ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     16 травня 2007 р.
     № 14/116
     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
 
     Перепічая В.С. (головуючий),
     Вовка I.В.,
     Гончарука П.А.,
     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну скаргу Дочірнього підприємства Національної  акціонерної
компанії "Надра  України"  "ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГIЯ"  на  постанову
Київського  міжобласний  апеляційного  господарського   суду   від
15.11.2006р.  у  справі  за   позовом   Товариства   з   обмеженою
відповідальністю  "Енерго-сервісна   компанія   "ЕСКО-ПIВНIЧ"   до
Дочірнього підприємства Національної акціонерної  компанії  "Надра
України" "ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГIЯ" про стягнення сум
     Заслухавши  пояснення   представників   сторін,   перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та  відзиву
на неї, суд
 
                       У С Т А Н О В И В :
     У лютому 2006р. ТОВ "Енерго-сервісна  компанія  "ЕСКО-ПIВНIЧ"
пред'явило в господарському суді позов до Дочірнього  підприємства
Національної     акціонерної     компанії     "Надра      України"
"ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГIЯ" про стягнення 2393966,69 грн. збитків  за
невиконання умов договору підряду №10-2002/ПР-154 від 09.08.2002р.
з  доповненнями   від   22.10.2002р.   по   капітальному   ремонту
свердловини №2 Карайкозівського родовища, в  рамках  договору  про
спільну  діяльність  №01  від  26.04.2000р.  з  доповненнями   від
02.08.2001р.
     У подальшому позивач уточнив розмір позовних вимог  і  просив
суд стягнути з відповідача 1784857,80 грн.
     Рішенням  господарського   суду   Полтавської   області   від
20.04.2006р.  (суддя  Iваницький  О.Т.)  позов   було   задоволено
частково, провадження у справі у частині стягнення збитків в  сумі
609108,89  грн.  припинено,  з  відповідача  на  користь  позивача
стягнуто 1784857,80 грн.
     Відповідач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.
     Постановою Київського міжобласний апеляційного господарського
суду від 15.11.2006р. (судді Поліщук В.Ю. - головуючий, Андрейцева
Г.М., Рудченко С.Г.)  апеляційну  скаргу  Дочірнього  підприємства
Національної     акціонерної     компанії     "Надра      України"
"ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГIЯ" було залишено  без  задоволення,  рішення
господарського суду Полтавської області від 20.04.2006р.  змінено:
в п. 3 резолютивної частини даного рішення після слів  "витрат  по
оплаті держмита" та замість "118,00 грн." слід читати "87 грн.  98
коп."; пункт  4  резолютивної  частини  рішення  виключено.  Решту
тексту   резолютивної   частини   рішення   господарського    суду
Полтавської області від 20.04.2006р. залишено без змін.
     У  касаційній  скарзі  відповідач  просить  скасувати  судові
рішення і прийняти нове  рішення,  яким  відмовити  у  задоволенні
позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального
та процесуального права.
     Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з  наступних
підстав.
     Задовольняючи уточнений позивачем позов, суд як першої, так і
другої інстанції виходили з його доведеності.
     Проте з  таким  висновком  погодитись  не  можна  виходячи  з
такого.
     Як  видно  з  матеріалів  справи  між  Державним  геологічним
підприємством "Полтаванафтогазгеологія", правонаступником якого  є
Державне підприємство  Національної  акціонерної  компанії  "Надра
України"   "Полтавнафтогазгеологія",   та   ТОВ   "Енерго-сервісна
компанія "Еско-Північ" 26.04.2000р. за №01 було  укладено  договір
про спільну  інвестиційну  діяльність  на  території  України  без
створення юридичної особи по геологічному вивченню  (розробці),  з
дослідно-промислової  експлуатації  та  з  подальшою   промисловою
розробкою Карайкозівського родовища вуглеводів.
 
                        (а.с. 24 -32 т.1)
     За додатковою угодою від 02.08.2001р. до вказаного договору в
якості третього учасника приєдналося Нафтогазвидобувне  управління
(НВГУ) "Охтирканафтогаз" на балансі якого знаходилась  свердловина
№2 та №3 Карайкозівського родовища.
 
                        (а.с. 33 -36 т.1)
     За довіреностями учасників договору про  спільну  діяльність,
ТОВ   "Енерго-сервісна   компанія   "Еско-Північ"    з    Дочірнім
підприємством Національної акціонерної  компанії  "Надра  України"
"ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГIЯ"  уклали   договір   №10-2002/ПР-154   від
09.08.2002р. на виконання підрядних робіт по капітальному  ремонту
свердловини №2 Карайкозівського конденсатного родовища.
 
                        (а.с. 44 -60 т.1)
     До цього договору цими ж сторонами  було  укладено  додаткову
угоду №1 від 22.10.2002р.
 
                        (а.с. 61 -65 т.1)
     Наведене сторонами не оспорювалось.
     Предметом спору є стягнення збитків у  зв'язку  з  неналежним
виконанням договору підряду.
     Відповідно до ст.22 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          збитки  є  втрати,
яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а
також  витрати,  які  особа  зробила  або   мусить   зробити   для
відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  доходи,  які
особа могла б реально одержати  за  звичайних  обставин,  якби  її
право не було порушене (упущена вигода).
     При цьому, у вигляді упущеної вигоди  відшкодовуються  тільки
ті збитки,  які  б  могли  бути  реально  отримані  при  належному
виконанні зобов'язань.
     Крім   того,   стягнення   збитків   є   одним    із    видів
цивільно-правової відповідальності.
     Для  застосування  такої   міри   відповідальності   потрібна
наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
протиправної   поведінки,   збитків,   причинного   зв'язку    між
протиправною  поведінкою  боржника  та   збитками   і   вини.   За
відсутності   хоча   б   одного   з   цих    елементів    цивільна
відповідальність не настає.
     Як посилався  відповідач  на  виконання  робіт  за  договором
підряду він мав ліцензію №1927 від 14.05.2002р. зі строком дії  до
14.05.2003р.
     Зі свого боку  у  встановленому  законодавством  порядку  він
ініціював продовження дії цієї  ліцензії,  але  незважаючи  на  це
Державний комітет з питань геології та використання  надр  України
відмовив у продовженні терміну її дії, а  тому  вважав,  що  немає
його  вини  у  припиненні  підрядних  робіт  на   свердловині   №2
Карайкозівського родовища, як і на те, що підрядні роботи  на  цій
свердловині  були  з  наведених  обставин  припинені  за  рішенням
Комітету спільної діяльності, а не одноособово підрядником.
     Суд  як  першої,  так  і  другої   інстанції   цих   посилань
відповідача, у порушення вимог ст.  43  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
належним чином не перевірив.
     Водночас суду слід було перевірити і те,  що  було  предметом
договору підряду,  чи  було  передбачено  цим  договором  введення
свердловини  №2  в  дослідно-промислову  розробку  і  забезпечення
видобутку газу та нафти, як і  те,  які  передбачались  роботи  по
капітальному  ремонту  свердловини  для  приведення  її  до  стану
готовності - отримання притоку вуглеводів і чи були вони  виконані
відповідачем.
     Відповідно до п.1 ст. 604 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          зобов'язання
припиняється за домовленістю сторін.
     Суди ж як першої, так і другої інстанції не з'ясували питання
того,  виходячи  зі  змісту  протоколу  №7-СД   від   20.11.2003р.
засідання Комітету управління  спільною  діяльністю  за  договором
№01/1260 від 26.04.2006р., інших матеріалів  справи,  чи  не  було
розірвано  договір  про  спільну  діяльність,  а  також  наявності
повноважень позивача по даній справі на пред'явлення позову.
 
                         (а.с. 2 -5 т.2)
     Крім того, як наведено вище, провадження у справі  в  частині
стягнення збитків в сумі 609108,89 грн. судом було припинено.
     Проте суд не врахував, що  припинення  провадження  у  справі
(повністю або частково) виноситься ухвала, це з одного боку.
     З іншого, суди не звернули увагу на те, що позивач у  порядку
ст. 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         не відмовлявся у певній частині від
позову, а скористався іншим правом -зменшив розмір позовних вимог.
 
                    (а.с. 29 -33; 41 -43 т.2)
     Отже, враховуючи наведене, ухвалені судові рішення  не  можна
визнати законними і обгрунтованими.
     При новому розгляді справи  суду  слід  врахувати  викладене,
ретельно з'ясувати дійсні обставини справи, обгрунтованість  вимог
позивача і заперечень відповідача і вирішити  спір  відповідно  до
встановленого та вимог закону.
     Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 -  111-12  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ:
     Касаційну   скаргу   Дочірнього   підприємства   Національної
акціонерної  компанії  "Надра  України"   "ПОЛТАВНАФТОГАЗГЕОЛОГIЯ"
задовольнити частково.
     Постанову Київського міжобласний апеляційного  господарського
суду від 15.11.2006р. та рішення господарського  суду  Полтавської
області від 20.04.2006р. скасувати  і  справу  передати  на  новий
розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суду.
     Головуючий В.Перепічай
     С у д д і
     I.Вовк
     П.Гончарук