ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 р.
№ 20/270/06-20/271/06-20/272/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
Позивача
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
Відповідачів
не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений
належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Ексім-Трейдінг"
на постанову
від 17.01.2007 року Запорізького апеляційного господарського
суду
у справі
№20/270/06-20/271/06-20/272/06 господарського суду
Запорізької області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробниче
підприємство "Iнтерсоюз"
до
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог
про
Відкритого акціонерного товариства "Ексім-Трейдінг"
Державна виконавча служба у Токмацькому районі Запорізької
області
визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає
виконанню
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від
09.11.2006 року у справі №20/270/06-20/271/06-20/272/06 за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-виробниче
підприємство "Iнтерсоюз" до Відкритого акціонерного товариства
"Ексім-Трейдінг" про визнання такими, що не підлягають виконанню
виконавчі написи приватного нотаріуса Запорізького міського
нотаріального округу Журавльова Д.В. від 25.07.2006р.,
зареєстровані в реєстрі за № 1319, 1320, 1321 про вилучення у ТОВ
"АВП "Iнтерсоюз"на користь ВАТ "Ексім-Трейдінг"майна позовні
вимоги задоволені повністю.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач згідно статті 7,
пунктів 3.4. статті 10 Закону України " Про фінансовий лізинг"
( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
не звертався до позивача з вимогою про розірвання
договорів чи відмову від них, на день вчинення виконавчих написів
договори фінансового лізингу діяли. Доказів того, що позивач
довідався або міг довідатись про відмову від договорів лізингу
відповідач не надав. Оспорювані виконавчі написи вчинені не
державним нотаріусом, як це визначено сторонами у договорі
лізингу, а приватним нотаріусом. Виконавчі написи №1320 і №1321
були здійснені з порушенням річного терміну, визначеного статтею
88 Закону України " Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
.
За апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства
"Ексім-Трейдінг" постановою від 17.01.2007 року Запорізького
апеляційного господарського суду рішення Запорізької області від
09.11.2006 року залишено без змін з тих же підстав.
Відкрите акціонерне товариство "Ексім-Трейдінг" звернулось з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить постанову від 17.01.2007 року Запорізького апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Запорізької
області від 09.11.2006 року скасувати та прийняти нове рішення по
суті спору.
Касаційна скарга обгрунтована тим, що судами неправильно
застосовані норми матеріального права, а саме: частину 2 статті 7,
пункти 3.4 статті 10 Закону України "Про фінансовий лізинг"
( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
, якими передбачено право лізингодавця відмовитися
від договору лізингу, а не його обов'язок.
Таке ж право передбачено пунктами 5.3, 5.4 договорів
фінансового лізингу № 48тр/2000, № 80, № 88тр/2001 .
Але суд помилково вирішив, що умова для витребування майна у
безспірному порядку через виконавчий напис нотаріуса є
обов'язковою та право на повернення предмету лізингу з підстав, на
яких вчинено виконавчий напис, виникає у Лізингодавця тільки після
такої відмови чи розірвання договору.
Висновки судів про те, що нотаріальний напис повинен бути
вчинений державним нотаріусом суперечать статтям 34, 36 Закону
України "Про нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
, згідно з якими приватний
нотаріус, також як і державний нотаріус, має право вчиняти
виконавчі написи, а у договорі фінансового лізингу не
заперечується право Лізингодавця звернутись за вчиненням
виконавчого напису до приватного нотаріуса.
Крім того, заявник вважає, що порядок вчинення виконавчого
напису, передбаченого статтею 88 Закону України "Про
нотаріат"нотаріус ( 3425-12 ) (3425-12)
, повинен застосовуватись з терміну
сплати останнього лізингового платежу за договорами фінансового
лізингу, який ще не настав.
Також заявник звертає увагу, що позивач ТОВ "АВП "Iнтерсоюз"
грубо порушив частину 2 статті 5 Закону України "Про фінансовий
лізинг" ( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
та умови пункту 4.7 договору фінансового
лізингу, оскільки спірні об'єкти відсутні у позивача і передані
ним в оренду 01 липня 2006 року ФГ "Агросвіт", в той час, як
відповідно до чинного законодавства передача вищевказаної техніки
в оренду може відбутися тільки за згодою власника, тобто ВАТ
"Ексім-трейдинг".
Заслухавши суддю -доповідача та присутніх в судовому
засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі,
колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційна інстанція
рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних
господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та
на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено судами як першої так і апеляційної інстанцій
та вбачається з матеріалів справи 20.07.2006 року відповідач
звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського
нотаріального округу Журавльова Д.В. з заявою про вчинення
виконавчого напису для повернення предмету лізингу за договорами
лізингу № 88тр/2001 від 20.03.01 року, № 48тр/2000 від 11.07.2000
року, № 80 від 16.06.1999 року.
До вказаних заяв ВАТ " Ексім-трейдін" додав копії та
оригінали договорів лізингу, структуру заборгованості, довідку з
банку про відсутність платежів, документи, які підтверджують
направлення рахунку, копію рахунку №17/07/06 від 17.07.2006 року.
на загальну суму 212405,02 грн. (томі а.с.98-99), в якому вказана
заборгованість відповідача щодо лізингових платежів за договорами
№48тр/2000 від 11.07.2000 року, №80 від 16.06.1999 року,
№88тр/2001 від 20.03.2001 року. Згідно з повідомленням про
вручення поштового відправлення рекомендований лист за №2115770
(відповідно до опису вкладень - рахунок на оплату №17/07/06 від
17.07.2006 року), відправлений 17.07.2006 року на ім'я ТОВ "АВП
"Iнтерсоюз", вручений одержувачу.
25.07.2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського
нотаріального округу Журавльовим Д.В. вчинено виконавчий напис,
зареєстрований в реєстрі за №1319 (томі а.с.8), про вилучення у
ТОВ "АВП "Iнтерсоюз" на користь ВАТ "Ексім-Трейдінг" майна:
трактору марки МТЗ 80.1 № тр 08019574, № дв. 445474; трактору
марки МТЗ 80.1, № тр. 08020176, № дв. 446419, загальною вартістю
172992 грн., що було передано в користування на умовах фінансового
лізингу за договором фінансового лізингу №88тр/2001 від 20.03.2001
року, що укладений між боржником та кредитором, за невиплачену в
строк заборгованість у розмірі 77583,60 грн. Як зазначено у
виконавчому написі, період, за який провадиться стягнення, з
01.10.2002 року по 20.07.2006 року.
25.07.2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського
нотаріального округу Журавльовим Д.В. вчинено виконавчий напис,
зареєстрований в реєстрі №1320 (томі а.с.54), про вилучення у ТОВ
"АВП "Iнтерсоюз" на користь ВАТ "Ексім-Трейдінг" майна: жниварки
марки ЖВН-6Б; жниварки ЖВП-4.9, загальною вартістю 14940грн., що
було передано в користування на умовах фінансового лізингу за
договором фінансового лізингу №80 від 16.06.1999 року, з
урахуванням додаткової угоди №2 від 22.08.2000 року до договору
фінансового лізингу №80 від 16.06.1999 року, що укладений між
боржником та кредитором, за невиплачену в строк заборгованість у
розмірі 11699,28 грн. Період, за який провадиться стягнення, з
01.10.2001 року по 20.07.2006 року.
25.07.2006 року приватним нотаріусом Запорізького міського
нотаріального округу Журавльовим Д.В. вчинено виконавчий напис,
зареєстрований в реєстрі за №1321 (том 1 а.с.36), про вилучення у
ТОВ "АВП "Iнтерсоюз" на користь ВАТ "Ексім-Трейдінг" майна:
трактора марки МТЗ 80.1 № тр.08028760, № дв.464114; трактора марки
МТЗ 80.1 № тр.08029013, №дв.461321, загальною вартістю
193132,80грн., що було передано в користування на умовах
фінансового лізингу за договором фінансового лізингу № 48тр/2000
від 11.07.2000 року, з урахуванням додаткової угоди №2 від
27.01.2003 року до договору фінансового лізингу №48тр/2000 від
11.07.2000 року, що укладений між боржником та кредитором, за
невиплачену в строк заборгованість у розмірі 123122,14грн. Період,
за який провадиться стягнення, з 01.10.2001 року по 20.07.2006
року.
04.08.2006р. державною виконавчою службою у Токмацькому
районі відкрито виконавче провадження з виконання вказаних
виконавчих написів (а.с.114-116,т. 1).
Судами встановлено, що правовідносини сторін врегульовано
договорами лізингу № 80 від 16.06.1999 року., № 48тр/2000 від
11.07.2000 року, №88тр/2001 від 20.03.2001 року (том 1 а.с.9, 37,
55).
Відповідно до статті 806 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
до договору лізингу застосовуються загальні положення
про найом (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених
параграфом 6 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та законом.
Статтею 2 Закону України "Про фінансовий лізинг"
( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
передбачено, що відносини, що виникають у зв'язку з
договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
про лізинг, найом (оренду),
купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що
встановлюються цим Законом. .
Згідно з положеннями статті 7, пунктів 3,4 частини 1 статті
10 Закону України "Про фінансовий лізинг" ( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та
вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у
безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо
лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у
повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Лізингодавець має право відмовитись від договору лізингу у
випадках, передбачених договором лізингу або законом, вимагати
розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених
законом та договором випадках.
Отже суди дійшли обгрунтованого висновку, що відповідно до
вищенаведеної норми закону, яка саме і передбачає порядок та
підстави відмови від договору, право вимоги повернення предмету
лізингу від лізингоодержувача є правовим наслідком відмови від
договору лізингу чи його розірвання.
Судами встановлено, що пунктами 5.3, 5.4 договорів
фінансового лізингу № 88тр/2001 від 20.03.2001 року, № 48тр/2000
від 11.07.2000 року та № 80 від 16.06.1999 року передбачено, що
лізингодавець має право достроково припинити дію цього договору в
односторонньому порядку у випадку якщо лізингоодержувач не сплатив
лізингові платежі протягом двох чергових строків. Дострокове
припинення дії договору однією із сторін здійснюється у порядку,
передбаченому чинним законодавством.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно
до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,
якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи
містять пункти 1,7 статті 193 Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно з пунктом 3 статті 651 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
у разі односторонньої відмови від договору у повному
обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено
договором або законом, договір є відповідно розірваним або
зміненим.
Оскільки спеціальними нормами про лізинг не передбачений
порядок відмови від договору чи його розірвання, повинні
застосовуватися загальні норми, зокрема, про найом. Згідно з
статтею 782 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
у разі відмови
наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту
одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від
договору. Частиною 3 статті 7 Закону України "Про фінансовий
лізинг" ( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
також передбачено, що відмова від договору
лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або
могла довідатися про таку відмову.
Аналізом наданих сторонами доказів судами встановлено, що
відповідач не довів виконання зобов'язання та направлення позивачу
(лізингоодержувачу) вимоги про розірвання договорів чи відмову від
них. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
№2115770 та опису поштового вкладення, відповідачем було
направлено лише рахунок на оплату №17/07/06 від 17.07.2006 року,
без письмового повідомлення про відмову від договору. Iз змісту
самого рахунку суди дійшли висновку, що він не містить відомостей
про те, що лізингодавець відмовляється від договорів.
Суди також встановлено, що відповідач не надав суду належних
доказів, на підставі яких можливо зробити висновок, що позивач
довідався або міг довідатися про відмову від договорів лізингу.
Крім того, відповідно до статті 88 Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо
подані документи підтверджують безспірність заборгованості або
іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з
дня виникнення права вимоги у відносинах між підприємствами,
установами та організаціями минуло не більше одного року.
Судами встановлено, що термін сплати останнього лізингового
платежу за договором фінансового лізингу № 48тр/2000 від
11.07.2000 року настав 15.07.2005 року, а за договором фінансового
лізингу № 80 від 16.06.1999 року - 15.04.2004 року. Тобто річний
термін, передбачений статті 88 Закону України "Про нотаріат"
( 3425-12 ) (3425-12)
за договором фінансового лізингу № 48тр/2000 від
11.07.2000 року сплинув 15.07.2006 року, а за договором
фінансового лізингу № 80 від 16.06.1999 року - 15.04.2005 року.
Виконавчі написи, зареєстровані в реєстрі за № 1321 та за № 1320,
були вчинені приватним нотаріусом 25.07.2006 року, в зв'язку з чим
висновок судів про визнання цих написів такими, що не підлягають
виконанню є обгрунтованим.
Одночасно із змісту статей 34, 36 Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
вбачається, що вчинення виконавчих написів
можливе як державними нотаріальними конторами, так і приватними
нотаріусами. Судами встановлено, що на момент укладення договорів
лізингу була чинна редакція стаття 9 Закону України "Про лізинг"
( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
, яка передбачала що виконавчий напис про повернення
у безспірному порядку об'єкту лізингу учиняється у державній
нотаріальній конторі.
Аналогічні вимоги сторони обумовили пунктами 2.3.1 договорів
фінансового лізингу.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, статті 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
а також статті 161 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, що діяв на
час укладання договорів лізингу, зобов'язання повинні виконуватися
належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Отже
висновок судів, що вчинення виконавчого напису про витребування
лізингової техніки саме приватним нотаріусом хоча і не суперечить
закону, але суперечить умовам договору лізингу, а тому виконавчі
написи приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального
округу Журавльова Д.В. від 25.07.2006 року, зареєстровані в
реєстрі за № 1319, 1320, 1321 про вилучення у ТОВ "АВП "Iнтерсоюз"
на користь ВАТ "Ексім-Трейдінг"майна правомірно визнані такими, що
не підлягають виконанню.
Заперечення відповідача, що відмовитися від договору перед
поверненням предмету лізингу - це його право, а не обов'язок,
судами проаналізовані та обгрунтовано не прийняті до уваги
оскільки такі підстави для повернення майна у випадку несплати
платежів, тобто достроково, встановлені законом та договором.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди
першої та апеляційної інстанцій в порядку статей 43, 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі
обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали
юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обгрунтованого
висновку про задоволення позовних вимог.
Твердження заявника про те, що позивач ТОВ "АВП "Iнтерсоюз"
грубо порушив частину 2 статті 5 Закону України "Про фінансовий
лізинг" ( 723/97-ВР ) (723/97-ВР)
та умови пункту 4.7 договору фінансового
лізингу, не приймаються касаційною інстанцією до уваги, оскільки
ці обставини не стосуються предмету спору.
Решта заперечень про порушення судом норм матеріального та
процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать
матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що
відповідно статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не входить до компетенції касаційної
інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення
та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Запорізької області від
09.11.2006 року та постанову від 17.01.2007 року Запорізького
апеляційного господарського суду у справі
№20/270/06-20/271/06-20/272/06 господарського суду Запорізької
області залишити б ез змін, а касаційну скаргу Відкритого
акціонерного товариства "Ексім-Трейдінг" без задоволення.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н.Волковицька
Л. Рогач