ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 р.
№ 25/303
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
Другакова Т.Д. -довіреність від 03.01.2007 р.
відповідача
Живота О.А. -довіреність від 16.03.2007 р.
третьої особи
не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено
належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" -
металургійний завод
на рішення
від 11.01.2007 господарського суду Донецької області
у справі
№ 25/303 господарського суду Донецької області
за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Донецьккокс"
до
Закритого акціонерного товариства "Донецьксталь" -
металургійний завод
третя особа
Корпорація "Міжрегіональний Промисловий Союз"
про
стягнення 11459, 40грн.
ВСТАНОВИВ:
ВАТ "Донецьккокс" звернулось до господарського суду Донецької
області з позовом до ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод, за
участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору - Корпорації "Міжрегіональний
Промисловий Союз" (далі Корпорація "МПС") про стягнення збитків у
сумі 9729,84 грн., на підставі статей 611, 623 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
, статей 224, 225 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем
договірних зобов'язань з перевезення вантажів та обліку часу
користування вагонами Корпорації "МПС" у вересні 2005 р. (з
урахуванням уточнення позовних вимог том 3 а.с. 40).
У відзиві на позовну заяву ЗАТ "Донецьксталь" проти позову
заперечувало, посилаючись на те, що акт прийому -передачі
виконаних робіт № 510 ГР від 30.09.2005 р. підписано сторонами без
заперечень (том 3 а.с. 30-32).
В доповненнях до відзиву на позовну заяву ЗАТ "Донецьксталь"
зазначало, що позивачем не надано документальних підтверджень
понесених збитків у зв'язку з затримкою вагонів, як це передбачено
Статутом залізниць України, а саме актів загальної форми.
Крім того, укладений між сторонами договір № 5882дс/329ждц не
припинив свою дію, а тому у позивача відсутні підстави для
стягнення збитків (том 3 а.с. 50-51).
В своїх поясненнях третя особа - Корпорація "МПС", зокрема,
зазначала, що господарські відносини, які є предметом даного
спору, регулюються ні Статутом залізниць України, а Цивільним і
Господарським кодексами України ( 436-15 ) (436-15)
та укладеним договором.
З огляду на це, встановлена договором плата за користування
вагонами не є платою, що визначена у Статуті залізниць та супутніх
до нього нормативно -правових актах.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.01.2007
р. (суддя Бойко I.А.) позов задоволено, стягнуто з ЗАТ
"Донецьксталь" на користь ВАТ "Донецьккокс" збитки у сумі 9729,84
грн., судові витрати, з посиланням, зокрема, на приписи статей
526, 610, 611, 623 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статті
193, 224, 225 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
.
Мотивуючи судове рішення господарський суд дійшов висновку,
що в порушення умов договору № 5882дс/329ЖДЦ від 01.12.2004 р.,
укладеного між сторонами, а також в порушення статті 193
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
та статті 526 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, відповідач свої зобов'язання виконував
неналежним чином, а саме: порушував встановлені пунктом 3.1.4
даного договору 10 годин на перевезення вагонів, що
підтверджується відомостями плати за користування вагонами,
виданими ст. Донецьк по формі ГУ -46, які свідчать про перебування
вагонів на під'їзних коліях відповідача та містять відомості про
час користування вагонами.
Судом зазначено, що внаслідок несвоєчасного повернення
відповідачем вагонів власності Корпорації "МПС" від станції
Сортувальна до станції Донецьк - Передача, що документально
підтверджено, позивачу були спричинені збитки, пов'язані з
затримкою вагонів на під'їзних коліях відповідача понад десяти
годин, що призвело до збільшення витрат з оплати за користування
вагонами.
Крім того, господарський суд дійшов висновку, що в даному
випадку підстави для складання актів загальної форми відсутні,
оскільки правовідносини у цій справі склалися між власником
вагонів - Корпорацією "МПС", ВАТ "Донецьккокс" та ЗАТ
"Донецьксталь" на коліях якого знаходилися вагони власності
корпорації, а не з залізницею, а тому застосування положень
Статуту залізниць України є недоцільним.
ЗАТ "Донецьксталь" подало до Вищого господарського суду
касаційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області
від 11.01.2007 р., в якій просить його скасувати, а справу
направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обгрунтовуючи
доводи касаційної скарги порушенням господарським судом норм
матеріального та процесуального права, зокрема, посилаючись на
неправильне застосування судом статей 526, 610, 611, 623
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та статті 193 Господарського
кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, приписів Статуту залізниць України, а
також порушення судом статті 43 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
У відзиві на касаційну скаргу ВАТ "Донецьккокс" просить
залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення
господарського суду без змін, з огляду на те, що посилання
відповідача на необхідність складання актів затримки вагонів на
його під'їзних коліях, а також відсутність у справі актів
прийому -передачі наданих послуг за вересень 2005 р. є
безпідставними.
Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутніх
у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин
справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові колегія
суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Як встановлено господарським судом 01.12.2004 р. між ЗАТ
"Донецьксталь" (Завод) та ВАТ "Донецьккокс" (Клієнт) було укладено
договір № 5882дс/329ЖДЦ, за умовами якого відповідач зобов'язався
надавати ВАТ "Донецьккокс" послуги пов'язані з перевезенням
вантажів залізничним транспортом, а також вести облік часу
знаходження вагонів, що належать Укрзалізниці, СНД, Балтії або
іншої власності в користуванні ВАТ "Донецьккокс" згідно Правил
користування вагонами та контейнерами.
Умовами договору сторони передбачили, що повний час
користування вагонами визначається додаванням до часу знаходження
вагонів у Клієнта -позивача десяти годин на перевезення вагонів
відповідачем від станції Передача -Донецьк до станції Сортувальна
(Ливенський парк) і назад.
Крім того, 31.08.2005 р. між Корпорацією "МПС" (Експедитор)
та ВАТ "Донецьккокс" (Замовник) було укладено договір №
123/558-ждц про організацію перевезення вантажів у власному
(орендованому) рухомому складі, яким регулюються взаємовідносини
між Замовником та Експедитором, пов'язані з наданням послуг
Замовнику з організації перевезення вантажів, зазначених в
узгоджених сторонами заявках, у власному (орендованому) рухомому
залізничному складі Експедитора або інших підприємств, та
відносини з оплати користування власним (орендованим) рухомим
складом та його схоронності як у випадках організації перевезення
вантажів за заявками Замовника, так і у випадках організації
перевезення за заявками інших юридичних осіб, де Замовник є
вантажоодержувачем або вантажовідправником.
На виконання умов договору № 5882дс/329ЖДЦ від 01.12.2004 р.
на послуги, пов'язані з перевезенням вантажів залізничним
транспортом у вересні 2005 р. відповідачем - ЗАТ "Донецьксталь"
були надані послуги з перевезення вантажів ВАТ "Донецьккокс" у
вагонах власності Корпорації "МПС".
Під час розгляду справи господарським судом встановлено, що
за надані послуги з організації перевезень вантажів у власному
рухомому складі в вересні 2005 р. позивачем здійснені розрахунки з
Корпорацією "МПС" в повному обсязі на підставі звітів експедитора
про обсяг виконаних робіт за договором № 123/558-ждц від
31.08.2005 р., відомостей № 130905, № 14, № 16, № 180905, №
2009205, № 951762, акта виконаних робіт (послуг) та виставлених
рахунків на оплату № Э0206296 від 31.01.2006 р., № Э0206295 від
31.01.2006 р.
Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній
справі є вимога позивача про стягнення збитків у зв'язку з
порушенням відповідачем пункту 3.1.4 договору № 5882дс/329ЖДЦ від
01.12.2004 р., які виникли внаслідок несвоєчасного повернення
відповідачем вагонів власності Корпорації "МПС".
Понесені збитки позивач обгрунтовував затримкою вагонів на
під'їзних коліях відповідача понад десяти годин, що
підтверджується відомостями плати за користування вагонами,
виданими станцією Донецьк за формою ГУ-46, що стало підставою
збільшення плати за користування вагонами.
Відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
у разі порушення зобов'язання настають правові
наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,
відшкодування збитків та моральної шкоди.
Статтею 623 вказаного кодексу передбачено, що боржник, який
порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим
збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання,
доказується кредитором.
За приписами статті 224 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
учасник господарських відносин, який порушив
господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення
господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки
суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками
розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або
пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які
управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її
цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками,
зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних
обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Пунктом 1 статті 225 цього кодексу передбачено, що до складу
збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила
господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний
прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків,
мала право розраховувати у разі належного зобов'язання другою
стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як
відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу
цивільного правопорушення, як - то:
- протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;
- шкідливий результат такої поведінки (збитки);
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;
- вина правопорушника.
Як вбачається зі змісту судового рішення підставою
задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків став лише
встановлений факт затримки вагонів на під'їзних коліях відповідача
понад 10 годин.
Проте, суд не взяв до уваги, що для застосування такої міри
відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність всіх
елементів складу цивільного правопорушення.
За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна
відповідальність не настає.
Таким чином, судом були задоволені позовні вимоги щодо
стягнення збитків, не встановивши наявність повного складу
цивільного правопорушення, що має значення для правильного
вирішення спору.
Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду, або
постанови апеляційного господарського суду є порушення, або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським
судом Донецької області при розгляді справи та прийнятті рішення
не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім
доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору,
свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве
значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове
рішення" ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі
перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права
встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були
встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,
вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про
перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або
додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі
підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до
господарського суду Донецької області.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно
врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі
фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають
юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.
Керуючись статтями 43, 107, 111-7, пунктом 3 статті 111-9,
статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Донецької області від 11.01.2007
р. у справі № 25/303 господарського суду Донецької області
скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського
суду Донецької області.
Касаційну скаргу ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод
задовольнити.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач