних судів, за правилами господарського судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи,
Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарга
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
на
прокуратуру України покладається представництво інтересів
громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру"
( 1789-12 ) (1789-12)
підставою представництва в суді держави є наявність
порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших
державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності)
фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і
державою.
Згідно зі ст. 2 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників,
які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В
позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає
порушення інтересів держави і обгрунтовує необхідність їх захисту.
Звернення прокурора Жовтневого району м. Маріуполя з позовом
про визнання недійсним спірного господарського зобов'язання на
підставі ст. 207 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
в інтересах Жовтневої
міжрайонної державної податкової інспекції зумовлено тим, що
вказана норма передбачає визнання недійсним господарського
зобов'язання як такого, що не відповідає вимогам закону, або
вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і
суспільства, на вимогу однієї з сторін або відповідного органу
державної влади.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну
податкову службу в Україні" ( 509-12 ) (509-12)
державні податкові
інспекції подають до судів позови до підприємств, установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в
доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших
випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
Отже, даний спір стосується реалізації податковим органом
своїх функцій як органу державної влади, що визначає статус цього
органу в спірних правовідносинах як суб'єкта владних повноважень.
Відтак вказані правовідносини за способом виникнення та
регулятивним характером є адміністративними.
Проте господарським судам підвідомчі справи, коли склад
учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а
правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський
характер.
На спори ж за зверненням суб'єкта владних повноважень у
випадках, встановлених законом, поширюється компетенція
адміністративних судів згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
, який у ст. 3
визначає терміни наступним чином:
- суб'єкт владних повноважень -орган державної влади, орган
місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший
суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на
основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих
повноважень;
- справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна
справа) - переданий на вирішення адміністративного суду
публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган
виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи
службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні
управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на
виконання делегованих повноважень.
Отже, виходячи з суб'єктного складу та характеру
правовідносин, даний спір є публічно-правовим, тому після набрання
01.09.05 чинності КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
підлягає вирішенню за
правилами цього кодексу, згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних
положень якого до початку діяльності окружних та апеляційних
адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі
господарським судам відповідно до ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
1991
року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні
місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
.
В порушення цих вимог суд першої інстанції розглянув справу в
порядку господарського судочинства і суд апеляційної інстанції,
переглядаючи рішення у справі в апеляційному порядку, не звернув
увагу на ці порушення. Розгляд справи у невірно обраній
процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг
прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях.
З огляду на таке оскаржувані рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню, провадження у господарській справі як
помилково порушене на підставі норм ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягає припиненню згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а позовну заяву з матеріалами справи слід передати до
господарського суду Донецької області на розгляд за правилами
адміністративного судочинства зі стадії прийняття позову.
Керуючись ст.ст. 80, 108, 111-5, 111-7, 111-9-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Рішення господарського суду Донецької області від 11.01.07
та постанову Донецького апеляційного господарського суду від
19.02.07 у справі №29/386пд скасувати.
3. Провадження у господарській справі №29/386пд
господарського суду Донецької області припинити, а позовну заяву з
матеріалами справи передати до господарського суду Донецької
області на розгляд за правилами адміністративного судочинства зі
стадії прийняття позову.
Головуючий Є.Першиков
Судді Т.Данилова
А.Уліцький