ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2007 р.
№ 2-1773/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
ОСОБА_1
на ухвалу
Апеляційного суду Луганської області від 20.07.2006 р.
у справі
Алчевського міського суду Луганської області
за позовом
ОСОБА_1
до
ВАТ "Металург ремонт"
треті особи
1. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Луганського територіального управління 2. Керівник головної
служби правової політики адміністрації Президента України
Полудьонний М.
про
визнання дій незаконними та відшкодування збитків
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився, третіх осіб: не з'явились,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до ВАТ "Металург ремонт" з позовом про
визнання дій незаконними та відшкодування збитків.
Ухвалою Алчевського міського суду Луганської області від
16.05.2006р., позовна заява залишена без руху як така, що не
відповідає вимогам ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
із наданням строку до
30.05.2006р. для усунення недоліків.
Ухвалою Алчевського міського суду Луганської області від
01.06.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду
Луганської області від 20.07.2006 р., в зв'язку з невиконанням
вимог наведених в ухвалі Алчевського міського суду Луганської
області від 16.05.2006р. позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною
та повернута позивачу.
Не погоджуючись із вказаними ухвалами, позивач звернувся до
Верховного суду України з касаційною скаргою, яка відповідно до
п.6 Прикінцевих положень Закону України № 483-V від 15.12.2006
року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
визначення підсудності справ з питань приватизації та з
корпоративних спорів" передана Вищому господарському суду України
для розгляду.
В обгрунтування своїх вимог скаржник стверджує, що ухвали
місцевого і апеляційного суду не відповідають нормам матеріального
і процесуального права, та просить їх скасувати.
Сторони у справі не реалізували своє процесуальне право на
участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, вважає, що
касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України ( 1618-15 ) (1618-15)
, суддя,
встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог,
викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено
судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій
зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє
позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач
відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги,
визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового
збору, а також оплатить витрати на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи, позовна заява вважається поданою в
день первісного її подання до суду. Iнакше заява вважається
неподаною і повертається позивачеві.
Апеляційним судом Луганської області встановлено, що ОСОБА_1
при зверненні до суду з позовом не виконав вимоги ст. 119 ЦПК
України ( 1618-15 ) (1618-15)
, а саме: не зазначив ціну позову, розмір
позовних вимог та розмір моральної шкоди, не виклав обставини і
не навів докази та їх джерела.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення
та неправильного застосування місцевим та апеляційним судами норм
матеріального та процесуального права, та не заперечує
правильність і законність оскаржуваних судових актів, які
відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.
Згідно вимог пунктів 2, 5 Перехідних положень Закону України
№ 483-V ( 483-16 ) (483-16)
від 15.12.2006 року "Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності
справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" після
набрання чинності цим Законом заяви і скарги у справах,
передбачених абзацом першим пункту 1 та пунктом 4 частини першої
статті 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, по яких не порушено (не
відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у
порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Після набрання чинності цим Законом касаційні
скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом
2 Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за
правилами Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали
апеляційного суду Луганської області від 20.07.2006 р. з даної
справи колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 20.07.2006 р.
у справі №2-1773/06 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко