ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 р.
№ 31/262
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової -головуючого, Н.О. Волковицької, Л.I. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явились (про час та місце судового слухання повідомлені
належно)
відповідача третьої особи
- Тіняєва В.А., Шевчук Т.В.; - не з'явились (про час і місце
судового засідання повідомлені належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2007
року
у справі
№ 31/262 господарського суду Донецької області
за позовом
Малого колективного підприємства "Міг"
до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні
відповідача
Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції
Донецьке обласне відділення Всеукраїнського благодійного фонду
"Профессіонал"
про
стягнення безпідставно збереженої суми 107499,58грн.,
37387,77грн. збитків від інфляції та 11532,71грн. річних
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з
позовом про стягнення з відповідача 156420,06грн. (в тому числі
107499,58грн. безпідставно збереженого майна, 37387,77грн. збитків
від інфляції та 11532,71грн. річних) відповідно до положень статей
625, 1212, 1213 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки
відповідачем було отримано результати виконаних будівельних робіт
за рахунок позивача без встановлених законом підстав.
Відповідач відхилив поданий позов з огляду на безпідставність
застосування положень статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
за наявності між сторонами договірних правовідносин,
опосередкованих договором від 07.10.2002р., платником за яким є
інша особа, та який не визнано недійсним в установленому порядку.
Рішенням господарського суду Донецької області від
19.12.2006р. (суддя Ушенко Л.В.) позовні вимоги задоволено
частково; з відповідача на користь позивача стягнуто 107499,58грн.
безпідставно збереженої суми, а також 1075грн. державного мита; в
іншій частині позову в задоволенні відмовлено.
Судове рішення вмотивовано встановленим в силу приписів
статті 35 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
фактом визнання неукладеним договору від 07.10.2002р.
№ 7/10-02, на який покликається відповідач, прийняття відповідачем
від позивача виконаних позивачем ремонтно-будівельних робіт на
загальну суму 222757,49грн., заборгованість за які становить
107499,58грн., відсутністю передбачених законодавством підстав для
безоплатного користування відповідачем результатами виконаних
робіт. Судом визначено, що відповідно до приписів статей 1212 та
1213 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
у відповідача виникло
зобов'язання по відшкодуванню позивачу вартості безпідставно
набутого майна. Відмовляючи у стягненні інфляційних нарахувань та
відсотків річних, суд послався на відсутність підстав для
застосування статті 625 Цивільного кодексу ( 435-15 ) (435-15)
країни до
даних правовідносин.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
05.02.07р. (судді -головуючий Алєєва I.В., Величко Н.Л., М'ясищев
А.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з
огляду на його законність та обгрунтованість, відповідність
обставинам справи та нормам чинного законодавства.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову апеляційного суду та рішення місцевого
суду в частині задоволення позовних вимог; в решті -рішення та
постанову залишити без змін; вважає, що суди неправильно
застосували статті 1212 та 1213 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
до договірних правовідносин; позиція господарських
судів, що спірні правовідносини не є договірними, помилкова з
огляду на відсутність ствердження факту неукладеності договору від
07.10.2002р. у резолютивній частині постанови Донецького
апеляційного господарського суду від 10.07.2006р. по справі №
11/495. Також скаржник повідомляє про оскарження ним постанови від
10.07.2006р. в касаційному порядку до Вищого господарського суду
України та про скасування постанови апеляційної інстанції
постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2007р.
Позивач та третя особа відзиви на касаційну скаргу не подали,
не скористалися правом на участь представників у судовому
засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення
представників відповідача, присутніх у судовому засіданні,
перевіривши правильність застосування апеляційним господарським
судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті
оскаржуваних судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, позивачем було виконано ремонтно-будівельні
роботи по ремонту будівлі Ясинуватської ОДПI за адресою м.
Ясинувата, мікрорайон № 3, б. 13, 14 на суму 227757,49грн., які
було прийнято відповідачем, що підтверджується наявними у справі
актами виконаних робіт.
За розрахунком позивача станом на 01.08.06р. заборгованість
становила 107499,58грн.
Також судами встановлено, що постановою Донецького
апеляційного господарського суду від 10.07.06р. по справі № 11/495
скасовано рішення господарського суду Донецької області від
03.04.06р. про відмову Малому колективному підприємству "Міг" у
задоволенні позовних вимог до Ясинуватської об'єднаної державної
податкової інспекції про стягнення безпідставно збереженої суми
107499,58грн., 31582,79грн. збитків від інфляції, 9385,66грн.
річних з мотивів одночасної зміни позивачем і підстав, і предмету
позову, оскільки судом першої інстанції безпідставно було прийнято
та розглянуто заяву позивача про одночасну зміну і предмету і
підстав позову, натомість суду належало розглянути спір за
первісним позовом; вищевказаною постановою апеляційної інстанції
(з урахуванням ухвали від 01.08.06р. про виправлення
описки -а.с.36) відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог
до відповідача, що полягали у стягненні заборгованості за
договором від 07.10.2002р.
При цьому відмова у задоволенні позову грунтується на
встановленні апеляційним судом не досягнення сторонами згоди з
усіх істотних умов договору підряду, внаслідок чого в силу
приписів статей 332 та 334 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договір є неукладеним.
Встановивши вищевикладені обставини, місцевий господарський
суд дійшов висновку, що до правовідносин сторін належить
застосувати положення статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, які регулюють зобов'язання, які виникають
внаслідок набуття чи збереження майна без достатніх правових
підстав, в зв'язку з чим визнав позовні вимоги доведеними та
задовольнив позов.
Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписі
статті 101 Господарського процесуального кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
,
апеляційний господарський суд погодився з встановленими
обставинами справи та застосованими нормами матеріального та
процесуального права, відхиливши доводи апеляційної скарги про
помилковість правової позиції господарського суду щодо природи
спірних правовідносин, застосувавши частину 2 статті 35
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
відповідно до якої факти, встановлені рішенням господарського суду
(іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду
однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у
яких беруть участь ті самі сторони.
Однак постановою Вищого господарського суду України від
12.04.2005р. у справі № 11/495 скасовано рішення від 03.04.2006р.
господарського суду Донецької області та постанову від
10.07.2006р. Донецького апеляційного господарського суду, а справу
направлено на новий розгляд.
Таким чином, зміст зобов'язальних правовідносин сторін,
визначений судовими рішеннями у справі № 31/262, не грунтується на
чинному судовому рішенні та підлягає належному з'ясуванню.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті
111- 5 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у
постанові апеляційного господарського суду та рішенні місцевого
суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди
в порушення статей 43, 99, 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
не розглянули в судовому процесі
всебічно, повно та об'єктивно всі обставини справи в їх
сукупності; не проаналізували належним чином зобов'язальні
правовідносини.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, враховуючи
вимоги ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відзначає, що перегляд у касаційному порядку судового
рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі
встановлених фактичних обставин справи та перевіряється
застосуванням попередніми інстанціями норм матеріального і
процесуального права. Касаційна інстанція не має права
встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені у
рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду
справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази, всі рішення, ухвалені
у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий
розгляд до господарського суду Донецької області.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти
до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом
засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення
обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від
встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити
спір.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 3 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Ясинуватської об'єднаної державної
податкової інспекції Донецької області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від
05.02.2007р. у справі № 31/262 господарського суду Донецької
області та рішення господарського суду Донецької області від
19.12.2006р. скасувати в частині задоволення позовних вимог.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до
господарського суду Донецької області.
В решті постанову та рішення залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач