ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 р.
№ 2-8188/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка I.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги
ОСОБА_1та ОСОБА_2на ухвалу колегії суддів судової палати в
цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 17
січня 2007року у справі № 2-8188/06 за позовом ОСОБА_3до
відкритого акціонерного товариства "Рівнеагробудкомплект" про
визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів та
рішення спостережної ради товариства,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до Рівненського
міського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства
"Рівнеагробудкомплект" про визнання недійсним рішення загальних
зборів акціонерів від 20 грудня 2000 року щодо виведення з членів
спостережної ради відкритого акціонерного товариства
"Рівнеагробудкомплект" ОСОБА_2 та обрання новим членом
спостережної ради ОСОБА_4, а також визнання недійсним рішення
спостережної ради відкритого акціонерного товариства
"Рівнеагробудкомплект" від 22 липня 2002 року про реалізацію
майнового комплексу виробничої бази на вул. Старицького, 21 м.
Рівне.
Рішенням Рівненського міського суду від 4 жовтня 2006 року у
позові відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Рівненської області від 17 січня 2007року
апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення суду першої
інстанції залишені без розгляду.
У касаційних скаргах фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2
просять скасувати прийняті у справі судові рішення, вказуючи на
порушення судами першої та апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права та направити справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.
Доповідач : Гончарук П.А.
Заслухавши пояснення представників ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги,
суд вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню
з таких підстав.
29 грудня 2006 року набрав чинності Закон України "Про
внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення
підсудності справ з питань приватизації та корпоративних прав"
( 483-16 ) (483-16)
від 15.12.2006 № 483-V, яким визначена підвідомчість
господарським судам справ, що виникають з корпоративних відносин у
спорах між господарським товариством та його учасником
(засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а
також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських
товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та
припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Пунктом 3 Прикінцевих положень даного Закону передбачено, що
судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих
положень цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності
цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до
апеляційного господарського суду за місцезнаходженням
господарського товариства в порядку, встановленому Господарським
процесуальним кодексом України ( 1798-12 ) (1798-12)
, і в строки, визначені
процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа
чи постановлено рішення суду першої інстанції.
Виходячи з вказаних норм, слід визнати, що апеляційні скарги
та справи за апеляційними скаргами, які після набрання чинності
цим законом не розглянуті апеляційними загальними судами, повинні
бути передані для розгляду відповідним апеляційним господарським
судом.
Встановлено, що рішення від 4 жовтня 2006 року оскаржено до
апеляційного суду Рівненської області.
17 січня 2007 року апеляційний суд Рівненської області, в
порушення вимог Закону України "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів щодо визначення підсудності справ з питань
приватизації та корпоративних прав" ( 483-16 ) (483-16)
не передав
зазначену скаргу до розгляду відповідному господарському
апеляційному суду, і з порушенням підвідомчості справ прийняв
ухвалу про залишення апеляційної скарги без розгляду у зв'язку з
тим, що скарга подана з пропуском без поважних причин строку,
встановленого для апеляційного оскарження судових рішень скарги.
Дане порушення тягне за собою безумовне скасування прийнятої
апеляційним судом ухвали та передачі справи до Львівського
апеляційного господарського суду.
Враховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є стороною у справі,
апеляційному господарському суду при вирішенні питання про
прийняття апеляційних скарг слід виходити з вимог ст. 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, яка визначає основні засади
судочинства, однією з яких є забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду, крім випадків встановлених
законом та керуватись роз'ясненнями, що містяться в п. 2
постанови Пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996
року № 9 "Про застосування Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
при здійсненні правосуддя"
Статтею 107 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
закріплено право осіб,
яких не було залучено до участі у справі, на касаційне оскарження
рішень суду, що стосуються їх прав та обов'язків. Обмеження прав
на апеляційне оскарження для цих осіб суперечить ст. 129
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги фізичних осіб ОСОБА_1та ОСОБА_2задовольнити
частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Рівненської області від 17 січня 2007року
скасувати і справу передати до Львівського апеляційного
господарського суду .
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк I.В.
Гончарук П.А.