Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючий

Невдашенко Л.П.

Суддів

Михайлюка М.В.

Дунаєвської Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтаванафтопродукт"

на ухвалу

господарського суду Полтавської області від 28.02.2007 р.

у справі

№ 16/8 господарського суду Полтавської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Полтаванафтопродукт"

до

про

Відкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос"

стягнення боргу

за участю представників сторін:

позивача

Криворучко Р.В.

відповідача

не з'явились,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.02.2007 р. у справі № 16/8 (суддя: Тимошенко О.М.) провадження у справі припинено на підставі п. 1-1, п. 2 ст. 80 ГПК України (1798-12) . Стягнуто з відповідача на користь позивача 4,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просив ухвалу скасувати та передати справу на новий розгляд. В обгрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що господарським судом порушені норми процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановив місцевий господарський суд, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 48448,47 грн. несплаченого боргу, який відповідач зобов'язався погасити за мировою угодою від 15.06.2006 р., затвердженою ухвалою господарського суду від 20.06.2006 р. Відповідач своїх обов'язків не виконав, умови мирової угоди порушив, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення залишку заборгованості за мировою угодою.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України (1798-12) , оскільки вже є рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тим ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав (ухвала про припинення провадження у справі № 8/163 від 20.06.2006 року).

Водночас, позивач звернувся з позовною вимогою про стягнення з відповідача 2010,40 грн. боргу за отримані нафтопродукти. Як встановив господарський суд першої інстанції, відповідач сплатив зазначену суму платіжним дорученням № 000020 від 27.02.2007 року. З огляду на викладене, суд припинив провадження в цій частині на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Однак погодитись з висновками суду неможливо, оскільки припиняючи провадження у справі господарський суд виходив з того, що вже є рішення господарського суду, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Проте, такий висновок не відповідає дійсним обставинам справ. Господарський суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 43 ГПК України (1798-12) не забезпечив всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України (1798-12) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предметом спору у справі № 16/8 є стягнення боргу на підставі укладеної сторонами мирової угоди, внаслідок невиконання відповідачем її умов, а предметом позовних вимог у справі № 8/163 було стягнення боргу на підстав угоди про постачання нафтопродуктів.

Таким чином, предмети спору у справах № 16/8 та № 8/163 не тотожні, а відтак господарський суд Полтавської області безпідставно припинив провадження у справі в цій частині на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України (1798-12) .

Зі змісту ст. 78 ГПК України (1798-12) вбачається, що одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка визначає права і обов'язки сторін щодо предмету позову та затверджується ухвалою суду.

Підпунктом 3.9.6 п. 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення відповідної суми боргу.

Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, а тому, оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обгрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду Полтавської області від 28.02.2007 р. у справі № 16/8 підлягає скасуванню в частині припинення провадження щодо стягнення суми боргу за мировою угодою, а справа передачі на новий розгляд в цій частині.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини та вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 28.02.2007 р. у справі № 16/8 скасувати в частині припинення провадження про стягнення боргу за мировою угодою, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду в цій частині.