9/182/04-ЗН(06) Про визнання права власності на нерухоме майно - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Фермерського господарства "Соляне озеро" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2007 року у справі № 9/182/04-ЗН (06) Господарського суду Миколаївської області за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, Одеська область, до Фермерського господарства "Соляне озеро", Миколаївська область, про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю представників сторін:

позивача -не з'явилися;

відповідача -ФГ "Соляне озеро" -Мартинюк I.К. (голова); Крисенко Г.Є. (дов. від 25.08.2005 р.).

У квітні 2004 року позивач -Приватний підприємець ОСОБА_1 пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Фермерського господарства "Соляне озеро" про визнання права власності на нерухоме майно.

Вказував, що йому -приватному підприємцю ОСОБА_1 належить на праві власності нерухомість -кафе "IНФОРМАЦIЯ_1", яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Посилаючись на ту обставину, що вказаний об'єкт на час його будівницта був збудований самовільно, без належних доказів на будівництво, однак на теперішній час приміщення кафе використовується на законних підставах, позивач просив визнати за ним право власності на нерухоме майно -кафе "IНФОРМАЦIЯ_1", яке розташоване за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29 червня 2004 року № 9/182 (суддя Філінюк I.Г.) позовні вимоги задоволено.

Визнано за ПП ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно: кафе "IНФОРМАЦIЯ_1", розташованого за адресою: вАДРЕСА_1, загальною площею 30,12 кв.м., та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати: державне мито -140,76 грн. та витрати по сплаті IТЗ -118 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 вересня 2004 року (колегія суддів у складі: Коваля Ю.М. -головуючий, Тофана В.М., Журавльова О.О.) рішення господарського суду Миколаївської області залишено без змін.

У серпні 2006 року Фермерське господарство "Соляне Озеро" звернулося до Господарського суду Миколаївської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Миколаївської області від 29 червня 2004 року.

Правовою підставою для перегляду зазначеного рішення за нововиявленими обставинами позивач вважає те, що на момент розгляду справи не було відомо про відсутність у ПП ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на кафе "IНФОРМАЦIЯ_1", рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради НОМЕР_1 від 05.11.2002 р. "про позбавлення ОСОБА_2. права власності на кафе "IНФОРМАЦIЯ_2" за протестом прокурора" скасовано рішенням НОМЕР_2 34 сесії Коблівської сільської ради від 11.11.2005 р.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16 листопада 2006 року заяву відповідача про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 29 червня 2004 року № 9/182 за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення залишено без змін.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2007 року (колегія суддів у складі: Савицького Я.Ф. -головуючий, Лавренюк О.Т., Лашина В.В.) ухвалу Господарського суду Миколаївської області залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що нововиявленими обставинами можуть бути лише фактичні дані, які існували на час вирішення справи по суті, але не були відомі стороні у справі, тому посилання заявника на рішення НОМЕР_2 від 11 листопада 2005 року, як на нововиявлену обставину є помилковим.

Не погоджуючись з постановою господарського суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2007 року та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 16 листопада 2006 року скасувати. В обгрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 112 ГПК України (1798-12) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за наявності нововиявлених обставин та за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Виходячи із правової природи нововиявлених обставин, останні за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Iз змісту статті 112 ГПК України (1798-12) вбачається, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. На підставі названої статті судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/563 (v_563600-02) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 21 травня 2002 року, судове рішення може бути переглянуто за наявності двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХIII ГПК України (1798-12) .

Як вбачається з заяви про перегляд рішення Господарського суду Миколаївської області від 29 червня 2004 року за нововиявленими обставинами та встановлено судом апеляційної інстанції, заявник вважає такою обставиною акт комісії від 13 червня 2006 року, яким встановлено, що гр. ОСОБА_1 незаконним шляхом зареєструвала право власності на кафе "IНФОРМАЦIЯ_1", а також рішення Коблевської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 11 листопада 2005 року "Про відміну рішення № 14 виконавчого комітету Коблівської сільської ради 4 скликання від 26 березня 2004 року "Про протест прокурора Березанського району від 23 березня 2004 року № 174", яким відмінено рішення № 14 виконавчого комітету Коблівської сільської ради 4 скликання від 26 березня 2004 року, про скасування рішення виконкому Коблівської сільської ради за 5 листопада 2002 року "Про визнання права власності на кафе "IНФОРМАЦIЯ_2" фермерського господарства "Соляне Озеро" за ОСОБА_2 в зоні відпочинку "Коблево" на території Коблівської сільської ради.

Приймаючи рішення у даній справі про відмову у перегляді рішення Господарського суду Миколаївської області від 29 червня 2004 року за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставини на які посилається заявник у своїй заяві не можна вважати нововиявленими, оскільки вказані акт від 13 червня 2006 року та рішення сільської ради від 11 листопада 2005 року НОМЕР_2 складені значно пізніше ніж відбувся розгляд справи № 9/182.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, а саме -акт від 13 червня 2006 року та рішення сільської ради від 11 листопада 2005 року НОМЕР_2 не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 ГПК України (1798-12) , оскільки вони не мають істотного значення для справи та не існували на час прийняття рішення у даній справі.

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку про правомірність та обгрунтованість оскаржуваної постанови, яка відповідає положенням ст.ст. 105 ГПК України (1798-12) та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.