Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився,

відповідача 3: не з'явився,

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою та доповненням до неї про визнання недійсними установчих документів ТОВ "Есткомп" та рішення загальних зборів засновників ТОВ "Есткомп" від 25 березня 2004 р., яким його виключено з товариства, мотивуючи позов тим, що збори в цей день не проводились, а установчі документи товариства не відповідають вимогам діючого законодавства України та порушують його права і законні інтереси як засновника ТОВ "Есткомп".

В ході розгляду справи позивачем заявлялись клопотання про забезпечення позову, які ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 10.02.2004р. та від 12.03.2004р. задоволені.

Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 16.04.2004р. скасовано ухвалу цього ж суду про забезпечення позову від 12.03.2004р. в частині заборони проводити будь-які дії по демонтажу, розборі, відчуженні всього майна ТОВ "Есткомп" та заборони виносити на порядок денний і розглядати на загальних зборах учасників товариства питання про виключення з членів товариства ОСОБА_1.

Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 26.05.2004р. відмовлено в задоволенні чергового клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам проводити дії по внесенню змін в установчі документи та їх реєстрації.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 01.09.2004р. у справі №2-496/04 ухвали Калінінського районного суду м. Донецька від 16.04.2004р. та від 26.05.2004р. з даної справи залишені без змін.

Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 10.01.2005 р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.03.2005р. з даної справи, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, позивач звернувся до Верховного суду України з касаційними скаргами, які відповідно до п.6 Прикінцевих положень Закону України № 483 -V від 15.12.2006 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) передані Вищому господарському суду України для розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що оскаржувані рішення та ухвали місцевого і апеляційного суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права, та просить їх скасувати з винесенням нових про задоволення його вимог.

Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01.09.2004р. та на ухвали Калінінського районного суду м. Донецька від 26.05.2004р. та від 16.04.2004р. відмовити, а касаційні скарги на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23.03.2005р. та на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 10.01.2005 р. задовольнити, враховуючи наступне.

Загальними місцевим та апеляційним судом встановлено, що позивач з жовтня 2000 року став учасником ТОВ "Есткомп" з часткою 38,4% у статутному фонді товариства.

Установчі документи ТОВ "Есткомп" були затверджені на загальних зборах товариства 16.10.2000 року, підписані позивачем та відповідачами, засвідчені в нотаріальній конторі, а 31.05.2004р. відділом державної реєстрації підприємств, організацій і установ за № 3333 зареєстровано статут ТОВ "Есткомп" в новій редакції.

Судом також встановлено, що рішенням загальних зборів ТОВ "Есткомп" від 25.03.2004р., на якому були присутні учасники товариства, що володіють 61,8% голосів, ОСОБА_1. був виключений зі складу учасників товариства за систематичне невиконання своїх обов'язків учасника товариства, спробу знищити підприємство та захопити під свій контроль майно та керівництво підприємством.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, якого

підтримав апеляційний суд, виходив з того, що рішення загальних зборів учасників товариства від 25.03.2004р. про виключення позивача з числа учасників ґрунтується на законі.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, оскільки вони не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент проведення загальних зборів ТОВ "Есткомп" та прийняття оспорюваного рішення від 25.03.2004р. діяла встановлена ухвалою Калінінського районного суду міста Донецька від 12.03.2004р. (т.1 а.с.51) заборона на вчинення відповідачами у справі певних дій, як то виносити на порядок денний та розглядати на загальних зборах учасників ТОВ "Есткомп" питання про виключення із складу учасників товариства ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 156, 157 Цивільно процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент вчинення райсудом заборони) ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Подача скарги, внесення окремого подання не зупиняє виконання ухвали про забезпечення позову, а також не перешкоджає дальшому розгляду справи.

Вказана обставина та приписи норм процесуального права місцевим загальним судом залишені без уваги та належної оцінки.

На відміну від місцевого суду, переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд 2-інстанції врахував існування судової заборони, однак дійшов висновку, що ухвала суду від 12.03.2004р. станом на 25.03.2004р. не набрала чинності, з чим колегія не погоджується, оскільки такі висновки нічим не обґрунтовані та суперечать зазначеній вище нормі процесуального права.

Згідно вимог пунктів 2, 5 Перехідних положень Закону України № 483 - V від 15.12.2006 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (483-16) після набрання чинності цим Законом (483-16) заяви і скарги у справах, передбачених абзацом першим пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України, по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) . Після набрання чинності цим Законом (483-16) касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону (483-16) , підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

З огляду на викладене, ухвала апеляційного суду Донецької області від 23.03.2005р. та рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 10.01.2005р. підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Що ж до оскаржених ОСОБА_1 ухвал Калінінського районного суду м. Донецька від 16.04.2004р. та від 26.05.2004р. та ухвали апеляційного суду Донецької області від 01.09.2004р., якою ці ухвали місцевого суду залишені без змін, то колегія вважає, що апеляційним судом дана належна юридична оцінка обставинам справи та змісту позовних вимог, порушень вимог ст. 149 ЦПК України не вбачається, а отже і підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9 - - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційні скарги задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01.09.2004р. у справі № 2-496/04 залишити без змін.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23.03.2005р. та рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 10.01.2005 р. у справі № 2-496/04 скасувати.

Справу направити до господарського суду Донецької області на новий розгляд.