ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            ПОСТАНОВА
                          IМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
     15 травня 2007 р.
     № 15/813
     Вищий   господарський   суд   України   у   складі   колегії:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,  суддів  Васищака  I.М.,  Палій
В.М., за участю представників сторін  О.  Спасібухової  (дов.  від
11.05.07), В. Семенія (дов. від 7.05.07), М. Бовсуновського  (дов.
від  7.05.07),  розглянувши  у   відкритому   судовому   засіданні
касаційну скаргу товариства  з  обмеженою  відповідальністю  "Любе
місто" на рішення господарського суду м. Києва від 30  січня  2007
року  у  справі  №  15/813  за  позовом   закритого   акціонерного
товариства "Коростенський завод "Янтар" до товариства з  обмеженою
відповідальністю "Любе місто" про стягнення 49 056 грн. 68 коп.,
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
     У  листопаді  2006   року   закрите   акціонерне   товариство
"Коростенський завод "Янтар" звернулося до господарського суду  м.
Києва з позовом до товариства з обмеженою  відповідальністю  "Любе
місто" про стягнення суми боргу в розмірі сумі 49 056 грн. 68 коп.
з підстав невиконання зобов'язання.
     Рішенням від 30  січня  2007  року  (суддя  М.Хоменко)  позов
задоволено.
     Відповідач просить рішення скасувати з підстав  неправильного
застосування господарським судом статей  4-2,  4-3  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та передати  справу  на
новий розгляд.
     Позивач проти доводів касаційної  скарги  заперечує  і  в  її
задоволенні просить відмовити.
     Колегія суддів вважає, що  касаційна  скарга  задоволенню  не
підлягає.
     Господарським  судом  встановлено,  що   закрите   акціонерне
товариство "Коростенський завод "Янтар" на умовах договору  від  3
травня 2006 року за № 12/112 (далі-Договір) передало товариству  з
обмеженою відповідальністю "Любе місто" лакофарбову  продукцію  та
товари  побутової  хімії  на  суму  49  056  грн.  68   коп.,   що
підтверджується накладними від 4 травня 2006 року №  617;  від  18
травня 2006 року № 707№; від 2 червня 2006 року № 839.
     Боржник   за   поставлену   продукцію   не   розрахувався   і
господарський суд на підставі статей 525 і 526 Цивільного  кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
         задовольнив позов.
     Оспорюючи    рішення    суду,    товариство    з    обмеженою
відповідальністю  "Любе  місто"  стверджує,  що  не   є   належним
відповідачем у справі, а також на той факт, що  не  було  належним
чином повідомлено про час і місце судового засідання.
     На підтвердження  цих  тверджень  відповідач  посилається  на
інші,  ніж  зазначені  в  Договорі  та  позові,  місцезнаходження,
індетифікаційний код, розрахунковий  рахунок,  прізвище  керівника
товариства.
     З тексту позову, Договору, а також доданих до позовної  заяви
копій Свідоцтва від 2 лютого 1998 року за  №  25357  про  державну
реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної  особи,
Свідоцтва від 16  лютого  1998  року  №  37303400  про  реєстрацію
платника податку на додану вартість, а також довіреностей  від  18
травня і 1 червня 2006 року на отримання цінностей вбачається,  що
особа, яка отримала продукцію позивача -  товариство  з  обмеженою
відповідальністю   "Любе   місто"   -    знаходиться    на    вул.
Саперно-Слобітській, 25 в м.Києві.
     Крім того, співпадають зазначені в позовній  заяві,  Договорі
та Свідоцтві про реєстрацію платника податку  на  додану  вартість
індивідуальний   податковий   номер   та   розрахунковий   рахунок
товариства з обмеженою відповідальністю "Любе місто".
     Зазначені  відомості  про  юридичну  особу  були  використані
господарським судом при виготовленні рішення та наказу.
     З тексту ухвал господарського суду про порушення  провадження
у даній справі та про відкладення її розгляду вбачається, що  їхні
примірники були направлені сторонам канцелярією суду відповідно  5
і 28 грудня 2006 року.
     За змістом  статей  33  і  34  Господарського  процесуального
кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          кожна  сторона  повинна  довести  ті
обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
     Всупереч вказаним  статтям,  відповідач  не  надав  будь-яких
доказів, які спростовують  позовні  вимоги,  звільняють  його  від
цивільної  відповідальності  чи  підтверджують  доводи  касаційної
скарги.
     Неточності   в   зазначенні   організаційно-правової    форми
товариства, які були допущені при оформленні накладних, не  можуть
бути достатніми підставами для скасування рішення суду.
     Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,
суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
     Рішення господарського суду м. Києва від 30 січня 2007 року у
справі № 15/813 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з
обмеженою відповідальністю "Любе місто" без задоволення.
 
     Головуючий, суддя
     М.В. Кузьменко
     Суддя
     I. М. Васищак
     Суддя
     В. М. Палій