ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 р.
№ 211/11-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя
Муравйов О.В.
судді
Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу
Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок"
на
постанову від 30.01.2007 р. Київського міжобласного
апеляційного господарського суду
у справі
№ 211/11-06 господарського суду Київської області
за позовом
ТОВ "Чистий світ-К"
До
Приватного сільськогосподарського підприємства "Світанок"
про
Стягнення заборгованості за договором в розмірі 22 806,31
грн.
За участю представників сторін:
позивач - Iльющенков О.П. дов. № 16 від 13.01.2007 р.,
відповідач -не з'явились
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 04.10.2006
р. (суддя Мальована Л.Я.) позов задоволено. Стягнуто з Приватного
сільськогосподарського підприємства "Світанок" на користь ТОВ
"Чистий світ-К" 21 703,02 грн. основного боргу, 846,42 грн.
інфляційних витрат, 256,87 грн. -3% річних, 228,06 грн. держмита,
118 грн. судових витрат.
Постановою від 30.01.2007 р. Київського міжобласного
апеляційного господарського суду (судді: Поліщук В.Ю., Щвець В.О.,
Зеленіна Н.I.) рішення господарського суду Київської області від
04.10.2006 р. змінено. Викладено резолютивну частину рішення
Господарського суду Київської області від 04.10.2006 року у справі
№ 211/11-06 наступним чином: "Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства
"Світанок" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю
"Чистий світ-К" 21 703, 02 грн. - суму основного боргу, 160,54
грн. - 3% річних, 218,63 грн. в якості відшкодування витрат по
сплаті державного мита за подання позовної заяви, 113,12 грн. в
якості відшкодування витрат по сплаті витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні
решти позовних вимог відмовити".
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чистий
світ-К" на користь Приватного сільськогосподарського підприємства
"Світанок" 4,71 грн. в якості відшкодування витрат по сплаті
державного мита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням та постановою, Приватне
сільськогосподарське підприємство "Світанок" звернулось до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
її скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним
застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та
прийняти нове рішення про відмову у позові.
Розпорядженням В.о. Голови судової палати від 14.05.2007 р. у
зв'язку з відпусткою судді Фролової Г.М. для перегляду в
касаційному порядку справи № 211/11-06, призначеної до розгляду на
15.05.2007 р., утворено колегію суддів в наступному складі:
головуючий -Муравйов О.В., судді - Полянський А.Г., Коробенко Г.П.
Відповідач не скористався наданим процесуальним правом участі
у суді касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити
касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційної
інстанції без змін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної
скарги, перевіривши правильність застосування судом норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має
право залишити постанову суду без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд
визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Попередніми судовими інстанціями було встановлено, що згідно
усної домовленості між ТОВ "Чистий світ-К" та
Сільськогосподарським приватним підприємством "Агрофірма
"Світанок" на підставі гарантійного листа відповідача позивачем
було поставлено обладнання: апарат НDS 895 MEco з аксесуарами
(1,027-315) в кількості 1 шт. вартістю 17500 грн. (без податку на
додану вартість), грязеву фрезу 050 (4,763-253) в кількості 1 шт.
вартістю 485 грн. 85 коп. (без податку на додану вартість), фільтр
АТLАS (8,000-270d) в кількості 1 шт. вартістю 100 грн.) на
загальну суму 21703,02 грн., а відповідач зобов'язався прийняти та
здійснити оплату зазначеного обладнання.
29.12.2005 року позивач виконав взяті на себе зобов'язання
щодо поставки вищезазначеного обладнання з усіма аксесуарами, які
були отримані відповідачем у повній комплектності. Зазначена
обставина підтверджена копією довіреності серії ЯКТ № 003270
виписаної відповідачем 29.12.2005 р. та копією видаткової
накладної № 9143 від 29.12.2005 р., на якій містяться підписи
представників сторін з відповідними відтисками печатки позивача та
штампу відповідача.
15.02.2006 р. на адресу відповідача, позивачем було надіслано
лист-повідомлення № 58, згідно якого, позивач просив відповідача у
п'ятиденний строк з моменту отримання листа-повідомлення виконати
грошове зобов'язання за отримане (згідно з видатковою накладною №
9143 від 29.12.2005 р.). Зазначений лист-повідомлення було
направлено позивачем 16.02.2006 року та отримано відповідачем
17.02.2006 року, що підтверджується матеріалами справи.
Свої зобов'язання по оплаті товару відповідач не виконав.
Згідно ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, одностороння
відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не
допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Попередніми судовими інстанціями було встановлено факт
отримання відповідачем обладнання загальною вартістю 21 703,02
грн., який підтверджується видатковою накладною № 9143 від
29.12.2005 р. на якій міститься штамп та підпис уповноваженого
представника відповідача про отримання.
Стаття 173 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
передбачає, що господарським
визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання
та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з
підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт
(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити
певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру
на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно,
сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних
дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор)
має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її
обов'язку.
На підставі встановлених обставин справи та досліджених
доказів господарські суди дійшли обгрунтованого висновку про
правомірність заявлених позовних вимог в частині оплати основного
боргу.
Разом з цим, як підставно зазначено апеляційним господарським
судом, з видаткової накладної № 9143 та довіреності серії ЯКТ №
003270 вбачалось, що поставка та отримання спірного обладнання
відбулось 29.12.2005 р.
Зробивши висновок про те, що сторони усного правочину не
погодили строк поставки обладнання та встановлення строку
виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості такого
обладнання, апеляційний господарський суд правомірно послався на
ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Враховуючи, що 16.02.2006 р. було направлено на адресу
відповідача лист-повідомлення із вимогою сплатити заборгованість
за отримане обладнання протягом 5 днів з дня отримання вимоги та
зазначений лист відповідачем було отримано 17.02.2006 р., то строк
виконання грошового зобов'язання настав з 22.02.2006 р.
Згідно ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, боржник не звільняється
від відповідальності за неможливість виконання ним грошового
зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового
зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу
з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На думку колегії суддів, апеляційним господарським судом
вірно було здійснено перерахунок трьох процентів річних (за період
з 22.02.2006 року по 22.05.2006 року), що дорівнює 160,54 грн.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові
апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків
про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 4-3, 4-7, 43, 99,
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно
розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх
сукупності; дослідили подані сторонами в обгрунтування своїх вимог
і заперечень докази.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини та прийнято обгрунтоване рішення в частині
стягнення основного боргу.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що
суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу, повно з'ясував
обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої
апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду грунтуються на
доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням
чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним
господарським судом постанова про зміну рішення відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами
та доповненнями.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна
інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи
перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в
рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не
має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не
були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази
або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне
застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та
процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого
підтвердження, в зв'язку з чим, підстав для зміни чи скасування
законного та обгрунтованого судового акту колегія суддів не
вбачає.
Відповідно до ст.ст.85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
представника позивача оголошена вступна та резолютивна частини
постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського
підприємства "Світанок" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 04.10.2006
року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 30.01.2007 року у справі № 211/11-06
залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.