ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 р.
№ 15/104
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Першикова Є.В.,
суддів:
Данилової Т.Б.,
Уліцького А.М.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка"
на постанову
від 01.03.07 Луганського апеляційного господарського суду
та на рішення
від 11.04.05
у справі
№15/104
господарського суду
Луганської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка"
до
Комунального підприємства "Краснодонське тролейбусне
управління"
про
стягнення 50971,09 грн.
за участю представників сторін
від позивача:
у засідання не прибули
від відповідача:
Колбасс С.Л., дов.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка"
звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до
Комунального підприємства "Краснодонське тролейбусне управління"
про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в результаті
дорожньо-транспортної пригоди (далі за текстом -ДТП), у розмірі
14615,69 грн., 33455,4 грн. вартості ремонту автомобіля, 400 грн.
оплати послуг експерта, 1500 грн. оплати ремонту автомобіля
ЗАЗ-1103, 700 грн. витрат на юридичні послуги, 300 грн. оплати за
виготовлення державного номеру.
Рішенням від 11.04.05 господарського суду Луганської області
(суддя Якушенко Р.Є.), яке залишено без змін постановою від
01.03.07 Луганського апеляційного господарського суду (колегія
суддів у складі: Семендяєвої I.В. -головуючого, Єжової С.С.,
Медуниці О.Є.), відмовлено у задоволенні позовних вимог, оскільки
позивач не довів вчинення шкоди належному позивачу автомобілю DАF
ТЕ 47W435, державний номер 12252 АР, пошкодженому в результаті
ДТП, внаслідок незаконних дій працівника відповідача Михєєва
С.А. -водія тролейбуса №035, що належить відповідачу.
Ухвалою від 12.04.07 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій
заявлено вимоги про скасування рішення і постанови та прийняття
нового рішення про задоволення позовних вимог з урахуванням
уточнення до апеляційної скарги від 31.05.05.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судових
інстанцій про недоведеність обставин вчинення шкоди відповідачем
не відповідає фактичним обставинам справи. Також касатор доводить
порушення судом норм процесуального права, оскільки рішення
прийнято без участі представника позивача, який з поважних причин
не мав можливості взяти участь у справі та скористатися своїми
правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
; помилкову оцінку наданих позивачем
доказів; також хибність посилання суду не на рішення, а на
постанову з адміністративно-правових правовідносин, що не
відповідає змісту ст. 35 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника
відповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає,
що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної
інстанцій виходили з того, що 22.12.04 о 9 годині на автошляху
Київ-Луганськ-Iзваріно (на 923 км) у с. Молодогвардійськ сталася
ДТП за участю автомобілів ЗАЗ-1103, державний номер 74156 ЕК, який
належить Пефтибай П.I., та DAF TE 47W435, державний номер 12252АР,
який належить позивачу. Зіткнення цих автомобілі відбулось через
те, що автомобіль DAF ТЕ 47W435 був змушений об'їхати зліва
належний відповідачу тролейбус №035, рух якого було зупинено через
несправність (обрив тролейбусної лінії). При здійсненні об'їзду
автомобіль DAF ТЕ 47W435, який рухався за автомобілем ЗАЗ-1103,
зачепився за обірвану контактну тролейбусну лінію, машину
розвернуло, і відбулось зіткнення з автомобілем ЗАЗ-1103,
внаслідок якого обидва автомобілі були пошкоджені.
У протоколі про адміністративне порушення від 24.12.04 (а. с.
30, т. 1) зазначено, що 22.12.04 в 9 год. на 923 км на автошляху
Київ-Луганськ-Iзварино Вишняков I.М. керував автомобілем, не
вибрав безпечну дистанцію та здійснив зіткнення з автомобілем
ЗАЗ-1103, який рухався попереду, чим порушив п. 13.1 Правил
дорожнього руху. Транспортному засобу заподіяно механічні
ушкодження.
Даний протокол у встановленому порядку не скасований, хоча
постановою Ленінського районного суду м. Луганська провадження у
справі №3-2397 про адміністративне порушення від 19.04.06 стосовно
Вишнякова I.М. по ст. 124 Кодексу України про адміністративні
правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
припинено.
За клопотанням позивача Луганським апеляційним господарським
судом була призначена судова автотехнічна експертиза, проведена
Луганським відділенням Донецького науково-дослідного інституту
судових експертиз, за результатами якої складений висновок
№1322/18 від 27.12.06 (а.с. 2-6, т. 2).
За цим висновком експерта, який судом апеляційної інстанції
визнаний належним доказом у справі, у дорожній події водії
автомобілю ЗАЗ-1103 (державний номер 74156 ЕК) Пефтибай П.I. та
DAF ТЕ 47W35 (державний номер 12252АР) Вишняков I.М. при
виникненні небезпеки повинні були вжити заходів до зниження
швидкості аж до зупинення транспортного засобу, тобто вони були
повинні були діяти згідно з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього
руху.
Також у висновку автотехнічної експертизи зазначено, що
згідно з наданими матеріалами справи (поясненнями учасників
пригоди) автомобіль DAF ТЕ 47W35 контактував із задньою правою
частиною автомобілю ЗАЗ-103, який рухався вперед, не маневруючи до
колії руху DAF ТЕ 47W35.
За наявності вказаних обставин настання ДТП односторонніми
діями водія автомобіля ЗАЗ-1103 Пефтибай П.I. не визначилось,
тобто він не мав технічної можливості запобігти ДТП, а в його діях
не вбачається невідповідності вимогам Правил дорожнього руху
України, які з технічної точки зору могли бути у причинному
зв'язку з настанням цієї ДТП.
Аналіз та оцінка дій водія автомобіля DAF ТЕ 47W35 (державний
номер 12252АР) Вишнякова I.М. на предмет наявності (відсутності) у
нього технічної можливості запобігти контакту з обірваною
контактною лінією, а також наявності (відсутності) причинного
зв'язку між його діями та настанням події, яка розглядається,
визначений у висновку неможливим через відсутність наступного
комплексу даних: наявність (відсутність) підйому або спуску
протягом руху автомобілів (у градусах, відсотках); наявність
(відсутність) дорожніх знаків, які обмежують швидкість руху, зона
дії яких поширюється на місце ДТП; завантаження автомобілів;
розташування транспортних засобів в момент виникнення небезпеки
для руху водія автомобіля DAF-ТЕ 47W35 (відносно межі проїзної
частини, відносно один одного, відносно обірваної контактної колії
та відносно встановленого знаку аварійної зупинки); швидкість руху
автомобіля DAF ТЕ 47W35 під час виникнення небезпеки для руху.
Згідно з п.п. 9.9, 9.10 Правил дорожнього руху України
аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі
вимушеної зупинки на дорозі; разом з увімкненням аварійної
світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або
миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку
дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в
населених пунктах і 40 м поза ними, у разі: вимушеної зупинки в
місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку
менше 100 м.
Тобто згідно з вказаними нормами водій транспортного засобу
повинен встановити або знак аварійної зупинки, або миготливий
красний ліхтар. Як документально встановлено органами ДАI на місці
ДТП, знак аварійної зупинки був встановлений водієм тролейбуса за
19 м. ДТП сталось в населеному пункті - с. Молодогвардійськ, про
що свідчить довідка Краснодонського міського відділу земельних
ресурсів №203/4 від 03.06.05, а Правилами дорожнього руху України
передбачено, що цей знак встановлюється в населених пунктах не
ближче 20 м. Суд апеляційної інстанції визнав, що встановлений на
відстані 19 м знак аварійної зупинки є достатнім заходом
попередження про аварійну зупинку тролейбуса, і 1 м, якого
недоставало до 20 м відстані позаду тролейбуса, на яку необхідно
було поставити знак, не міг запобігти ДТП.
Отже, документально не встановлено та матеріалами справи не
доведено, що водій тролейбусу Михєєв С.А. порушив Правила
дорожнього руху України, і саме його дії призвели до ДТП за участю
автомобілів DAF ТЕ 47W35 та ЗАЗ-1103.
Скаржник у касаційній скарзі та не спростував висновок суду
апеляційної інстанції про порушення саме працівником позивача п.
12.3 Правил дорожнього руху України та відсутність неправомірних
дій працівника відповідача, як це передбачено ст. 1163 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, а також причинний зв'язок між обривом електролінії і
діями належного відповідачу транспортного засобу.
Оскільки обрив тролейбусної лінії не пов'язаний з діями
учасників дорожнього руху, посилання позивача на порушення
працівником відповідача вимог Правил дорожнього руху України та
права позивача на безпечні умови дорожнього руху є безпідставними.
Тобто суди першої та апеляційної інстанцій дійшли
вмотивованого висновку про недоведеність вчинення позивачу шкоди
відповідачем внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього
руху України.
Виходячи з викладеного, судова колегія не вбачає підстав для
задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду
апеляційної інстанції у справі.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від
01.03.07 у справі №15/104 залишити без змін, а касаційну скаргу
без задоволення.
Головуючий Є.Першиков
Судді Т.Данилова
А.Уліцький