ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                            ПОСТАНОВА

                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ

     16 травня 2007 р.

     № 02-03/220/15

     Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

     Перепічая В.С. (головуючий),

     Вовка I.В.,

     Гончарука П.А.,

     розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Києві
касаційну скаргу Ржищівського міського споживчого  кооперативу  на
ухвалу   судді   господарського   суду   Київської   області   від
27.01.2006р. у справі за позовом Ржищівського міського  споживчого
кооперативу  до  Облспоживспілки,   третя   особа   -   Управління
комунального господарства Київської області про визнання недійсним
права власності

     Заслухавши пояснення  представника  відповідача,  перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та  відзиву
на неї, суд

                       У С Т А Н О В И В :

     У  січні  2007р.  Ржищівський  міський  споживчий  кооператив
пред'явив в  господарському  суді  позов  до  Облспоживспілки  про
визнання недійсним права власності.

     Ухвалою  судді  господарського  суду  Київської  області  від
27.01.2006р. (суддя Рябцева О.О.) Ржищівському міському споживчому
кооперативу відмовлено у прийнятті позовної заяви.

     У касаційній скарзі позивач просить  скасувати  ухвалу  судді
господарського суду Київської області від 27.01.2006р. і направити
її до суду першої інстанції для розгляду по суті,  посилаючись  на
порушення судом норм процесуального права.

     Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
        
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у
державі.

     Частиною 3 статті 33 Закону України "про судоустрій  України"
( 3018-14 ) (3018-14)
         передбачено, що місцеві господарські суди  розглядають
справи, які виникають з господарських правовідносин, а також  інші
справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

     Згідно  з  частиною  1  статті  21   Господарського   кодексу
( 436-15 ) (436-15)
          сторонами  в   судовому   процесі   -   позивачами   і
відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені
у статті 1 цього Кодексу.

     Таким чином, господарські  суди  вирішуючи  спори  у  порядку
позовного  провадження,  коли  склад  учасників  спору  відповідає
статті   1   Господарського   процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  а  правовідносини,  щодо  яких  виник  спір,  носять
господарський характер.

     За пред'явленим позовом сторонами є юридичні  особи,  а  спір
між цими особами виник щодо права власності, а  тому  у  судді  не
було законних підстав для застосування пункту 1 частини  1  статті
62 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  як
підстави для відмови у прийнятті позовної заяви.

     При цьому питання дослідження предмету позову може мати місце
лише після порушення провадження у справі при  розгляді  спору  по
суті, а не на стадії вирішення питання прийняття позовної заяви.

     Дійшовши ж висновку при розгляді справи по суті,  що  предмет
позову не відповідає встановленим законом способам  захисту  прав,
суд не припиняє провадження у справі за її непідвідомчістю суду, а
відмовляє з цих підстав у задоволенні позову.

     За таких обставин прийнята суддею ухвала підлягає скасуванню,
а  позовні  матеріали  передачі  до  суду  першої  інстанції   для
прийняття позовної заяви до розгляду.

     Керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9 -  111-13  Господарського
процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий  господарський
суд України

                           ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну скаргу Ржищівського міського споживчого кооперативу
задовольнити.

     Ухвалу  судді  господарського  суду  Київської  області   від
27.01.2006р. скасувати, а позовні матеріали передати  до  цього  ж
суду для прийняття позовної заяви до розгляду.

     Головуючий В.Перепічай

     С у д д і

     I.Вовк

     П.Гончарук