ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 
 
                            ПОСТАНОВА 
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 
     16 травня 2007 р. 
     № 2-25/16367-2006 
     Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:
 
     Божок В.С.- головуючого,
     Костенко Т.Ф. Коробенко Г.П.
     розглянувши матеріали касаційної скарги
     Товариства з обмеженою відповідальністю "СНС-ЛТД"
     на рішення
     господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2006
     у справі
     № 2-25/16367-06
     за позовом
     приватного підприємства "Кварта ДН"
     до
     Закритого акціонерного товариства "Агрофірма Крим"
     про
     визнання угоди дійсною та визнання права власності
     в судовому засіданні взяли участь представники:
     від позивача:
     не з'явились
     від відповідача:
     не з'явились
     від ТОВ "СНС-ЛТД"
     Скоплін А.О.- дов. від 25.04.2007
                            ВСТАНОВИВ:
     Рішенням  від  13.10.2006  господарського   суду   Автономної
Республіки Крим  позовні вимоги задоволено.
     Визнано  недійсним   договір   купівлі-продажу   №   16   від
03.10.2006, укладений  між  ЗАТ  "Агрофірма  "Крим"  та  приватним
підприємством "Кварта ДН".
     Визнано  за  приватним  підприємством   "Кварта   ДН"   право
власності  на  нежитлові  будови  що  складаються  з:  Літер  "К1"
основне -загальною площею 631 кв.м., Літер "К2" основне -загальною
площею 253,2 кв.м., Літер "К" основне  -загальною  площею  333,  9
кв.м., Літер "З" основне -загальною площею 246,6 кв.м., Літер  "Л"
основне   -загальною   площею   524,4   кв.м.,    Літер    "М    "
основне  -загальною  площею   91,4   кв.м.,   Літер   "Е"   туалет
основне -загальною площею -7,2 кв.м., розташовані  за  адресою  м.
Сімферополь, пер. Лавандовий, 2/6.
     27.10.2006   позивач   звернувся   до   господарського   суду
Автономної  Республіки  Крим  із  заявою  про  зміну  найменування
об'єктів, оскільки при подачі позовної заяви до суду він помилково
невірно вказав літери та площу об'єктів, в результаті чого  літери
та об'єкти невірно були вказані в рішенні.
     Ухвалою  від  30.10.2006   господарського   суду   Автономної
Республіки Крим викладено п.3  резолютивної  частини  рішення  від
13.10.2006 у наступній редакції: "Визнати за ПП "Кварта ДН"  право
власності  на  нежитлові  будови,  що  складаються  з  :Літер  "К"
основне    -загальною    площею    925,2    кв.м.,    Літер    "З"
основне -загальною площею 230,8 кв.м, Літер "Л" основне -загальною
площею 524,4 кв.м.,  Літер  "М"  основне  -загальною  площею  91,4
кв.м., Літер "Н" будово -загальною  площею  9,0  кв.м,  Літер  "Е"
туалет основне -загальною площею 7,2 кв.м, розташовані за адресою:
м. Сімферополь, пр.Лавандовий, 2/6".
     Судове рішення мотивоване  тим,  що  відповідно  до  ст.  655
Цивільного    кодексу    України    ( 435-15 ) (435-15)
        ,    за    договором
купівлі-продажу   одна    сторона    (продавець)    передає    або
зобов'язується передати майно (товар) у  власність  іншій  стороні
(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти  майно
(товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
     Крім того, згідно  з ч.2 ст. 220 Цивільного  кодексу  України
( 435-15 ) (435-15)
        ,  якщо  сторони  домовились  про  всі   істотні   умови
договору, що  підтверджується  письмовими  доказами,  і  відбулося
повного або часткового виконання  договору,  але  одна  із  сторін
ухиляється від нотаріального посвідчення, суд  має  право  визнати
такий  договір  дійсним.  В  цьому  випадку  подальше  нотаріальне
посвідчення договору не потрібне.
     Не погоджуючись  з судовим рішенням ТОВ "СНС-ЛТД" звернулось 
до Вищого господарського  суду  України  з  касаційною  скаргою  і
просить його скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми
матеріального,  зокрема,   ст.362   Цивільного   кодексу   України
( 435-15 ) (435-15)
        ,
     Колегія суддів, приймаючи до уваги межі  перегляду  справи  в
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування  норм   матеріального   права   при
винесенні  оспорюваного  судового   акта,   знаходить   необхідним
касаційну скаргу задовольнити частково.
     Господарським  судом  встановлено,  що  між  ЗАТ   "Агрофірма
"Крим" -(продавець) та ПП "Кварта ДН" -(покупець) укладено договір
купівлі-продажу від 03.10.2006 за № 16.
     Згідно умов договору ПП "Кватра ДН" придбало у ЗАТ "Агрофірма
"Крим"  нежитлові  приміщення,  які  складаються  з:  Літер  "К1"-
основне загальною площею 631 кв.м., Літер "К2" основне  -загальною
площею 253,2 кв.м., Літер  "К"  основне  -загальною  площею  333,9
кв.м.,  Літер  "З"  -загальною  площею  246,6  кв.м.,  літер   "Л"
основне    -загальною    площею    524,4    кв.м.,    Літер    "М"
основне  -загальною  площею   91,4   кв.м.,   Літер   "Е"   туалет
основне -загальною площею -7,2 кв.м., розташовані  за  адресою  м.
Сімферополь, по вул. Лавандовий, 2/6  що  належить  продавцеві  на
підставі  свідоцтва  про  право  власності  на  домоволодіння  від
29.07.1999.
     Відповідно до ст. 107 Господарського  процесуального кодексу 
України сторони  у справі  мають право  подати   касаційну  скаргу,
а   прокурор    касаційне    подання    на   рішення     місцевого
господарського  суду,  що  набрало  законної  сили,  та  постанову 
апеляційного суду.
     Касаційну  скаргу мають право  подати  також  особи,  яких  не
було залучено до участі  у  справі, якщо   суд   прийняв   рішення 
чи постанову, що стосується  їх прав  і обов'язків.
     За твердженням ТОВ  "СНС-ЛТД"  прийняте  господарським  судом
рішення зачіпає його права та стосується його обов'язків,  зокрема
те, що вони є співвласниками проданого об'єкту нерухомості. Частка
ТОВ "СНС-ЛТД" у загальній власності складає 24/100, а  частка  ЗАТ
"Агрофірма "Крим" -76/100.
     Відповідно до ст. 362 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         у
разі  продажу  частки  у  праві   спільної   часткової   власності
співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю
за ціною,  оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім
випадку продажу з публічних торгів. Продавець   частки   у   праві 
спільної  часткової  власності  зобов'язаний  письмово  повідомити 
інших  співвласників  про  намір продати  свою  частку,   вказавши
ціну та інші умови,  на яких він її продає.
     Отже,  при  розгляді  даної  справи  господарським  судом  не
залучено до участі у справі ТОВ "СНС-ЛТД".
     Відповідно до ст.111-10 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
         підстави  для  скасування  або  зміни  рішення
місцевого  чи  апеляційного  господарського  суду  або   постанови
апеляційного  господарського  суду  є  порушення  або  неправильне
застосування норм матеріального чи процесуального права.
     Порушення норм процесуального права є  в  будь-якому  випадку
підставою  для  скасування   рішення   місцевого   або   постанови
апеляційного господарського суду, якщо господарський  суд  прийняв
рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків  осіб,  які
не були залучені до участі в справі.
     Зважаючи на те, що відповідно  зі  ст.  111-7  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна інстанція  не
має права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не
були встановлені у  рішенні  або  постанові  господарського  суду,
вирішувати питання про достовірність того чи  іншого  доказу,  про
перевагу одних доказів над іншими, тому рішення у справі  підлягає
скасуванню, а справа  передачі  на  новий  розгляд  господарському
суду.
     Відповідно до роз'яснень  Пленуму  Верховного  Суду  України,
викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 №  11  "Про  судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        ,  рішення  є  законним  тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги  процесуального  законодавства  і  всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню  до  даних
правовідносин.
     При новому  розгляді  справи  принагідно  повно  та  всебічно
вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову  оцінку  та
постановити законне та обгрунтоване рішення.
     На  підставі   викладеного,  керуючись  ст.  111-5,  п.3  ст.
111-9  - ст.111-11 - Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                           ПОСТАНОВИВ :
     Касаційну скаргу задовольнити частково.
     Рішення   від   13.10.2006   та   ухвалу    від    30.10.2006
господарського  суду  Автономної  Республіки  Крим  зі  справи   №
2-25/16367-2006 скасувати.
     Справу направити на  новий  розгляд  до  господарського  суду
Автономної Республіки Крим.
     Головуючий  В.С. Божок
     Судді  Т.Ф.Костенко
     Г.П.Коробенко